Фільтрація як ще один воєнний злочин РФ: що і де відбувається?

Медійна ініціатива за права людини підготувала дослідження про фільтрацію, яку влаштовують росіяни на тимчасово окупованих територіях. МІПЛ зазначає, що це є ще одним воєнним злочином РФ. Свідомі у співпраці з Медійною ініціативою розповідають про фільтраційні табори та історії людей, які пережили фільтрацію. 

У ході повномасштабного наступу російські війська окупували близько 20% українських земель. На територіях, де закріпилася російська армія, РФ встановлює окупаційну владу та проводить фільтрацію населення — так росіяни шукають проукраїнських людей. 

За свідченням очевидців для МІПЛ, фільтрація має три рівні. 

Така фільтрація відбувається на блокпостах під час виїзду на підконтрольну Україні територію. Тут перевіряють документи, особисті речі, можуть перевірити автомобіль чи житло. Після цього скеровують у спеціальні пункти, де розгорнуто фільтраційні табори. 

«На блокпосту в Мангуші мене і мою доньку перевірили на місці, а чоловіка з сином забрали в середину блокпоста. Їх роздягнули, перевірили на предмет наколок, потертостей від зброї тощо. І коли сина роздягали, вони побачили, що він одягнений у натільну одежу ЗСУ — зелену футболку військовослужбовця. І все. Його вивели під дулами двох автоматів», — розповідає мешканка Мангушу.

Другий етап — це основний вид фільтрації, після якого людину або відпускають, або затримують для додаткової перевірки. Під час перевірки чиниться психологічний і фізичний тиск, відомі випадки розстрілів.

«Чоловік пішов переді мною. У нього перевірили документи, забрали паспорт, сказали відійти в бік, із кимось зідзвонилися, передали його особисті дані телефоном. Після розмови сказали, що його заберуть на допит. О 00:30 в кімнату зайшов військовий, назвав прізвище чоловіка, наказав вийти. Більше чоловік не вертався. Його мати намагалася дізнатися, куди його відвезли. Відповіли, що ніхто нам цього не скаже, що його потрібно було одразу розстріляти. Поки чоловіка не забрали, його попереджали, щоб готувався до катувань», —  дружина мешканця Маріуполя про Безіменне. 

Людей, які не пройшли попередні рівні, відправляють у слідчі ізолятори чи в'язниці на тимчасово окупованій території України. Затриманих катують, не дають достатньо їжі й води, утримують в антисанітарних умовах, не надають медичної допомоги та вбивають.

«Коли тебе привозять в ІТТ Донецька і не катують — це рідкість. Я бачив, що робили з українськими військовими, до них застосовували електричний струм. Ні про які Женевські конвенції не йдеться. Потім мене перевели в Оленівку. Умови там дуже жахливі. В одній камері нас було 40 людей, 30 людей спали, а 10 стояли, і ми так мінялися. На всіх нам давали п’ять літрів води. Санітарних умов взагалі не було. Крім цього, постійно всіх били», — Олексій про Оленівку.

«Мене привезли в селище Нікольське. Показали мені Сергія два рази. Перший раз — перед допитом, він був у наручниках, побитий. І потім — після допиту, він уже був без наручників, сидів в кріслі, я зрозуміла, що встати уже не може, по його обличчю було добре видно, як його допитували», — Ірина про Розівку. 

Фільтраційні табори здебільшого розташовані на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини. Медійна ініціатива за права людини виявила 18 таборів: у містах Амвросіївка, Докучаєвськ, Донецьк, Новоазовськ, Старобільськ та Луганськ; у селах Анадоль, Нікольське, Мангуш, Старобешеве, Безіменне, Бугас, Оленівка (2 табори), Чорнухине; автодорога Сніжне-Маринівка (11-й км, пост «Степанівка») та траса Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (619-й км, пост «Мангуш»). Більшість з них — це приміщення СІЗО, колоній, відділів поліції, адміністрації. Однак цей перелік невичерпний. 

​​За даними Головного управління розвідки, людей із Рубіжного вивозили на фільтрацію в Старобільськ, Луганськ і Сорокине, із Попасної — у Первомайськ і Кадіївку. Також є дані, що фільтраційний табір облаштовано у селі Велика Лепетиха на Херсонщині. МІПЛ наголошує, що фільтраційні заходи щодо українців відбуваються і в Росії.