~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 67 бранців потребує термінової медичної допомоги, без якої може загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. 

Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує, що незаконно ув’язнили 218 осіб, з них 132 — кримські татари. 

За час війни до України повернули щонайменше 3 767 громадян України, з яких 167 цивільних.

Як повідомляє Zmina, апеляційний військовий суд у селищі Власиха Московської області затвердив вироки у справах за «терористичними» статтями 54-річному Володимиру Кривцуну, 48-річному Віталію Расторгуєву та 53-річному Костянтину Євмененку.

У квітні цього року Південний окружний військовий суд засудив Володимира Кривцуна до 11 років ув’язнення, а Віталія Расторгуєва – на 12 років колонії суворого режиму за нібито підготовку до акту міжнародного тероризму. Чоловіків утримували в Сімферопольському СІЗО №2. Обом інкримінували підготовку замаху на самопроголошеного мера Бердянська Олександра Сауленка.

За версією російського слідства, Расторгуєв спільно з Кривцуном у липні 2022 року нібито заклали саморобний вибуховий пристрій під службовий автомобіль представника окупаційної влади, але вибухівка не спрацювала. Ймовірно, 

що Віталія росіяни затримали в Бердянську ще влітку 2022 року. Він нібито погодився на співпрацю з громадським рухом «Опір», організацією, яка готувала людей до низки диверсійних заходів на території тимчасово окупованого Запоріжжя. Її створив співробітник СБУ Євген Астахов. 

Мешканця Ялти 53-річного Костянтина Євмененка звинуватили в нібито підготовці теракту групою осіб, участі в терористичній спільноті, незаконному зберіганні вибухівки, а також у державній зраді. У червні цього року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону призначив покарання для чоловіка у вигляді десяти років колонії суворого режиму з відбуванням перших двох з половиною років у в’язниці, а також штрафу на 500 тисяч рублів.

За версією російських слідчих, Євмененко нібито виконував завдання одного з членів української агентурної групи Віктора Подвального, яка працювала на ГУР. Він нібито разом зі спільниками готував терористичні акти в Криму, зокрема щодо представників окупаційної адміністрації – Сергія Аксьонова і Яніни Павленко.

Антону Жуковському, Дмитру Сергєєву та Яніні Акуловій Апеляційний військовий суд у селищі Власиха Московської області залишив вироки, у квітні встановлені Південним окружним військовим судом у Ростові-на-Дону. Про це пише Zmina.

Незаконно ув’язненим українцям інкримінували нібито підготовку теракту, участь у терористичній спільноті, незаконне зберігання вибухівки та зброї. Чоловіків засудили до 15 років у колонії суворого режиму, а жінку – до дев’яти років. Усіх трьох також оштрафували до 800 тисяч російських рублів. 

За версією російського слідства, в липні 2022 року Жуковський і Сергєєв нібито вступили до терористичної спільноти, яку створили спецслужби України в Мелітополі. Їх нібито курував працівник розвідки з позивним Братуха. Акулова приєдналася до них у вересні того ж року. Вони нібито мали підірвати саморобний вибуховий пристрій на одному з ринків тимчасово окупованого міста, але їх затримали працівники ФСБ. 

Під час судового засідання всі троє заявили, що вони не терористи, а громадяни та патріоти, які люблять свою країну. У Жуковського без підтримки залишилися батьки похилого віку, зокрема мати з інвалідністю. У Сергеєва – важкохвора мати. Також він та Акулова мають неповнолітніх дітей, які перебувають на їхньому матеріальному утриманні.

Як повідомляє адвокатка Ліля Гемеджі «Кримській солідарності», під час допиту в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону Леман Зекеряєв розповів про порушення, які здійснили силовики під час обшуку його будинку 24 січня 2023 року. 

Він розповів, що нікому з членів домогосподарства під час обшуку не роз'яснили їхні права та обов'язки. Обшук проходив одночасно у кількох кімнатах, тобто мешканці не мали можливості стежити за його ходом. В результаті силовики підкинули літературу, якої не було у домашній бібліотеці. 

За словами Гемеджі, захист Зекеряєва клопотав про визнання протоколів обшуку недопустимими доказами. Проте в цих та інших клопотаннях було відмовлено. 

Йому та ще п’ятьом кримським татарам інкримінують участь у забороненій в Росії ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яка вільно діє у більшості країнах, у тому числі в Україні.

Як повідомляє «Кримська солідарність» засудженого до 13 років позбавлення волі 60-річного підприємця Руслана Нагаєва росіяни доставили до лікарні. Це сталося після переведення політв’язня з Челябінської в'язниці до виправної колонії №21 Архангельської області.

Про стан здоров'я Нагаєва не інформують, а іншим зацікавленим у його ситуації людям обіцяють повідомити інформацію лише особисто на зустрічі з керівником медичної частини. Політв'язень рідко виходить на зв'язок, надає дуже мало інформації. Попри це відомо, що чоловік отримує певне лікування, але не почувається краще.

Наприкінці серпня родичі Руслана Нагаєва повідомили «Кримській солідарності» з посиланням на приватного лікаря в Челябінську, що у чоловіка запалення і йому потрібна термінова операція. Кримського татарина двічі відправляли на лікування до тюремної лікарні у Челябінській області, але це допомагало лише полегшити деякі симптоми. Потребу в консультації вузького спеціаліста адміністрація в'язниці ігнорувала.

До ув’язнення Руслан Нагаєв займався підприємницькою діяльністю в Алушті та проводив релігійні церемонії для односельців. Його затримання відбулося 10 червня 2019 року в Криму після обшуку в його будинку. 16 серпня 2021 року Південний окружний військовий суд в особі Романа Сапрунова виніс вирок фігурантам «Алуштинської групи» «Хізб ут-Тахрір», серед яких був Руслан Нагаєв. Його засудили до 13 років позбавлення волі. Військовий апеляційний суд у Власисі Московської області залишив рішення без змін.

Так званий Верховний суд Криму залишив у силі вирок від 7 листопада Київського районного суду. Як пише «Кримська солідарність», «суд» ухвалив рішення про арешт на 10 діб правозахисника Рустема Кямілєва за статтею про демонстрацію екстремістської символіки. Про це «Кримській солідарності» повідомив адвокат Едем Семедляєв.

7 листопада співробітники Центру протидії екстремізму прийшли до будинку адвокатів Лілі Гемеджі та Рустема Кямілєва, щоб провести експертизу. По завершенню оперативно-розшукових заходів працівники поліції доставили Рустема Кямілєва до будівлі Центру протидії екстремізму. Дві публікації на його сторінці у фейсбуці, датовані 9 червням 2020 року та 21 жовтням 2017 року, стали причиною для складання двох адміністративних протоколів. 

Перший протокол щодо Рустема Кямілєва був складений через репост зі сторінки «Кримської солідарності». Допис стосувався судового процесу над українським активістом Олегом Приходьком. На фото Приходько тримає в руках листок з намальованим прапором і тризубом. За словами співробітників Центру протидії екстремізму, символіка на картинці нібито належить українській організації «Правий сектор».

Другий протокол проти Кямілєва був складений через «незгоду з діями Збройних сил РФ». За словами співробітників Центру протидії екстремізму, Рустем Кямілєв зробив репост користувача під ніком «Григорій Явлінський» з текстом і відео про події в Сирії та Україні. У дописі йшлося: «Це етична катастрофа для Росії, яка не буде забута десятиліттями, а може й століттями». Також у тексті публікації йшла мова про вбивство мусульман, випробування військової техніки, що «є абсолютним злом».

Кримський політв'язень Джеміль Гафаров, помер у лютому 2023 року в СІЗО-3 у Новочеркаську у віці 61 року. За словами «Кримської солідарності», Російський Верховний суд скасував вирок Джемілю Гафарову, а кримінальну справу у зв'язку зі смертю закрив на нереабілітуючих підставах. 

Смерть настала через кілька днів після того, як Гафарова перевели з СІЗО-5 у Ростові до СІЗО-3 у Новочеркаську. Розтин показав, що літній кримський татарин помер від гострої серцево-судинної недостатності, яка була викликана атеросклеротичною хворобою серця. Його знайшли в напівсидячому стані на ліжку, чоловік хрипів, мав слабкий пульс та тиск 60 на 30. За свідченнями керівниці відділення Гулякіної, Гафарова намагалися реанімувати, але дії виявилися безрезультатними. 

У висновку лікарів про смерть також були вказані ще два діагнози: постінфарктний кардіосклероз і фрагментація міокарда. Вони розвинулися через серцевий напад, який Гафаров переніс у СІЗО у листопаді 2022 року. З того часу він майже не вставав з ліжка і страждав від болю в грудях. Адвокат Едем Семедляєв неодноразово намагався потрапити до Гафарова в лікарню, але саме в день смерті літнього кримського татарина він отримав відмову від департаменту перевести Гафарова (вже померлого) до платної клініки.

Адвокат Ріфат Яхін вимагав притягнути до відповідальності Федеральну службу виконання покарань за смерть Гафарова. Однак відомство відмовилося порушувати справу проти лікарів медичної частини №61 та начальника СІЗО-5 Павла Лазаренка, не виявивши в їхніх діях ознак злочину. Лазаренко, своєю чергою, заявив, що на момент переведення «Гафаров не висловлював скарг на здоров'я».

За інформацією «Кримської солідарності», кримськотатарського активіста Азіза Ахтемова, засудженого до 13 років, 6 листопада перевели з СІЗО-1 у Красноярському краї до ІК-10 у місті Рубцовськ Алтайського краю. 

Зараз Ахтемов два тижні перебуває на карантині. Його епатування з в'язниці Єнісейська в Красноярському краї тривало два місяці. Після того, як активіста забрали з установи, його родина не знала про місце його перебування. Дружині Ахтемова відмовили в інформації про місцеперебування чоловіка у Федеральній пенітенціарній службі. Там заявили, що «мають право не надавати таку інформацію третім особам».

Півтора місяця шляху до проміжного СІЗО в Новосибірську активіст провів без їжі. Його перевели без попередження і без дозволу скупитися в тюремному магазині. Весь цей час політв’язню відмовляли й у прогулянці.

Азіза Ахтемов, його родич та активіста Асана Ахтемова, разом із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялу затримали за підозрою у підриві газопроводу в селі Перевальне у вересні 2021 року. Згодом, 8 листопада, під час слідчих дій у Сімферополі ФСБ додатково звинуватила Нарімана Джелялова та братів Ахтемових у «незаконному переправленні вибухівки організованою групою через митний кордон».

21 вересня 2022 року Верховний суд Криму в Сімферополі засудив Азіза Ахтемова до 13 років позбавлення волі, штрафу в розмірі 500 тисяч рублів та обмеження свободи пересування на 1 рік. Третій апеляційний суд Сочі не змінив вирок Південного районного суду, попри зусилля захисту протягом трьох днів пояснити порушення, допущені під час попереднього слідства і в суді першої інстанції.

Як повідомляє Кримська правозахисна група, окупаційний «Верховний суд» Криму посилив вирок громадянину України Денису Єжову у справі щодо повторної дискредитації армії РФ.

У вересні так званий Алуштинський міський суд призначив Єжову штраф в 100 тисяч рублів. В апеляції покарання замінили на рік колонії загального режиму із забороною адмініструвати сайти протягом ще одного року. За версією сторони звинувачення, кримінальну справу порушили через те, що п’яний Єжов вигукнув «Слава Україні, все буде Україна».

Як повідомляє Кримська правозахисна група, ФСБ затримала 29-річного мешканця Севастополя (імені силовики не називають), який нібито готував підпал обладнання на залізничних коліях біля Балаклавської ТЕС. Таке завдання чоловік нібито отримав від українських спецслужб.

За версією ФСБ, у вересні минулого року севастополець «встановив зв’язок зі Службою безпеки України з метою підтримки конфіденційної співпраці». На відео, яке опублікували ФСБ, чоловік каже, що за винагороду мав надати українським спецслужбам фото та відео спецобладнання біля ТЕС у Севастополі. Пізніше йому нібито запропонували підпалити це обладнання і нібито пообіцяли за це тисячу доларів.

Російські силовики стверджують, що затриманий отримав 100 доларів на «паливну рідину», приготував її та розлив по пляшках. За їхньою версією, дорогою на місце підпалу, чоловіка і затримали.

Проти севастопольця порушили справи про співпрацю з іноземною державою на конфіденційній основі та замах на теракт. Так званий Ленінський районний суд Севастополя обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту.