~25 тисяч бранців Кремля утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 21 бранець потребує термінової медичної допомоги, без якої може загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує 209 незаконно увʼязнених громадян України, 126 з яких — кримські татари.

За час війни до України повернули щонайменше 3 135 громадян України, з яких 150 цивільних. 

Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Білогірський районний «суд» розглянув апеляційну скаргу захисту на цей штраф та в повному обсязі відмовив у її задоволенні. Це не перший випадок тиску на кримськотатарського правозахисника. Раніше його штрафували на 45 тисяч рублів за «дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації» та кілька разів намагалися вручити застереження «про неприпустимість порушення антиекстремістського законодавства».

Нагадаємо, у грудні 2023 року Білогірський мировий «суд» оштрафував Джеппарова за адміністрування у фейсбуці сторінки громадського руху «Qırım Gayesi» («Кримська ідея») і поширення «відомо неправдивої суспільно значущої інформації під виглядом правдивих повідомлень».

Адвокати направили клопотання до суду з вимогою звільнити Тофіка Абдулгазієва з в'язниці. 

Про це пише «Кримська солідарність».

Додатково в активіста діагностували двосторонню пневмонію, малий лівосторонній гідроторакс, анемію, синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана (хвороба серця), хронічні серцеву недостатність та гастрит, а також нефролітіаз (камені в нирках).  

Адвокати Тофіка Абдулгазієва наголошують, що діагностовані хвороби є в переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню терміну у виправних установах. 

Нагадаємо, у травні 2022 року Південний окружний військовий «суд» Ростова-на-Дону засудив Абдулгазієва до 12 років у колонії суворого режиму. Перші п'ять років він має провести у в'язниці. 

За його словами, у в'язниці дуже сиро та холодно, немає вентиляції. Він та співкамерники п’ють воду з-під крана.

Про це «Кримській солідарності» повідомили родичі Сейтосманова.

Його вже двічі відправляли до ШИЗО (ізолятор для порушників режиму утримання — ред.). Перший раз — у січні на п’ять діб після прибуття до в'язниці. Другий раз — у березні на 15 діб за «міжкамерний зв’язок». 

Ернес Сейтосманов відвідував судові процеси над кримськими татарами в Криму та в Ростові-на-Дону, допомагав сім'ям політв'язнів, брав участь у громадських ініціативах. У нього проводили обшуки, останній раз — у лютому 2022 року. У 2023 році Південний окружний військовий «суд»  засудив Ернеса Сейтосманова до 18 років позбавлення волі. Його визнали винним у зв'язках з активістами ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». Його брата Енвера Сейтосманова той же «суд» засудив до 17 років колонії суворого режиму в 2020 році. 

У листопаді 2023 року апеляційний «суд» переглянув вирок Ернесу Сейтосманову та призначив йому покарання строком на 17 років 6 місяців.

Про це повідомляє Центр прав людини «ZMINA».

Асан розповів родичам, що 6 квітня під час огляду постові двічі вдарили його головою об бетон після того, як він попросив забрати свої продукти з каптерки. У в’язниці ведеться відеоспостереження. Сестра активіста говорить, що «її брат хоче оприлюднити запис, аби показати що він не чинив спротив і не провокував співробітників в’язниці». 

Після удару в Асана почала сильно боліти голова. За пів години до нього прийшла медсестра. Чоловік показав їй розсічення на обличчі й сказав, що в нього болить голова, але та, оглянувши тільки ноги, пішла.

Нагадаємо, Янікова заарештували 27 березня 2019 року за звинуваченням «в участі в забороненій у Росії й окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”». 18 березня 2022 року Південний окружний військовий «суд»  засудив Асана Янікова до 15 років колонії суворого режиму. Апеляційний «суд» у Москві залишив це рішення чинним.

Він нібито «збирав секретну інформацію про російські збройні сили, зокрема створював мапи військових об’єктів».

Про це повідомляє центр «ZMINA». 

Чоловіка викрали у 2017 році в окупованій з 2014 року Макіївці. Зі слів його дружини, спочатку Олександрові Королю призначили адміністративний арешт на 30 діб. Однак після цього чоловіка не звільнили: спочатку йому оголосили підозру в приналежності до терористичної організації, а згодом додали статтю про шпигунство.

Його перевели до СІЗО у Донецьку, де утримували тривалий час. Там під тортурами вибили зізнання про «роботу на користь СБУ» та «шпигунство на користь України». Короля утримували в підвальних камерах розміром півтора на два метри по дві-три людини на камеру. 

Його дружина Тетяна виїхала на підконтрольну Україні територію і домоглась, аби чоловіка внесли у списки на обмін ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Та в Росії справу Олександра Короля передали до російського Південного окружного «суду».

Про це повідомляє центр «ZMINA». 

Південний окружний військовий «суд» відкрив другу справу проти кримця Дениса Нарольсокого за «державну зраду». Йому загрожує довічне ув’язнення.

Минулого року його засудили до дев’яти років ув’язнення за відмову воювати проти України.

11 квітня 2016 року в місті Саки викрали кримського татарина Арсена Алієва. Він їхав із Бахчисарая на похорони. Між 12 та 16 годинами на автовокзалі в місті Саки чоловіка викрали й вивезли в невідомому напрямку. З того часу про його долю нічого не відомо.

За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, всього за період окупації зниклими безвісти, про яких немає ніякої інформації, вважаються 24 людини, 18 з них — представники корінного кримськотатарського народу.