День памʼяті страчених військовополонених. Чому в нас досі його немає?

Authors:
ГО "Спільнота Оленівки"
День памʼяті страчених військовополонених. Чому в нас досі його немає?

28 липня 2024 року минуло два роки з дня масової страти в Оленівці, унаслідок якої загинуло близько 50 військовополонених, а близько 130 захисників України отримали поранення. Ці люди обороняли Маріуполь у період із 24 лютого по 16 травня 2022 року. З 16 по 20 травня 2022 року,  за наказом вищого керівництва України та під певні домовленості, відбувся вихід з «Азовсталі» в полон. 

Матеріали, опубліковані в розділі «Колонки», представляють думку автора чи авторки та можуть не збігатися з думкою редакції онлайн-медіа «Свідомі».

Але росіяни вирішили влаштувати масове вбивство та скалічення військовополонених. Громадська організація «Спільнота Оленівки», заснована родинами постраждалих в Оленівці військовополонених, намагається робити все можливе для повернення захисників Маріуполя, для гідного вшанування пам’яті захисників, убитих під час теракту, та для відновлення міжнародного розслідування. На другі роковини наша організація підготувала та надала матеріали для оленівських акцій у 22 країнах.

У липні 2023 року представниця нашої ГО Марія Алєксєєвич створила петицію про започаткування на державному рівні днів скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених унаслідок теракту в колонії № 120 смт Оленівка. Ідея полягає в тому, щоб 28 або 29 липня згадувати всіх полонених, яких Росія закатувала чи вбила у полоні. Ми весь час нагадуємо, що були й інші такі випадки, але прив’язуємось до дати, коли сталася наймасовіша страта. Попри те, що петиція набрала 25 тисяч голосів ще у вересні минулого року, до сьогодні представниця нашої спільноти, яка її зареєструвала, не отримала відповіді. А на сайті президента колективне звернення має статус «на розгляді».

Спільнота також зверталась до ряду народних депутатів із проханням не тільки допомогти із встановленням пам’ятної дати, а і сприяти якнайшвидшому поверненню вцілілих після теракту військових і порушувати на всіх міжнародних майданчиках тему розслідування злочину з боку російської армії. Результатом цього став проєкт постанови ВРУ № 10188 авторства групи нардепів на чолі з Анатолієм Остапенком, що підтримують родини нашої спільноти та правозахисники, які працюють у темі масової страти в Оленівці. Нещодавно військовослужбовці, що пережили цю страту, наші родини та Медійна ініціатива за права людини записали відео з проханням прийняти цю постанову.

24 жовтня постанову зареєструвати за номером 10188. Суть у пропозиції «вважати 28 липня днем скорботи та вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані, або загинули в полоні». На сайті парламенту зазначено, що цей документ надано для ознайомлення 30 жовтня 2023 року.

У грудні 2023 року Анатолій Остапенко отримав лист від голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, у якому йшлося про те, що він видає рекомендацію щодо недоцільності прийняття Дня пам’яті. Голова покликався на твердження Інституту національної памʼяті, що цей день може переобтяжити календар.

9 січня 2024 року в приміщенні Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими відбулася наша зустріч із керівником ОП України Андрієм Єрмаком, головою Координаційного штабу Кирилом Будановим, Уповноваженим ВР України з прав людини Дмитром Лубінцем, секретарем Коордштабу Дмитром Усовим, керівником Об’єднаного центру СБУ Андрієм Пастернаком, представниками Офісу Генпрокурора, МВС, Нацполіції, МЗС, бригади НГУ «Азов» та Уповноваженою в справах Європейського суду з прав людини. На цій зустрічі ми знову порушили питання Дня памʼяті та отримали від влади підтвердження, що такий день буде.

Нам відомо, що проєкт постанови №10188 від 24.10.2023 був включений до порядку денного парламенту лише 6-го лютого й досі наскільки відомо, не включений до розкладу пленарних засідань.

28 липня 2024 року у музеї Майдану відбувся захід «Оленівка – біль, який не згасне», який ми організували спільно з музеєм та Медійною ініціативою за права людини. На ньому Анатолій Остапенко виступав перед родинами, закликаючи всіх присутніх підтримати постанову № 10188, зокрема своїх колег народних депутатів.

На другі роковини страти група депутатів зареєструвала проєкт постанови № 11452 про запровадження в Україні 28 та 29 липня Днів скорботи та вшанування пам’яті бійців 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, страчених унаслідок терористичного акту в колонії № 120 в селищі Оленівка на тимчасово окупованій території України. Створюючи цей проєкт, автори не радилися з родинами постраждалих в Оленівці, ба більше, неправильно вказали назву нашої ГО та прізвище дружини військовополоненого, що зареєструвала петицію. Для нас дивно, що раніше вони не ігнорували нашу діяльність, та зараз зареєструвати паралельний до нашого проєкт. З якою метою?

Серед ініціаторів нового проєкту постанови є також Олексій Гончаренко, який на звернення нашої організації відповів 7 березня 2024 року, що підтримає постанову № 10188.

За відомою для нас інформацією, новий проєкт постанови було вирішено зареєструвати після того, як Святослав Паламар «Калина» 28 липня на Майдані Незалежності озвучив три вимоги до керівництва України:

  1.  У наступних обмінах повинні бути військовослужбовці Азову;
  2. Повертати в першу чергу всіх поранених, у тому числі під час теракту в Оленівці;
  3. Затвердити на державному рівні 29 липня День памʼяті захисників, які загинули в полоні».

Проте наша громадська організація неодноразово зустрічалась із представниками бригади «Азов», зокрема з командиром Денисом Прокопенком «Редісом», і на кожній із цих зустрічей «Азов» нас підтримував у наших питаннях, зокрема щодо Дня памʼяті.