Чи не ватна ваша аптечка? Частина 3: радянські методи, які не лікують кишкові розлади

Сьогодні зупинимось на кишкових інфекціях та тому, як їх не треба лікувати.

Якщо згадати найбільш популярні методи лікування в радянські часи, то це:

• розчин марганцівки;

• антибіотики типу левоміцетину;

• активоване вугілля.

Про те, що із цими методами не так, з’ясовуємо разом із лікарем-інфекціоністом Євгенієм Щербиною.

Випити та виблювати — таку пораду й досі можуть чути ті, хто підхопив кишкову інфекцію. Не робіть цього.

Марганцівка або перманганат калію дійсно має антисептичні властивості. Проте цей розчин категорично не підходить для лікування кишкових інфекцій чи отруєнь, каже Євгеній Щербина.

«Коли вас нудить і з’являється діарея, здебільшого причиною цього є віруси. Марганцівка не діє на віруси. Та й на бактерії, якщо ми говоримо про кишкові неприємності, теж. Так, марганцівка має антисептичні властивості, проте для цього потрібна така концентрація, яка завдасть важких опіків шлунково-кишковому тракту. Тому якщо марганцівка якимось дивом усе ще залишилась у вашій аптечці — краще її звідти прибрати», — пояснює лікар.

У жодному разі не збираємось казати, що це неефективний препарат. Ефективний, проте часто його застосовують не за призначенням. Як пояснює Щербина, активоване вугілля використовують при отруєнні медичними препаратами.

«Наприклад, дитина знайшла домашню аптечку й чогось наїлась. Тоді токсикологи використовують дуже високі дози активованого вугілля.

Проте, якщо ви підхопили кишкову інфекцію, то вірус у вашій клітині жодне активоване вугілля не прожене. Та й дози, які рекомендували в радянські часи — це ні про що», — каже інфекціоніст.

Ще один стан, під час якого часто застосовують активоване вугілля — похмілля. І це теж не ефективно.

«Є перелік ситуацій, коли активоване вугілля не є ефективним. Воно не працює при отруєнні важкими металами, як ртуть та свинець. Також не здатне всмоктувати молекулу алкоголю», — пояснює Євгеній Щербина.

Цілком можливо, що ваша бабуся чи дідусь приймали це при перших ознаках діареї. Лікар-інфекціоніст пояснює, що з антибіотиками цього типу є дві проблеми.

«Перша — як і всі інші антибіотики та антисептики, вони не діють проти вірусів. Повторю, що саме віруси найчастіше спричиняють кишкові інфекції. Друга — ці антибіотики також мають сумнівну ефективність проти бактерій, оскільки багато мікроорганізмів вже випрацювали резистентність до них. До того ж не всі бактеріальні кишкові інфекції потребують антибіотиків. А якщо й потребують, то є більш сучасні та ефективні препарати», — каже Щербина.

Коли говоримо про радянські часи, варто розуміти той факт, що наші бабусі та дідусі не мали тих можливостей, які маємо ми. Хтось не мав часу й можливостей перебути з діареєю вдома, у теплі та з чашкою солодкого чаю. Людям треба було впоратись із хворобою. Знань теж бракувало, тому в хід йшло все, що було під рукою. Інколи щось працювало хоча б тому, що хвороба, яка має завершитись самостійно, завершується самостійно. Але мозок людини схильний «прив’язуватись» до певних подій та робити хибні висновки.

Переважно кишкові інфекції минають самостійно. І все, що необхідно, — це відпочинок та достатньо рідини, щоб відновити водно-сольовий баланс. В ідеалі, можна купити спеціальні електролітні розчини. Важкі отруєння та бактеріальні інфекції потребують фахової допомоги, а не самолікування.