~25 тисяч бранців Кремля незаконно утримує Росія

Згідно з даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, приблизно таку кількість цивільних викрала Російська Федерація.

Центр прав людини «ZMINA» встановив, що щонайменше 21 бранець потребує термінової медичної допомоги, без якої може загинути. 

За час повномасштабного вторгнення Національна поліція почала розслідувати насильницьке зникнення 8 800 людей. 

Уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова стверджує, що Росія незаконно вивезла з України понад 700 тисяч дітей.

Медійна ініціатива з прав людини ідентифікувала близько ста місць утримання викрадених цивільних.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим підтверджує, що незаконно ув’язнили 218 осіб, з них 132 — кримські татари. 

За час війни до України повернули щонайменше 3 672 громадян України, з яких 160 цивільних.

Прослухати матеріал:

Так званий верховний суд «днр» призначив покарання полоненому азовцю Артему Синельникову у вигляді 27 років ув’язнення, про це повідомляє «Zmina».

Артем Синельников проходив військову службу за контрактом у роті оперативного призначення НГУ, бригаді «Азов». Він захищав Маріуполь, і у травні 2022 року потрапив у полон до росіян.

Чоловіка звинуватили у нібито жорстокому поводженні з цивільними та умисному вбивстві, скоєному групою осіб із мотивів політичної та ідеологічної ненависті. За вироком так званих суддів свій термін Артем мусить відбувати в колонії суворого режиму.

За схожим обвинуваченням 11 вересня 2024 року росіяни засудили до 24 років ув’язнення українського військовослужбовця Олександра Маловичка. 

Незаконний суд у тимчасово окупованому Донецьку звинуватив оборонців Маріуполя Євгена Назаровського та Михайла Суханюка у нібито жорстокому поводженні з цивільними та вбивстві двох жінок. Про це пише «Zmina».

Під час повномасштабного вторгнення Назаровський (Каєн) і Суханюк (Думкан) проходили військову службу за контрактом на посаді «номер розрахунку міномета» в «Азові». Чоловіки брали участь в обороні Маріуполя. 

За версією так званого слідства, 4 березня 2022 року командир мінометної батареї, майор Арсен Дмитрик, вирішив налякати цивільне населення і віддав підлеглим військовослужбовцям Назаровському і Суханюку наказ здійснити невибірковий обстріл житлових будинків і об’єктів цивільної інфраструктури в мікрорайоні Східний у Маріуполі. Внаслідок нібито виконання наказу двоє жінок начебто отримали смертельні поранення. 

Українського командира Дмитрика, який нібито й віддавав цей наказ, росіяни заочно засудили на довічно й «оголосили в міжнародний розшук».

13 вересня Апеляційний суд Власихи залишив вирок Південного окружного військового суду без змін. Олександра Сізікова засудили до 17 років позбавлення волі. Наступного дня поліцейські забрали чоловіка з дому та вивезли у невідомому напрямку, як повідомляє «Кримська солідарність».

За словами адвокатеси Лілі Гемеджі, з якою встиг сконтактувати Олександр, поліція відмовилася показувати його матері ухвалу військового апеляційного суду, заявивши, що «у них немає такої ухвали». Вони погрожували застосувати силу до Сізікова та притягнути його до відповідальності за «невиконання законних вимог правоохоронців». Вдалося з’ясувати, що Олександр зараз знаходиться в ізоляторі тимчасового утримання в Бахчисараї.

Олександра Сізікова затримали 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму. Так, як чоловік внаслідок аварії повністю втратив зір, його відправили під домашній арешт. Усіх затриманих у той день звинуватили у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», визнаної в Росії терористичною. На території України та більшості країн Європи організація діє без обмежень на рівні національного законодавства.

17 травня 2023 року Південний окружний військовий суд засудив незрячого  Олександра Сізікова до 17 років позбавлення волі. У вересні цього року апеляційний суд залишив вирок без змін. 

Політв'язня Азіза Ахтемова перевели з в'язниці №2 у Єнісейську Красноярського краю. Про це повідомляє «Кримська солідарність» із посиланням на дружину політв’язня Аділе.

За її словами, вона не може дізнатися, де знаходиться її чоловік — телефони в'язниці №2 не відповідають. У відповідь на електронне повідомлення до закладу їй надійшла відмова у надані цієї інформації, аргументуючи це тим, що не мають права ділитися подібною інформацією з третіми особами.

Азіз Ахтемов перебував у в'язниці Єнісейська з листопада минулого року. Він, як і його двоюрідний брат Асан, є кримськотатарським активістом. У 2021 році Азіза та Асана Ахтемових, а також заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла затримали за підозрою у підриві газопроводу в селі Перевальне. Згодом Азіза додатково звинуватили у «незаконному переправленні вибухівки організованою групою через митний кордон». Ахтемова засудили до 13 років позбавлення волі, штрафу в розмірі 500 тисяч рублів та обмеження свободи пересування на один рік.

Після відбуття покарання чоловік повинен регулярно з'являтися в органи контролю, не має права залишати місце проживання, переміщатися між регіонами і змінювати місце роботи без дозволу Федеральної служби виконання покарань.

Верховний суд РФ у Москві розглянув касаційну скаргу на вирок у справі «другої Бахчисарайської групи» та залишив вирок Ернеста Ібрагімова та Олега Федорова. Чоловіки продовжать відбувати свої терміни ув’язнення — по 13 років кожен. Про це пише «Кримська солідарність» із посиланням на адвокатесу Лілю Гемеджі.

За словами Гемеджі, захист доводив у суді незаконність рішень першої та другої інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на законі 2003 року, який втратив чинність. Захисниця вважає, що вирок слід скасувати, а Ернеста Ібрагімова та Олега Федорова виправдати. Однак суд проігнорував ці аргументи та залишив вирок без змін.

Перед судовим засіданням Ернест Ібрагімов зміг розповісти захисникам про умови утримання. Зараз він працює на виробництві Балашовської в'язниці в Саратовській області — шиє взуття для ув'язнених, співробітників в'язниці і Федеральної служби виконання покарань. Ув'язнені також мають можливість замовити літературу в бібліотеці. Разом з Ібрагімовим в камері знаходиться громадянин Киргизстану, який володіє англійською мовою. Завдяки цьому вони мають можливість отримувати об'єктивну інформацію з новинних каналів.

Ернест Ібрагімов та Олег Федоров були визнані нібито членами політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яку у 2003 році Верховний суд РФ визнав «терористичною». Їх звинуватили у нібито терористичній діяльності. За даними слідства, політв'язні нібито зустрічалися на таємних зустрічах, де обговорювали заборонену літературу. 

Перші три з половиною роки з призначених 13 вони мають провести у в'язниці, потім їх переведуть до колонії суворого режиму. Також їх засудили до року обмеження волі після звільнення.

Засуджений до 17 років позбавлення волі кримський імам Раїф Февзієв заявив про відвід всього складу Військового апеляційного суду у Власисі. Зробив він це під час розгляду своєї апеляції на вирок суду першої інстанції. Про це повідомляє «Кримська солідарність», посилаючись на адвоката Февзієва Едема Семедляєва.

На судовому засіданні політв'язень подавав клопотання, в одному з яких просив перекладача з російської мови на кримськотатарську. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання. Суддя Сергей Бутусов заявив, що Февзієв «правильно розуміє російську мову і може висловлювати на ній свої думки».

У відповідь на відмову у задоволенні клопотання кримський татарин Раїф Февзієв заявив відвід судовій трійці. 

Райф Февзієв — імам, кримськотатарський активіст, багатодітний батько. 17 серпня 2021 року співробітники ФСБ влаштували у нього вдома обшук, перешкодивши присутності при цьому адвоката. Чоловіка заарештували та відправили до слідчого ізолятора

Задля тиску імама помістили в камеру з чотирма людьми, засудженими за вбивство.

Протягом року перебування у в'язниці у імама почалися проблеми з артеріальним тиском, з серцево-судинною системою, з підшлунковою залозою, шлунково-кишковим трактом, а також нервовою системою. Належну медичну допомогу політв’язню не надали.

Основні свідчення у справі імама давали таємні свідки. Одним з них був такий собі «Ісмаїлов». ЗА словами адвоката, сторона обвинувачення тривалий час не могла забезпечити явку свідка до суду, оскільки особу, яка давала свідчення на попередньому слідстві, просто не вдалося знайти. Тому його замінила інша людина.

Південний окружний військовий суд допитав свідків захисту у справі про «другу Джанкойську групу». Як повідомляє «Кримська солідарність», посилаючись на адвокатесу Лілі Гемеджі, у суді виступила дружина учасника справи Лемана Зекеряєва Зера Джелілєва, а також два його брати. 

Зера Джелілєва розповіла що під час обшуку в одному з автомобілів, припаркованих біля їхнього будинку, один з офіцерів дістав з-під верхнього одягу і підкинув дві книги подружжю. Жінка зазначила це у в протоколі обшуку. Крім того, Зера Джелілева вказала на порушення з боку силовиків під час обшуку. Їм не роз'яснили їхні права та обов'язки, ухвалу на обшук читали нерозбірливо і тихо, слідчий не перебував у кімнаті, де його підлеглі проводили обшук.

До арешту Леман Зекеряєв працював у будівельній бригаді. Він є батьком трьох малолітніх дітей.

«Верховний суд» Криму зобов'язав Кіровський районний «суд» Сімферополя прийняти апеляцію адвоката Еміля Курбедінова у справі Еміне Зекеряєвої, кримської татарки, оштрафованої на 50 тисяч рублів за «неінформування». Про це пише «Кримська солідарність». 

За версією слідства, у 2016 році Зекеряєва спілкувалася у «ВКонтакте» з дівчиною, яка згодом поїхала до Сирії, де приєдналася там до збройного угруповання, яке мало цілі, «що суперечать інтересам РФ». Кримській татарці висунули звинувачення в тому, що вона «приховала цю інформацію» про свою знайому під час обшуку вдома у Еміне. 

Раніше справи про неінформування були порушені проти чотирьох кримських татар — Ридвана Умерова, Айдера Кадирова, Айдера Аблякимова та Енвера Топчі.