~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія
Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.
Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 21 бранець потребує термінової медичної допомоги, без якої може загинути.
За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.
Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує 218 незаконно увʼязнених громадян України, 133 з яких — кримські татари.
За час війни до України повернули щонайменше 3 135 громадян України, з яких 150 цивільних.
Верховний суд РФ залишив у силі вирок Вадиму Бектемірову
Російський Верховний суд розглянув касаційну скаргу та залишив чинним рішення судів попередніх інстанцій у справі фігуранта «справи кримських мусульман» Вадиму Бектемірову.
Про це повідомляє «Кримська солідарність».
Нагадаємо, 11 лютого Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок кримськотатарським політв’язням Зекір’ї Муратову та Вадиму Бектемірову, засудивши їх відповідно до 11,5 та 11 років позбавлення волі за нібито членство у терористичній організації.
Зекір’я Муратова та Вадима Бектемірова заарештували під час чергової хвилі обшуків, яку 7 липня 2020 року російські силовики провели в тимчасово окупованому Криму. Під час обшуків силовики підкинули заборонену літературу, яку згодом вилучили нібито як «доказ» причетності затриманих до партії «Хізб ут-Тахрір».
Суд продовжив запобіжний захід шістьом кримськотатарським активістам. Вони залишаться у СІЗО до листопада
Південний окружний військовий суд продовжив термін утримання під вартою активістам із так званої «п'ятої Бахчисарайської» групи у справі Хізб ут-Тахрір. Сейдамет Мустафаєв, Ремзі Німетулаєв, Абдулмеджит Сейтумеров, Аметхан Умеров, Руслан Асанов та Ельдар Якубов пробудуть у СІЗО до 24 листопада 2024 року.
Про це повідомляє «Кримська солідарність».
Суд відхилив усі клопотання сторони захисту, зокрема щодо повернення справи прокурору, і не врахував доводи захисту про запобіжний захід активістам, залишивши їх під вартою за клопотанням прокурора.
24 серпня 2023 року о четвертій ранку співробітники російського ФСБ провели обшуки у шістьох кримських татар — Сейдамета Мустафаєва, Ельдара Якубова, Абдулмеджита Сейтумерова, Руслана Асанова, Аметхана Умерова та Ремзі Німетуллаєва. Їх неодноразово затримували на акціях на підтримку інших арештованих кримських татар.
Співробітники ростовського СІЗО №1 застосували насильство щодо політвʼязня Екрема Кроша
Фігурант «другої Джанкойської» групи Хізб ут-Тахрір Екрем Крош заявив про насильство з боку наглядачів СІЗО №1 у Ростові-на-Дону.
Про це повідомляє «Кримська солідарність» з покликанням на адвоката політвʼязня Олексія Ладіна.
Насильство застосували без вагомої причини. Ймовірно, це сталось через захоплення ізолятора арештантами 16 червня. Тоді у СІЗО провели обшуки та допитали співробітників й ув'язнених. Екрем Крош заявив про насильство під протокол судового засідання.
«Надалі захист збирається дати свою оцінку [цьому інциденту] і провести низку процесуальних заходів, щоб притягнути винних до відповідальності», — розповів Олексій Ладін, цитує «Кримська солідарність».
Він додав, що насильство застосували лише щодо Екрема Кроша. Інші учасники справи не постраждали. Усі вони передали, що почуваються «більш-менш добре».
Бердянці, яких незаконно судять у Ростові за нібито «тероризм», не мають повноцінної можливості спілкуватись з адвокатами
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону продовжив розгляд справи щодо вбивства так званого «заступника начальника ДАІ» у тимчасово окупованому Бердянську Алєксандра Колесникова та замахи на «військового коменданта» Артьома Бардіна і заступника голови окупаційної адміністрації Павєла Іщука. Обвинувачуваними у цій справі є українці Даміан Омеляненко, Артур Шашенко та Олексій Макаренко, які не мають повноцінної можливості спілкуватись з адвокатами.
Про це повідомляє товариство «Меморіал».
До суду в Ростові нібито надіслали заяву Даміана Омеляненка й Артура Шашенка з проханням взяти участь у судовому процесі через відеоконференцзвʼязок.
Під час чергового засідання, 22 травня 2024 року, адвокат Даміана висловив сумнів щодо того, чи були заяви написані його підзахисним особисто. Захисники ж інших підсудних заявили, що під час слухань справи дуже складно організувати повноцінний відеозв’язок.
Підсудні обвинувачуються за особливо тяжкими статтями, що передбачають покарання аж до довічного. Мають бути усунені всі перешкоди для спілкування адвоката з підзахисним, пояснюють правозахисники.
Попри заяви сторони захисту про неприйнятність проведення засідань у дистанційному режимі, колегія суддів під час розгляду справи організувала відеозвʼязок з підсудними. Тобто українців не доставили до залу суду.
Також російська колегія суддів розглянула клопотання Омеляненка про присвоєння йому статусу військовополоненого, припинення кримінального переслідування та переведення до спеціальної установи для утримання військових — його теж відхилили.
За клопотанням сторони обвинувачення підсудним Макаренку, Омельяненку та Шашенку продовжили тримання під вартою ще на три місяці.