Непомітний союзник. Як і навіщо Косово підтримує Україну у війні проти Росії?

Косово — невелика частково визнана держава Балкан, яка з’явилась внаслідок розпаду Югославії та війни на півострові. Сербія не визнає Косово, а вважає його частиною своєї країни. Попри це, Косово визнали 104 держави.

Косово є потенційним кандидатом на членство в Євросоюзі, а у 2022 році — подало заявку на вступ. Також частково визнана держава прагне вступити в НАТО. У своїх прагненнях приєднатись до європейського та міжатлантичного альянсів Косово веде політику, яка корелюється з політикою ЄС та НАТО. Підтримка України у війні проти Росії є її частиною. 

Свідомі розповідають, як Косово підтримує Україну та як розвиваються українсько-косовські відносини. 

Прослухати матеріал:

У травні 2022 року Косово долучилось до міжнародних санкцій проти Росії та Білорусі. Вони передбачали заморожування активів, заборону поїздок до Косова для підсанкційних осіб та переміщення їхніх активів за межі країни. Таким чином частково визнана держава прагнула показати, на чиїй вона стороні у війні Росії проти України.

Та уряд Косова на санкціях проти Росії не зупинився. У 2024 році Косово стало надавати військову допомогу Україні. Серед вже переданих засобів — вантажівки, броньовані автомобілі, мінометні снаряди. Також Косово разом із британськими силами оборони допомагає тренувати українських військових у Великій Британії. 

Алекс Андерсон, британський дослідник конфліктів на Балканському півострові, Кавказького регіону та війни Росії проти України й ексдиректор проєкту Міжнародної кризової групи в Косово, говорить, що підтримка України Косовом — це першочергово вираження власних цінностей, а також зближення через схожість досвідів між націями обох країн.

«Косово зазнало подібних звірств від рук потужного сусіда, Сербії, у 1990-х роках. Масові вбивства, зґвалтування та грабіж, характерні для російської армії, окупація частини України, найбільш яскраво задокументована в Бучі та нині деокупованій півночі України, віддзеркалює те, що сербські сили зробили з Косовом в 1998-1999 роках. І сьогоднішня Сербія непримиренна, нею керують політики, які були в уряді Мілошевича 1990-х років (Президент Сербії Александр Вучич був міністром інформаційної політики при правлінні президента Слободана Мілошевича у 90-х роках під час війни в Югославії — ред.), які є союзниками Росії і розпалювали ідею поновлення військового вторгнення в Косово», — пояснює він схильність Косова й косовар підтримувати Україну у війні.

Для Косова підтримка України — це ще частина боротьби проти Сербії. Сербія досі провокує Косово, незалежність якого не визнає. У 2021 році, під час пандемії коронавірусу Covid-19, уряд Сербії оголосив про вакцинацію жителів у регіоні Північна Митровиця, де більшість складають етнічні серби. Уряд Косова Сербія не інформувала про процес вакцинації, тому в Косово її назвали «незаконною» та «небезпечною» для жителів.

У вересні 2023 року озброєна група атакувала поліціянтів Косова на кордоні із Сербією. Уряд Косова звинуватив Сербію у провокаціях і спробі утворити неконтрольований коридор між Косовом та Сербією.

«Ця група прибула з Сербії, вони навчаються в Сербії, фінансуються ними, а також екіпіруються армією Сербії та її поліцією», — сказав виданню «Guardian» Джелал Свечла, Міністр внутрішніх справ Косова.  

Воєнна підтримка України вказує на те, що Косово, перебуваючи в небезпеці, готове допомагати Україні у війні.

Афрім Хоті, професор з Приштинського університету, розповідає, що у Косова вже присутній контингент НАТО, тому країна не остерігається прямої агресії від Сербії.

Косово підтримує Україну й на міжнародному рівні. Країна була учасником першого саміту миру у Швейцарії в червні 2024 року, який проводила Україна для опрацювання Формули миру — комплексного рішення для завершення війни з Росією. Ще у травні 2024 року Міністерка закордонних справ Косова Доніка Ґервалла-Шварц говорила про необхідність підтримки України, наголошуючи на спільному досвіді між обома країнами.

«Україна не визнала Республіку Косово як державу, але ми справді віримо, що точно знаємо, через що проходить Україна», — говорила вона виданню «Associated Press».

Алекс Андерсон говорить, що спільний досвід України та Косова лежить у площині набагато глибшій, ніж війни кінця ХХ — початку ХХІ століття, які розпочали Сербія та Росія проти цих країн.

«У сучасну добу виникли й Україна, і Косово від розпаду багатонаціональних соціалістичних федерацій: СРСР та Югославії. Й Україна, і Косово були втягнуті в ці відповідні федерації в першу чергу насильницьким завоюванням на початку ХХ століття. Сербія вторглася і підкорила Косово в 1912 р. Росія завоювала Україну в 1919 році. Протягом наступних десятиліть обидві країни постраждали від культурного й мовного гноблення. Україна зазнала “Розстріляного відродження” від рук Росії, Сербія вбила косовських інтелектуалів: Юсуфа Герваллу (албанський письменник, вбитий у 1982 році — ред.), Фехмі Агані (політик Косова, вбитий сербськими солдатами під час війни на півострові — ред.), Байрама Кельменді (юрист та правозахисник у Косово, вбитий у 1999 році сербською поліцією у Приштині — ред.) Зараз Росія хоче відновити своє панування над Східною Європою, тоді як Сербія хоче скасувати результат війни на Балканському півострові у 90-х і захопити територію в Косово, Боснії та Герцеговині й знову підкорити Чорногорію. Росія підтримує це, оскільки відновлення конфлікту на Балканах позбавить підтримки Заходу Україну. Отже, сербський і російський порядок денний переплітаються», — розповідає Андерсон про схожість між двома країнами у боротьбі за відновлення незалежності проти імперій.

У 1999 році, коли НАТО завершувало військову операцію «Союзна сила» на території Сербії та Косова в рамках завершення цієї частини війни на Балканському півострові,  у червні того ж року Альянс створив KFOR (Kosovo Force) — міжнародні сили під керівництвом НАТО, відповідальні за забезпечення стабільності в Косово. Рада безпеки ООН затвердила цю місію в Косово.

Українські війська долучились до KFOR у вересні 1999 року. Україна приєдналась до місії як союзник НАТО. Через рік українських військових на ротації в місії в Косово замінили ті українці, які вже проходили навчання та злагодження в рамках Українсько-польського батальйону (УкрПолБат). Україна та Польща ще у 1997 році підписали угоду про спільні військові навчання та участь у миротворчих місіях під егідою ООН. Українські спецпризначенці МВС теж брали участь у миротворчих місіях в Косово.

18 березня 2008 року, в рік проголошення незалежності Косова від Сербії, українські миротворці взяли участь в операції у місті Митровиця. Тоді серби, незгодні з незалежністю Косова, влаштували сутички й погроми. Під час цих подій близько 300 протестувальників зайняли будівлю окружного суду та забарикадувались там. 

Після невдалих переговорів заступник голови місії ООН американець Лоуренс Россін віддав наказ штурмувати барикади 500 співробітникам поліцейського контингенту ООН. Українців серед них було 150. У результаті поранень зазнали 15 співробітників спецпідрозділу МВС України, а старший лейтенант Ігор Кіналь загинув від осколкових поранень гранатою, яку кинули в натовп сербські протестувальники. Серби тоді застосовували вогнепальну зброю проти миротворців. 

Це був найконфліктніший день після проголошення Косовом незалежності. Поранень зазнали 73 протестувальники-серби, 63 поліціянти ООН та з десяток солдатів НАТО.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року президент Володимир Зеленський відкликав українських військових з усіх миротворчих місій, в тому числі і з Косова. Вони мали повернутись до України, щоб стати на захист держави від агресії Росії.

Свідомі вже розповідали про українські миротворчі місії, під час яких українські військові рятували життя тим, кого мали захищати в цих місіях. 

Алекс Андерсон вважає, що українські миротворці не відіграли значної ролі у формуванні позиції уряду Косова і громадської думки косовар у підтримці України.

Дипломатичного представництва в Косово Україна не має. Всі консульські послуги надають українські представництва у Сербії, хоч Україна де-факто враховує окремі правила Косова для відвідування країни. Не має свого представництва в Україні і Косово. Тому відносини між Україною та Косовом як незалежною державою відбуваються скоріше де-факто — через миротворчі місії, обмін досвідом між різними представництвами та органами держав, ніж через прямі дипломатичні відносини. Хоч Косово і відвідало саміт миру у Швейцарії та підтримало Україну, про налагодження дипломатичних відносин не йдеться. 

Офіційно Україна Косово не визнає. Лише у 2020 році Україна визнала паспорти, які видає Косово, але дипломатичні не входять до цього списку. Ексзаступник міністра закордонних справ Василь Боднар у 2020 році коментував можливість визнання Косово так, що «традиційно ми висловлюємося за територіальний суверенітет».

Народний депутат та голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики Олександр Мережко у 2022 році пояснював, що визнання Косова може вказати іншим країнами на непослідовність у цих діях зі сторони України.

«Ми завжди рішуче виступали за територіальну цілісність, що є основним принципом міжнародного права. І ми не розглядали права на самовизначення народів як таке, що дає право на сецесію, тобто відокремлення і створення власної держави», — говорив він виданню «Радіо Свобода».  

Невизнання Косово не заважає Україні мати суспільні та економічні відносини з країною. Так, Україна регулярно бере участь у командних видах спорту, включно з футболом, проти Косова, адже Косово є частиною Спілки європейських футбольних асоціацій УЄФА. 

Алекс Андерсон говорить, що визнання Україною незалежності Косова — це питання часу.

Європейський Союз розглядає Косово як потенційного кандидата. Хоч не всі країни ЄС визнають незалежність Косова. Кіпр, Іспанія, Греція, Словаччина і Румунія — серед них. Попри це, Євросоюз налаштований прийняти Косово до свого складу, звісно, після унормування відносин між Косовом та Сербією.

Спроби унормувати відносини між країнами вже були. Так, Сербія і Косово у квітні 2013 році у Брюсселі підписали угоду, за якою обидві сторони також погодилися не блокувати зусилля одна одної щодо членства в ЄС. Серби на півночі Косова отримали можливість мати власну поліцію та апеляційний суд. Парламент Косова ратифікував угоду одразу того ж місяця.

Ця угода не означала визнання незалежності Косова Сербією. Та вона дозволила розпочати переговори про членство між Євросоюзом та Сербією, а між Косовом і ЄС — про асоціацію.

Сербія досі не визнає незалежність Косова. У травні 2023 року в північних регіонах: Косовсько-Митровицькому та Приштинському окрузі стались сутички за участю представників сербської меншини, поліції Косова та миротворців НАТО. Все тому, що на місцевих виборах у квітні посади мерів міст виграли етнічні албанці. За словами Прем’єр-міністра уряду Косова Альбіна Курті, у сутичках винні «фашистські банди, контрольовані урядом Сербії». Понад 30 миротворців НАТО постраждали під час сутичок. Рада Європейського Союзу одразу закликала до деескалації конфлікту між Косовом та Сербією, а також пригрозила «негативними наслідками» у разі подальшого розпалювання конфлікту.  

У 2022 році Косово подало заявку на членство до Євросоюзу.  Косово також використовує євро як свою офіційну валюту ще з 2002 року. У 2008 році, після ухвалення незалежності, косовари зробили її офіційною у своїй державі. 

Косово у своєму проєвропейському русі дотримується політики Євросоюзу в усіх сферах, говорить професор Афрмі Хоті. Тому й підтримує Україну, бо це робить Євросоюз.

«Кожен громадянин Косово підтримує Україну. Визнання Косова Україною є важливим і бажаним, але не вирішальним. Нічого не зміниться, якщо Україна визнає Косово. Це буде лише ще одне визнання. Для Косова це доведення, що ми знаходимося в одній політичній та ідеологічній моделях. Обидві країни зіткнулися з агресією, масовими порушеннями прав людини і, можливо, геноцидом, і обидві країни боролися за однакові цінності. Хто в Європі думає про союзника Росії в ЄС, негайно згадайте про Сербію. Аналогічно, Україна стоїть на позиціях Косова понад два десятиліття тому. Крім цього, шляхом інтеграції до ЄС та НАТО ці дві країни слідуватимуть разом», — говорить він про спільні цінності між Україною та Косовом.

Тому чи має визнати Україна Косово на своєму шляху до Євросоюзу? Поки що такої вимоги Євросоюз не висуває своїм країнам-членам, як-от Іспанії чи Греції. Та, можливо, після вирішення проблем у відносинах між Сербією та Косовом позиція ЄС зміниться, і Україні доведеться вирішувати це. 

Свідомі звернулись до Міністерства закордонних справ із проханням пояснити ситуацію з визнанням незалежності Косова станом на 2024 рік та налагодженням дипломатичних відносин, але на момент виходу цього матеріалу відповіді не отримали.