Дефібрилятори, волонтерська допомога Збройним Силам, тренінги з такмеду — як компанія Rhythm посилює сферу домедичної допомоги в Україні

Дефібрилятори, волонтерська допомога Збройним Силам, тренінги з такмеду — як компанія Rhythm посилює сферу домедичної допомоги в Україні

Тактична медицина і перша домедична допомога після повномасштабного вторгнення Росії в Україну — це публічні теми у нашому суспільстві. Та найчастіше вони асоціюються саме з військом. Збори на турнікети і засоби тактичної медицини для військових, курси підготовки тактичної медицини для майбутніх бойових медиків, навіть аптечки фарбують у військові кольори як хакі. 

Та навички домедичної допомоги можуть знадобитись і цивільним, далеким від фронту, а турнікет у сумці і дефібрилятор у торговому центрі — врятувати життя. Саме цим і займається компанія Rhythm.

Про дефібрилятори, волонтерство та просвітництво у темі надання домедичної допомоги Свідомим розповідають Андрій Марцінковський та Руслан Самігуллін — засновники компанії Rhythm.

Прослухати матеріал:

Як компанія Rhythm розпочала рух за встановлення дефібриляторів в Україні

Андрій та Руслан познайомились у медичному університеті. І вже там, під час навчання, зрозуміли, що в Україні велика проблема з доступністю дефібриляторів для надання домедичної допомоги у публічних місцях. Це спонукало їх почати власну компанію зі встановлення дефібриляторів у публічних місцях та на виробництвах. Помітна відмінність — дефібрилятори мали інструкцію українською мовою.

«Ця ніша в Україні незаймана. Навіть зараз, — розповідає Андрій. — Ми знайшли інвестора і запропонували йому цю ідею, і вона його дійсно зачепила. Перші сто дефібриляторів ми закупили у Китаї і почали встановлювати у громадських місцях».

Першим замовником компанії стала броварня «Микулинецький Бровар» у Тернопільській області. Вони замовили 15 дефібриляторів для установки на виробництві.

«У власника компанії був друг який був з ним на зустрічі в його кабінеті. У нього трапилась фібриляція серця, і він загинув в кабінеті. Коли медики констатували смерть, то довели власнику, що потрібен дефібрилятор. Йому це відбилось в голові, і він облаштував дефібриляторами все виробництво», — розповідає Андрій. 

Під час відкриття бізнесу з продажу та встановлення дефібриляторів Руслан та Андрій зрозуміли, що в Україні, якщо ти не медик, — ти не маєш уявлення, як працювати з дефібриляторами або просто надавати домедичну допомогу. Тому, окрім встановлення дефібриляторів, вони також навчали своїх замовників використовувати їх.

«У розвинутих країнах практика встановлення дефібриляторів існує вже десятки років, і сприймається адекватно. В Україні ще у 2019 році це не було на слуху у громадськості, і тому завжди треба пояснювати, для чого вони та острівці безпеки, де їх треба встановлювати. Ми тому і навчали домедичної допомоги, визначали, де встановлювати острівці безпеки»,

— розповідає Руслан.

Потім компанія поставила дефібрилятори у «Миколаївський міжнародний аеропорт» та «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради. Але масово дефібрилятори в Україні не встановлюють.

«Ми спостерігаємо на онлайн-мапі дефібриляторів 58 штук в межах всієї України. Це мізерна кількість. Якесь селище в Англії може містити більше дефібриляторів, ніж вся Україна. Якщо робити вже порівняння з Україною, то у Великій Британії встановлено близько 80 тисяч дефібриляторів. У цьому році вони закрили повністю потребу в дефібриляторах в школах. В нас небагато шкіл має дефібрилятори, зокрема це приватні. У людей має бути розуміння, для чого ці дефібрилятори», — пояснює Руслан Семігулін.

Зараз Rhythm проводить освітній проєкт «Дефібриляція в громадських місцях»  серед місцевої влади, де пояснює навіщо необхідні дефібрилятори у громадських місцях. Заходи проводили у Луцьку, Львові, Харкові. У Львові місцева влада прийняла програму з встановлення дефібриляторів у школах: вона зараз на стадії реалізації. У Харкові теж роздумують про встановлення дефібриляторів в укриттях.

«Комунікація нелегка. Це як грати у футбол — голи будуть. Місцеві чиновники сприймають нормально. Вони кажуть, що це потрібно, але це капітальні видатки, на які вони не готові зараз витрачати. Не було жодної комунікації з представниками влади стосовно того, що це не потрібно. Під час війни донори передавали також дефібрилятори, правда на різних мовах світу. Для медиків, звісно, байдуже вони розуміють, як він працює», — розповідає Андрій.

Тактична медицина для Сил Оборони України — поки на волонтерських засадах

«Наша ідеологія — це рятувати життя. Наші товари та послуги — всі для порятунку життів», — говорить Андрій. 

Окрім дефібриляторів, компанія розширяла асортимент та почала розповсюджувати медичні товари для тактичної медицини. Кровоспинні турнікети, оклюзійні наліпки, бандажі тощо. Основні замовники — волонтери та військові.

«Перед початком повномасштабного вторгнення ми познайомились з компанією CS Medical, яка є одним з основних постачальників такмеду в НАТО. І ми заключили з ними дистриб'юторський контракт і почали представляти цю продукцію в Україні», — говорить Руслан. 

Запити на такмед точкові, розповідають засновники. Волонтери замовляють для певних підрозділів чи напрямків. Більші запити покривають більші фонди. Міністерство оборони тільки виходить на відкриті тендерні закупівлі такмеду для війська. Для цього створили агенцію «Державний оператор тилу» (DOT).

«Ми комунікували з DOT — досить прозора, свіжа структура, яка запросила нас на ринкову консультацію. Ми її провели, поділилися своїм досвідом, обмінялися поглядами, почули нову інформацію. Я думаю, що, мабуть, в цьому році вже буде прогрес саме в цьому напрямку. Але такої цілеспрямованої по пунктах зверху вниз закупівлі ще не було. В основному ці закупівлі закриті зараз», — пояснює Андрій.

Знання тактичної медицини — це must have

У 2024 році Rhythm відкрили у Києві тренінговий центр з тактичної медицини й надання домедичної допомоги. За словами Андрія та Руслана, цими знаннями мають володіти всі в Україні.

«Нещодавно історія була в Одесі — ми були у відрядженні, і ще до приїзду медиків та полісменів, побачили ДТП. Одразу надали допомогу. Наскільки нам відомо цей постраждалий живий. Чи ми його врятували, важко відповісти, але ми зробили все, що могли і використали аптечку, яка була в нас в автомобілі», 

— розповідає Андрій.

Ця історія — приклад, чому важливо знати, як вміти надавати першу домедичну допомогу і мати правильну аптечку з необхідними засобами. Адже у людини поруч її може не бути.

Для того, щоб українці вміли надавати таку допомогу, необхідно реформувати систему освіти, вважають засновники Rhythm. Щоб діти змалечку вивчали такмед і, що головне, вчились надавати таку допомогу в стресових умовах. Адже, найчастіше, люди потребують допомоги у публічних місцях, під час ДТП, аварій, інцидентів на виробництві, а в умовах війни — ще й під час російських ракетних ударів по інфраструктурі. Знання тактичної медицини — це must have. 

«Одна з таких ситуацій, ДТП. Загинув мотоцикліст у Броварах. Людина поруч хотіла затушити пожежу біля нього, і відтягнула пораненого і різко зняла з нього шолом. Це очевидні речі — якщо ти проходиш до потерпілого, ти знаєш що до приїзду медиків не можна чіпати його. У цьому прикладі, навіть якщо там не така серйозна ДТП, та при різкому знятті шолома потерпілому спричинили більше шкоди, і людина від цього могла померти. Ці речі знати необхідно, обов’язково проходити тренінги», — пояснює важливість знань такмеду на прикладі ДТП Андрій.

Тренінги зараз досить поширені в Україні. Rhythm має власний тренінговий центр у Києві. МОН теж впроваджує такмед до програми Захисту Вітчизни у школах. 

«Діти вчаться тампонувати кровотечі змалечку, це розвиває моторику рук. Ці знання відкладаються у підсвідомості. Для дорослих все починається зараз. Якщо це нас не торкається, то ми про це не замислюємося. Коли щось сталось — тоді ми йдемо на курси першої допомоги. Базові навички, якими має володіти людина — це непрямий масаж серця, серцево-легенева реанімація, робота з дефібрилятором, робота при удушенні та інше. Наприклад, в європейських країнах, якщо ти хочеш влаштуватись на роботу офіціантом, тебе не візьмуть на  роботу без проходження цих курсів. Можливо б, все змінилось, якби всі керівники компаній разом з курсами підвищення кваліфікації також організовували для співробітників курси першої допомоги. Тому все починається з нас», — говорить Андрій Марцінковський.