Наративи нашої культури у післявоєнний час
Гуляєв Олександр
Коли ми говоримо про культуру, важливо відрізняти її від мистецтва. Культура охоплює набагато більше явищ у нашому суспільстві, зокрема, сімейні традиції, сприйняття корупції, ставлення до роботи та відпочинку, організація виборчого процесу, ведення бізнесу, вирішення суперечок і спілкування з сусідами та ОСББ. Сюди ж входить і виховання дітей та повага до літніх людей. Все це відображає наші цінності, толерантність або ж реакцію на її відсутність.
Наскрізним елементом у цьому понятті є наративи, які поширюються у різний спосіб. Про те, які саме наративи важливі для культури у післявоєнний час обговорювали учасники щорічного круглого столу в рамках проєкту «На хмарі» Інститут лідерства та управління УКУ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Під час індивідуальної роботи учасники круглого столу фіксували свій досвід за період повномасштабного російського вторгнення. Ось найцінніші ідеї та висновки колег:
- Наша єдність у різноманітті. Варто приймати та використовувати неоціненний досвід тих, хто поруч і хто має спільні цінності та погляди.
- Соціальні звʼязки — велика цінність. Не треба боятися просити допомоги і прагнути до розширення соціального капіталу навколо себе.
- Інколи важливо через самотність шукати себе, розвивати та зміцнювати свою індивідуальність. А віднайшовши, допомагати іншим.
- Усвідомлення невідворотності смерті, а в нашому випадку її близькості, додає сміливості. Через це важливо навчитися радіти життю і не відкладати його на потім.
- У часи невизначеності зростає цінність міцної сімʼї. Родина сприймається як безпечний простір прийняття, розвитку та діалогу, місце, де панують свої правила та принципи. Варто сприймати сімʼю не лише як спільноту рідних людей.
Ці тези стали основою п’яти наративів, які варто вкорінювати в українській культурі:
Говоріть про українську культуру як загальноєвропейське явище
Занадто довго українську культуру асоціювали з азійським та «навколомосковським» світом. Тепер ми маємо змогу підсвітити наші демократичні, гуманістичні, загальноєвропейські риси.
Цінуйте різноманіття та діалогічність української культури
Варто плекати несхожість кожного регіону країни і визначати автентичні, а не нав’язані русифікацією та совєтізацією особливості. Вміння цінувати відмінності культури кожного лише збагачуватиме нас.
Будуйте безпечні середовища для зростання і діалогу
Йдеться про спільноти, як-от сім’я, громада, гуртки, організації тощо. Їхня цінність — в обопільному зміцненні. Суспільства, які зростають в атмосфері підтримки, співпраці та діалогу, стають успішнішими.
Віддавайте перевагу горизонтальним зв’язкам
З перших днів широкомасштабного російського вторгнення одним із факторів нашої стійкості була здатність до самоорганізації. Наратив про важливість побудови горизонтальних звʼязків має підштовхувати нас до командної роботи. Це виховує відповідальне лідерство і рівноправність.
Святкуйте життя
Нині наша нація виходить на інший рівень свідомості. Звичні речі та явища сприймаються інакше і, щоб не ставати на шлях деструктивної рефлексії, варто просто святкувати життя. Як би нелогічно це не звучало. Жити сьогоднішнім, приділяти час важливим людям, концентруватись на відчутті моменту — цей наратив вже шириться серед українців.
