«Боляче все — сидіти, лежати, ходити». Утома, яка не минає: що таке фіброміалгія?

«Мені пощастило — ще з медичного університету я знаю, що є така хвороба як фіброміалгія (ФМ). Цей стан почав вивчати мій науковий керівник задовго до того, як це стало “мейнстримом”. Проте для більшості фіброміалгія — це щось незрозуміле, ледь не міфічне», — розповідає ревматологиня Катерина Заічко.

На жаль, ця хвороба дуже реальна і ближче, ніж здається. У таких країнах, як США, Канада та деяких інших пацієнти з діагнозом фіброміалгія можуть навіть отримати інвалідність.

Спільно з ревматологинею Катериною Заічко з’ясовуємо причини, симптоми та головне про лікування загадкової хвороби.

Назва хвороби походить від латинського «fibro» — сполучна тканина, грецького «myo» — м’яз і «algos» — біль. Тобто дослівно означає «біль м’язів і сполучної тканини».

Часто можна зустріти такі терміни, як фіброміалгічність, фіброміалгічний синдром та інші дива. Проте фіброміалгія — це єдиний коректний медичний термін. 

Це захворювання може маскувати перебіг інших ревматологічних станів — анкілозивного спондиліту, ревматоїдного артриту та інших. Його основою є феномен центральної сенситизації — явище, коли тіло людини реагує болем на ті подразники, які зазвичай його не викликали.

Краще, ніж про це написала пацієнтка із ФМ Керрі Хамлет, я не скажу:

«Найкращий спосіб описати фіброзний спалах — сказати, що це найгірший випадок грипу, який у вас колись був. Ви відчуваєте м’язи, про які ви навіть не підозрювали, що вони у вас є, ви страждаєте, як божевільні, важко знайти зручний спосіб сидіти, бо все ваше тіло болить. Додайте до цього стану сильну втому, яка не минає, головний біль, відчуття перебування в тумані, запаморочення. Це справді схоже на страшний грип. Однак це не завжди відбувається протягом дня чи тижня. Це може тривати місяці!»

Фіброміалгія — це розлад, що характеризується поширеним м’язово-скелетним болем і супроводжується перевтомою, порушеннями сну, пам’яті та настрою. Звісно, проявів може бути менше, а може бути ще більше. Це індивідуально. Наприклад, пацієнти/ки можуть мати тривожний та / або депресивний розлади на додачу до інших симптомів ФМ.

Хороша новина в тому, що, попри відчуття болю, внутрішні органи та системи не страждають. Тож специфічних змін, які можна зафіксувати лабораторно чи інструментально, не буде. Власне, це часом і ускладнює діагностику захворювання й подовжує в часі страждання пацієнтів/ок.

Конкретна причина, чому розвивається хвороба, поки невідома. По суті ФМ є захворюванням центральної нервової системи, хоча вторинні фактори, як-от інфекції або сильний стрес, можуть спровокувати або увімкнути центральні механізми.

Центральна сенситизація може об’єднувати безліч симптомів. За такого стану нервова система стає дуже реактивною. Процес опосередковується за допомогою нейротрансмітерів — хімічних речовин, які передають відповідні сигнали. Ряд досліджень показав, що пацієнти/ки з ФМ мають певні нейрохімічні відхилення.

Жінки страждають на захворювання значно частіше.

Основні фактори ризику:

Передусім я б хотіла звернути увагу на діагностику. Вкрай важливо діагностувати хворобу вчасно. За першої підозри або болю незрозумілої природи, не відкладайте візит до фахівця/чині. 

На жаль, у своїй практиці я часто зустрічаю пацієнтів/ок, які поневірялись від одного до іншого лікаря роками, перш ніж їм поставили діагноз. ФМ має діагностувати фаховий/а лікар/ка-ревматолог/иня або невролог/иня, який/а є обізнаними щодо останніх критеріїв діагнозу та вміють їх застосовувати.

Існує два підходи до лікування фіброміалгії:

Полегшити симптоми можуть йога, вправи на розтягнення м’язів, дихальні техніки, тепла ванна або гарячий душ. Також помічними можуть бути зміна стилю життя, комбінація певних фізичних вправ та когнітивно-поведінкова терапія.

Ефективність лікування відрізняється залежно від таких факторів:

Беззаперечно, вилікувати хворобу можливо, але часто це займає більше часу, ніж того б хотіли як пацієнт/ка, так і лікар/ка. 

Вам може видатись, що матеріал вийшов трохи похмурим. Проте ФМ — це серйозна хвороба, яка приносить пацієнтам/кам багато страждань. Водночас хворих часто запевняють, що вони все вигадують.

І поки десь у Канаді пацієнт/ка оформляє листок непрацездатності через свій стан, вулицями України ходять люди, які страждають на ФМ, не розуміючи навіть, що з ними. І з часом вони втрачають надію почувати себе добре. Тому я дуже хочу, аби цей матеріал якщо не змінив ваше ставлення до цієї хвороби, то хоча б відкрив сам факт її існування. А знати — це вже половина шляху.

Я добре пам‘ятаю пацієнта віком 28 років, який був у понад 35 лікарів/ок за останні 16 років, щоб зрозуміти, що з ним. І як він плакав від радості, коли я встановила діагноз. Зараз пацієнту набагато краще, і він на шляху до одужання.