Хто видаватиме гроші на культурні проєкти? Вибори у Наглядову раду УКФ і махінації під час голосування

Хто видаватиме гроші на культурні проєкти? Вибори у Наглядову раду УКФ і махінації під час голосування

8 січня почалося голосування за новий склад Наглядової ради Українського культурного фонду (склад ради обирається на три роки, у кінці січня 2024 спливає термін повноважень діючих членів — ред.). Це державна установа, яка через конкурс розподіляє бюджетні кошти між культурними проєктами. Фонд створили у 2017 році для розвитку національної культури та мистецтва. 

Бюджет УКФ на 2024 рік становить 215.6 млн гривень, що на 8.96 млн більше, ніж у 2023 році. З них близько 60.4 млн піде на діяльність самого фонду, а 155.2 млн розподілять на проєкти. 

Що робить у Наглядовій раді російський режисер та людина, яка публікує сексистські чи проросійські жарти й балотується вдруге, махінації під час голосування у новий склад ради та значення Українського культурного фонду — у матеріалі. 

Прослухати матеріал

Сексист і режисер російських серіалів. Хто входить у Наглядову раду УКФ?

Наглядова рада — один з органів управління Українського культурного фонду. Окрім контролю за діяльністю фонду, рада обирає очільника УКФ, після чого його призначає міністр культури. Також члени ради затверджують гранти для культурних проєктів. 

«Наглядова рада має широкі повноваження, оскільки лобіює майже всі проєкти, які проходять через УКФ. Це не окей, тому що члени ради не повинні занурюватися в операційні деталі фонду», 

— каже журналіст, громадський діяч та засновник проєкту «Ukraїner» Богдан Логвиненко у коментарі Свідомим. 

Наглядову раду формують на три роки й бути у її складі двічі поспіль не можна. Складається вона з дев’яти людей: чотирьох представників призначає президент і Мінкульт, чотирьох — заклади культури та громадські об'єднання через онлайн-голосування, голову фонду обирають вісім членів Наглядової ради. 

Усі працюють на громадських засадах і не отримують зарплати. Законного шляху змінити або відкликати члена Наглядової ради немає. Єдиний спосіб — звільнення за власним бажанням. 

З 2021 року т.в.о. очільника Наглядової ради є Юрій Артеменко (після складання повноважень обраної очільниці у червні 2021 року Лариси Мудрак — ред.) — віцепрезидент групи компаній «Star Media» (виробляє кіно- та телеконтент — ред.) та ексглава Нацради з питань телебачення та радіомовлення. 

Одним із членів також є Олексій Кірющенко — український актор, режисер, продюсер, який навчався та довгий час працював у Росії. Однією із його робіт є російський серіал «Моя прекрасна няня», де головна героїня — українка з Маріуполя — зображена провінційною дівчиною, а її неосвіченість слугує джерелом для насмішок. 

Серед чинної ради також є Олександр Сусленський, який представляє  Громадську організацію «Українська оперна спілка». Він публікував сексистські жарти та поширював російський контент за декілька днів до повномасштабного вторгнення, зафіксував Богдан Логвиненко. Окрім цього, Сусленський брав участь у новому голосуванні на членство у Наглядовій раді УКФ. 13 січня він зняв свою кандидатуру.

Хто балотується

Станом на початок голосування (8 січня 2024 року — ред.) на вибори зареєструвалися 20 людей від закладів культури та 11 — від громадських об’єднань. 

У виборчих списках такі учасники:

Від закладів культури: 

  • Андрій Білоус — Театрально-видовищний заклад культури «Київський національний академічний Молодий театр»;
  • Віктор Вергунов — Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України;
  • Вєста Гунченко — Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр ляльок»;
  • Петро Качанов — Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва;
  • Сергій Кириченко — Комунальне підприємство «Житомирська обласна філармонія імені Ріхтера»;
  • Леонід Кічатий — Державний історико-культурний заповідник Дубна (Рівненська область — ред.);
  • Олександр Книга — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша;
  • Надія Коротун — Комунальний заклад «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара»;
  • Сергій Мойсієнко — Комунальне підприємство «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка»;
  • Катерина Несин — Комунальний заклад Іванківської селищної ради «Іванківський будинок культури»;
  • Тетяна Пилипець — Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна бібліотека для юнацтва імені Романа Іваничука»;
  • Юрій Савчук — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс;
  • Ольга Сагайдак — Комунальна установа «Інститут стратегії культури»
  • Олег Сербін — Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;
  • Ольга Сошнікова — Комунальний заклад «Харківський історичний музей імені Сумцова»;
  • Ігор Тихомиров — Комунальне підприємство «Чернігівський молодіжний театр»;
  • Юрій Ткач — Комунальний заклад «Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана»;
  • Роман Чмелик — Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський історичний музей»;
  • Володимир Шейко — Державне підприємство «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»;
  • Ольга Ярмуш — Сосницький літературно-меморіальний музей Олександра Довженка.

Від громадських об’єднань:

  • Володимир Bopобей — Громадська спілка «Центр “Регіональний розвиток”»;
  • Яна Барінова — Громадська організація «Кримський інститут стратегічних досліджень»;
  • Валерій Бітаєв — Громадська організація «Інститут соціальних та культурних зв’язків»;
  • Марина Богун — Громадська організація «Штука»;
  • Віктор Вінтоняк — Громадська організація «Свято ковалів»;
  • Богдан Логвиненко — Громадська організація «Українер»;
  • Олександр Сусленський — Громадська організація «Українська оперна спілка». 

Згодом окремі кандидати знялися з голосування, щоб якомога більше представників від культурних громадських організацій проголосували за консенсусних кандидатів — такими називають Богдана Логвиненка й Володимира Воробея. 

«Щойно ухвалила рішення зняти свою кандидатуру на користь кандидатів об'єднаної більшості Богдана Логвиненка та Володимира Воробея та надіслала відповідну заяву до Міністерства [культури]. Вирішила поки не розпочалося голосування, щоб не розпорошувати голоси. Коли у "відвертого зла і шкоди" є більше шансів, треба об'єднуватися», 

  — написала Марина Богун.   

Яна Барінова зазначила, що «аби протистояти “закону джунглів” доводиться знімати свої кандидатури на користь одного-двох найбільш прохідних кандидатів». 

Після розголосу навколо голосування у Наглядову раду Сусленський також зняв свою кандидатуру від громадських організацій. 

«Я і [Валерій] Бітаєв, який теж в цьому скандалі задіяний, зняли свої кандидатури. Це ось зараз офіційно. Нам сказали, що потрібно було робити (знімати кандидатуру — ред.) до голосування, а коли вже почалось голосування — ви не маєте права знімати», 

  — зазначив Сусленський у коментарі «Суспільне Культура».   

Хто голосує та маніпуляції від ГО 

Голосувати за новий склад Наглядової ради будуть 103 людини від громадських об’єднань та 102 — від закладів культури. Списків голосувальників міністерство не оприлюднило (такої вимоги немає в законі — ред.). 

Кожний заклад культури обирає одного представника, щоб проголосувати за двох людей. Аналогічно обирають кандидатів від ГО. Голосування триватиме до 22 січня 2024.  

«Основний виклик щодо голосування — це узурпація керівництва некомпетентними людьми. Також ми не знаємо, кого зі старої Наглядової ради призначить президент або Мінкульт. Це можуть бути ті ж люди», 

— каже Логвиненко. 

Видання «LB.ua» отримало від власних джерел списки голосувальників. Серед них є ГО «Український сучасний балет», зареєстрована у листопаді 2023, коли відкрили подання заявок у голосувальники. Окрім того, громадська організація клубного типу «Гостинна на Дворянській» не зареєстрована у системі «YouControl». 

Багато організацій, які будуть голосувати, пов’язані між собою. Наприклад: 

  • Ольга Підлісна —  голосувальниця від ГО «Вільне мистецтво України» та директорка ГО «Театральна Україна». 
  • Наталія Тодоренко — голосувальниця від ГО «Київ мистецький» та засновниця ГО «Всеукраїнська єврейська рада», керівниця ГО «Фонд документального кіно» та ГО «Хаб арт світ», співзасновниця ГО «Асоціація праведників Бабиного Яру» (другим співзасновником ГО є діючий член Наглядової ради та кандидат у новий склад Олександр Сусленський — ред.). 
  • Тетяна Вітер є голосувальницею від «Простору мистецтва» та керівницею ГО «Україна мистецька».

З Олександром Сусленським пов’язані близько 40 організацій. Він співзасновник ГО «Асоціація Ветеранів Великої Вітчизняної Війни», «Українська оперна спілка», «Всеукраїнський музейний фонд», «Фонд “Шолом-Алейхем і Україна”», «Фонд “Пам'ять жертв фашизму в Україні”», «Центр “Єврейська енциклопедія України”» і Товариства єврейської культури України, від якого він голосуватиме. 

Дружина Сусленського Олена Шаповал — засновниця ГО «Музей “Пам'ять Бабиного Яру”» й «Фонд підтримки мистецтва». Організації «Асоціація фотохудожників України» й ГО «Фотомистецтво» створені матір’ю синів Сусленського Наталією Усик. Його син Давид Сусленський — засновник ГО «Креативний Київ», яка також є у списку голосувальників.

«Навіть якщо нас виберуть, я даю слово, що відмовлюся від співпраці з такою Наглядовою радою. Мені там робити нічого», 

— сказав Олександр Сусленський після відкликання своєї кандидатури. 

Зв’язки між ГО не суперечать чинному закону про Український культурний фонд. Там не вказано, що між голосувальниками та кандидатами до Наглядової ради не має бути конфлікту інтересу. З цієї причини культурні діячі виступали за зміну законодавства.

«Я не можу зрозуміти, чому за три роки, що пройшли з минулого скандального конкурсу (скандал 2021 року — ред.), ані закон, ані регламент не змінили», 

  — писала представниця громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень», яка відкликала свою кандидатуру, Яна Барінова.  

Скандал 2021 року

У травні 2021 року низка культурних проєктів, які претендували на гранти УКФ та отримали високі оцінки від експертів, отримували відмови у фінансуванні від Наглядової ради фонду. Тоді культурні діячі написали листа Володимиру Зеленському, тодішньому Міністру культури та інформаційної політики Олександру Ткаченку та Прем'єр-міністру Денису Шмигалю. 

У фонді своє рішення пояснювали необхідністю заощадити кошти на святкування 30-ї річниці Дня Незалежності. Експерти УКФ надіслали листа прем'єр-міністру та тодішньому міністру культури з проханням розпустити наглядову раду та скасувати її рішення. 

«За каденцію нової Наглядової ради руйнується довіра громадськості до Фонду — інституції, навколо якої консолідувалася культурна спільнота, аби зробити її зразковою з точки зору прозорості процедур і колективності рішень», 

— йшлося у звернення УКФ. 

На тлі скандалу в червні 2021 декілька членів наглядової ради подали у відставку, зокрема голова ради Лариса Мудрак. 

«Як голова Наглядової ради Українського культурного фонду, я склала повноваження “з огляду на ситуацію, що склалась та власну громадську позицію про самовідведення чинної Наглядової Ради Українського культурного фонду” 4 червня», 

  — написала Лариса Мудрак.   

Чому голосування важливе? 

Наглядова рада впливає на роботу Українського культурного фонду. Саме її члени обирають очільника УКФ на наступні три роки та погоджують порядок проведення конкурсного відбору проєктів, яким виділятиме кошти УКФ. 

«Український культурний фонд — це найбільший державний інвестор у галузі культури, який підтримує різноманітні культурні проєкти: від аудіовізуального контенту до виставок, які представляють Україну за кордоном», 

— каже журналіст, громадський діяч і засновник проєкту «Ukraїner». 

Від того, хто потрапить у Наглядову раду, залежить, як упродовж наступних трьох років працюватиме орган, який відповідає за розвиток культурного сектору країни. 

«Поставити аби-кого, як минулого разу (у 2021 році — ред.) не вийде. Найкраща дія — це розголос всієї історії (фальсифікація голосування та діяльності членів Наглядової ради — ред.)», 

— вважає Логвиненко. 

Для контролю прозорості виборів Інститут законодавчих ідей створив сайт підтримки, де пропонує голосувальникам заповнити анкету екзитполу. 

«Культурний фонд — це інституція, яка потрібна будь-якій демократії, для того, щоб розвивати власну культуру та ідентичність. Вона важлива, щоб розробити ідеальний механізм, який дасть можливість проявитися митцям різного штибу у різних сферах», 

— каже учасник голосування на членство у новій Наглядовій раді УКФ Богдан Логвиненко.