~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія

~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 67 бранців потребують термінової медичної допомоги, без якої можуть загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. 

Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує, що незаконно ув’язнили 218 осіб, з них 132 — кримські татари. 

За час війни до України повернули щонайменше 3 981 громадянина України, з яких 171 цивільний.

Політв’язню Амету Сулейманову вперше за півтора року вдалося зателефонувати додому

29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив громадянського журналіста Амета Сулейманова до 12 років позбавлення волі, звинувативши в участі в політичній партії «Хізб ут-Тахрір». Вперше за півтора року перебування у Владімірському централі Амет зміг зателефонувати рідним, а саме своїй дружині Лілі Люмановій. 

Про це пише Центр прав людини «Zmina». 

Дзвінок тривав близько 12 хвилин. Під час розмови політв’язень серед іншого розповів про своє здоров’я: його мучить високий тиск, а очікування на операцію в таких умовах — дуже довгий процес.

У березні 2024 року Фрунзенський райсуд міста Владімір відмовив у звільненні Сулейманова з в’язниці попри те, що в його медичних документах є відомості про хвороби, з якими людина не має бути ув’язнена. Політв’язень разом з юристами подав апеляційну скаргу на рішення суду.

Політв’язень Аппаз Куртамет повідомив про нові умови утримання

Аппаз Куртамет, який перебуває в колонії в селищі Сосновий Бор Псковської області РФ, отримав право на 15-хвилинні телефонні та відеодзвінки на день. Після цього хлопець вийшов на зв’язок з рідними та повідомив про умови утримання.

Про це пише Центр прав людини «Zmina». 

За словами мами Аппаза, йому не дозволили навчатися програмування через вирок російського суду за політичною статтею, але він отримав можливість працювати.

«Аппаз одразу влаштувався на роботу, йому платять 1 тисячу рублів на місяць, фактично це безоплатна робота. Тому тепер у нього менше часу на саморозвиток — читання книжок, вивчення англійської мови можливе лише у вихідні, наприкінці тижня», — розповіла мати бранця.

Попри це Аппаз повідомив, що умови утримання в колонії кращі, ніж у тих місцях несвободи, де його незаконно утримували протягом двох з половиною років. До прикладу, у нього є можливість перебувати на свіжому повітрі, чого не було в кримських СІЗО та Владімірському централі.

Аппаз Куртамет працював в ІТ-компанії, навчав кримськотатарської мови в Одеському Кримськотатарському культурному центрі. У липні 2022 року його незаконно затримали росіяни в селі Новоолексіївка на Херсонщині, а у квітні 2023 – засудили до семи років за нібито фінансування тероризму.

Апеляційний суд у РФ залишив під вартою фігурантів справи «третьої Джанкойської групи» 

Військовий апеляційний суд міста Власіха Московської області залишив під вартою учасників справи «третьої Джанкойської групи» «Хізб ут-Тахрір», не змінивши рішення суду першої інстанції. 

Про це повідомила Кримська солідарність.

Під час судового засідання Алі Мамутов, Енвер Халілаєв, Наріман Аметов і Вохід Мустафаєв заперечували свою участь у терористичній діяльності та замаху на конституційний лад РФ. Вони також вказали на наявність хронічних захворювань.

Так, Енвер Халілаєв розповів, що погано чує, а його здоров'я погіршується через перебування в СІЗО. Попри це, суд відмовив усім учасникам справи у зміні запобіжного заходу.

Колишній імам мечеті в селі Лобаново і політв'язень з безстроковою інвалідністю 2 групи Ремзі Куртнезіров, який перебуває під домашнім арештом, не зміг бути присутнім на суді через погане самопочуття. За словами його родичів, після останньої зустрічі колишній імам почав погано ходити та страждає від сильного болю. Зараз йому регулярно роблять ін'єкції.

Адміністрація виправної колонії №33 відправила журналіста Ремзі Бекірова до штрафного ізолятора за читання ранкової молитви

П'ять днів у штрафному ізоляторі призначили громадянському журналісту Ремзі Бекірову у виправній колонії №33 у Хакасії. 

Про це повідомила Кримська солідарність.

За пів року, які журналіст перебуває у виправній колонії №33, він вже сім разів потрапляв до штрафного ізолятора. Серед «причин»: він читав намаз на ніч або на рушнику, не вітався зі співробітником, не носив шапку. Окрім цього Ремзі Бекірова помістили в суворі умови утримання під вартою на два місяці. Зателефонувати рідним йому не дозволяють.

На побаченні у грудні 2024 року він розповів, що схуд на 15 кілограмів через те, що відмовився їсти свинину. Він також зазначив, що в колонії діє заборона наближатися до ліжка в денний час, а охоронці «намагаються (його) морально придушити».

Ремзі Бекіров — громадянський журналіст, який транслював обшуки та судові процеси щодо політично вмотивованих справ проти мешканців Криму. 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив правозахисника до 19 років позбавлення волі, звинувативши у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір».

Сейран Хайредінов був доставлений до Володимирської в'язниці після двох місяців конвою

Сейрана Хайредінова, засудженого до 12 років позбавлення волі, доставили до в'язниці №2 у Владімірі через два місяці після початку етапу.

Про це пише Кримська солідарність.

Хайредінова доставили до в'язниці 9 січня. Зараз, за словами його сім’ї, чоловік перебуває на карантині. Напередодні Зарема Хайредінова, дружина політв’язня, декілька разів телефонувала до приймальні виправної установи, щоб дізнатися про місцеперебування чоловіка, але їй відмовляли надавати будь-яку інформацію. Етапування спровокувало у Сейрана «загострення алергії на нервовій основі».

Сейрана Хайредінова затримали 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму. 

17 травня 2023 року Південний окружний військовий суд засудив Сейрана Хайредінова до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за статтею про участь у «Хізб ут-Тахрір». Перші чотири роки покарання чоловік має відбути у в'язниці.

Громадянський журналіст Сейран Салієв вже понад два місяці перебуває у штрафному ізоляторі

Кримськотатарський активіст та журналіст Сейран Салієв, засуджений до 16 років позбавлення волі, з 20 листопада 2024 року безперервно перебуває у штрафному ізоляторі виправної колонії №4 у Тульській області. 

Про це пише Кримська солідарність.

Представники Федеральної пенітенціарної служби у відповідь на звернення Муміне Салієвої, дружини політв’язня, заявили, що за рішенням дисциплінарної комісії колонії Сейрана Салієва визнано «злісним порушником встановленого порядку». Про які саме порушення йде мова, дружині політв'язня так і не повідомили.

«Спочатку йому давали 15 днів. Коли термін утримання під вартою закінчився і настав день, коли його мали звільнити, йому дали 10 діб… [Після цього] його мали відвезти назад у суворі умови, але йому знову дали 15 днів. Коли ці 15 днів закінчилися, йому знову дали 15 днів», — розповіла Муміне Салієва.

У липні 2024 року політв'язня відправили до суворих умов утримання, де він перебував щонайменше чотири місяці. 

Сейран Салієв — філолог турецької та кримськотатарської мов, до арешту у 2017 працював екскурсоводом, був громадянським журналістом «Кримської солідарності». Вирок отримав нібито за причетність до партії «Хізб ут-Тахрір».