Крути. 105 років потому

7 січня 1918 року більшовики, що прийшли до влади у Росії, оголосили загальний наступ на Українську Народну Республіку. У середині січня 1918 вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ з двох напрямків: Полтавського (загін під командуванням Міхаїла Муравйова) та Чернігівського (1-й Мінський революційний загін). Українське командування спрямувало найбоєздатніші частини на Полтавський напрямок, однак основні сили Муравйова вирушили на з'єднання з Мінським загоном.

28 січня більшовики заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині — станцією Бахмач.

Здавалося, що наступу на Київ нічого не завадить, проте наступного дня під станцією Крути 450 юнкерів і 20 старшин 1-ї Української військової юнацької школи імені Богдана Хмельницького спільно з сотнею — 116-130 осіб — новоствореного добровольчого допоміжного Студентського куреня Січових Стрільців вступили в бій та затримали більшовиків на чотири дні.

Це дозволило українському урядові підписати Брест-Литовський мирний договір та забезпечити визнання української державності на міжнародному рівні.

У бою загинули близько 140 юнаків і старшин, до 150 отримали поранення чи потрапили в полон та були закатовані та розстріляні.

Для Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, який готує офіцерів військ зв’язку та кібербезпеки для всіх видів і родів військ Збройних Сил України та інших складових сектора оборони, історія «крутянців» має особливе значення. Саме в його стінах проходили бойову підготовку добровольці-студенти, що тоді стали захищати свою державу поруч із професійними військовими. 

«Це були молоді юнаки — по 15-17 років — які зрозуміли, що свою землю треба захищати не тільки словом, а й зі зброєю в руках. Вони сміливо та мужньо боролись із ворогом, який втричі кількісно перевищував наш особовий склад. Це та мотивація, мужність і патріотизм, які ми зараз виховуємо у своїх курсантів та майбутніх офіцерів», — каже керівництво інституту.

Сучасні історики говорять про 30 війн України з Росією, починаючи з часів Святослава Хороброго. Хоробрий завжди попереджав свого ворога і посилав повідомлення: «Іду на Ви». Росія напала, що у 2014 році, що у 2022 неочікувано та підступно — вночі. 

«Зараз кожен військовий демонструє мужність і героїзм, враховуючи наші перемоги над росіянами й історичну спадщину. Ми розуміємо, з ким ми боремось — вони прийшли на нашу землю, а ми її захищаємо до останнього. 

Вони не мотивовані — їх просто багато. В українській армії набагато цивілізованіші принципи управління. Росіяни прийшли із застарілою пострадянською системою, що побудована виключно на застосуванні влади — це ніколи не приносило позитивних результатів. Офіцер повинен довіряти своїм підлеглим, а у російській армії такого немає», — пояснюють військовослужбовці Військового інституту. 

Курсанти та випускники продовжують захищати Україну і в сучасних реаліях. 

Представники навчального закладу розповідають про ключові риси, які прививають українським військовим: компетентність, вмотивованість, професіоналізм і креативне мислення. Сучасний офіцер, кажуть вони, повинен будувати свою роботу лише за принципом людиноцентричності. 

1 березня 2022 року між селами Пам'ятне та Хороше Озеро на Чернігівщині відбувся бій Збройних Сил України та Територіальної оборони із росіянами.

«Російська армія зазнала тут приголомшливої поразки. За свідченням жителів громади, після бою майже 200 загиблих російських солдатів та офіцерів збирали по всій окрузі. Перед боєм росіяни обстріляли Меморіал пам'яті Героям Крут і фотографувалися на його фоні», — повідомили у Крутівській ОТГ.

Ціна, яку заплатила українська молодь, не була даремною: саме памʼять про «крутянців» підживлювала національну боротьбу в наступні десятиліття. Тодішня поразка виявилась тимчасовою, бо сьогоднішня незалежна Україна значною мірою завдячує своїм існуванням саме подвигу Героїв Крут.