Дональд Трамп знову Президент США. Що це означає для України та світу?

Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп удруге став Президентом США. Він здобув близько 51% голосів американців в одній із найдраматичніших президентських кампаній у США. Його основна опонентка від Демократичної партії Камала Гарріс отримала близько 47% голосів американців.

Під час президентської кампанії Дональд Трамп пережив замах на своє життя у Пенсильванії. Він досить неоднозначно висловлювався про іммігрантську політику, права жінок на аборт і війну Росії проти України.

Свідомі пояснюють, що перемога Дональда Трампа означає для відносин США та України й для війни Росії проти України.

Послухати матеріал:

21 липня 2024 року Президент США Джо Байден повідомив, що знімає свою кандидатуру з президентських виборів у США. Демократична партія мала швидко замінити свого кандидата, і нею стала віцепрезидентка США Камала Гарріс. Її кандидатура відкрила друге дихання для виборців Демократичної партії. У першу добу, після оголошення про висунення своєї кандидатури, Камала зібрала 81 мільйон доларів на кампанію. Всього вона зібрала понад мільярд доларів.

Камала Гарріс у своїй короткій кампанії сконцентрувалась на «swing states» — хитких штатах, у яких немає великої прихильності до одного чи іншого кандидата у президенти. Зокрема, це штати Невада, Аризона, Вісконсин, Мічиган, Пенсільванія, Джорджія, Північна Кароліна. Гарріс проводила там масові мітинги з виборцями, виступала з промовами та проводила інтерв’ю. 

Та, судячи з результатів президентських виборів, Камала Гарріс не змогла перетягнути виборців цих штатів на свою сторону. Дональд Трамп переміг в усіх шести хитких штатах. Всього він набрав близько 51% голосів американців.

Паралельно з президентськими виборами у США проводились вибори до обох палат Конгресу. Республіканська партія змогла перемогти демократів у вищій палаті Конгресу — Сенаті. Вони отримали 52 місця зі 100. 

По США прокотилась Red Wave, або Червона хвиля. Вона названа на честь кольору Республіканської партії. Це феномен американської політики, коли одна з двох партій переможно займає Білий Дім і Конгрес.

Тож як вдалось Дональду Трампу перемогти, попри судові процеси проти нього, критику від американських медіа та високі рейтинги підтримки Камали Гарріс?

Дональд Трамп зробив ставку саме на своїх прихильників. Він говорив їм те, що вони хотіли почути. Попри ріст економіки після пандемії COVID-19, американці відчули на собі наслідки карантину: зменшення торгівлі, проблеми з орендою житла, підвищені ставки на іпотеку. Тому Трамп говорив саме про це на своїх ралі. 

Він підіймав теми зросту американської індустрії, продукції, зменшення залежності від імпорту, особливо з Китаю. Трамп говорив про важливість збереження нафто- і газовидобування, попри Green New Deal — американську політику у переході на відновлювальну енергетику і боротьбу зі змінами клімату.

Дональд Трамп апелював до антиіммігрантських настроїв серед американців. Він наполягав, що однією з головних проблем США є «південний кордон» (з Мексикою — ред.), через який в США дістаються «нелегальні мігранти». Трамп обіцяв «закрити кордон» і посилити іммігрантську політику навіть щодо легальних мігрантів. 

Він активно виступав проти прав ЛГБТ+ спільноти, особливо проти прав трансгендерів на документальне затвердження їхньої ідентичності та доступ до медичних програм змін статі. Трамп виступав за посилення обмежень на аборти та зменшення державного медичного страхування, яким користуються найчастіше бідні верстви населення США.

Трамп показував себе «економічним популістом» — його ідеї для економіки досить прості й лежать на поверхні. Та найголовніше — він намагався виграти вибори, щоб захистити себе від відкритих судових справ проти себе. Так у липні 2024 року Верховний суд США визначив, що президентський імунітет від кримінального переслідування, імовірно, поширюється на всі «офіційні дії» президента. 

Проти Дональда Трампа тривають декілька судових справ у різних штатах. 26 листопада у Нью-Йорку винесуть вирок у справі з фальсифікації ділової документації під час президентської кампанії у 2016 році. До 12 листопада суддя Хуан Мерчан має вирішити чи не суперечитиме винесення вироку рішенню Верховного Суду від липня 2024 року. Якщо суддя вирішить винести вирок — адвокати подаватимуть на апеляцію. Тобто Дональд Трамп не потрапить у в’язницю, і не отримає адміністративного покарання. Отже, продовжить бути президентом-електом і готуватись до інавгурації у січні 2025 року.

Міністерство юстиції США вже розглядає варіанти припинення федеральних справ проти Дональда Трампа щодо насильницьких протестів 6 січня 2021 року у Вашингтоні. Його звинувачують у підбурюванні протестувальників. Та тепер мін’юст США намагатиметься зняти ці звинувачення з Дональда Трампа через його перемогу у виборах, і знову отриманий статус президента.

Дональд Трамп офіційно стане наступним президентом США. І всі інші країни тепер готуються до різких змін у зовнішній політиці США. Зокрема, країни-члени НАТО і країни союзниці США як Японія чи Ізраїль, так і суперниці як Китай. Готується до другого терміну Дональда Трампа й Україна.

Під час своєї кампанії Дональд Трамп робив неоднозначні заяви щодо України та агресії Росії. Бувши опозиційним кандидатом, Трамп звинувачував президента Джо Байдена у тому, що Росія розпочала війну проти України та заявляв, що під час його першого терміну «не було війн». 

Також Трамп обіцяв, що «завершить усі війни», маючи на увазі не тільки війну Росії проти України, а і воєнні операції на Близькому Сході, які веде Ізраїль, Іран та Лівія.

Також Дональд Трамп звинувачував країни-члени НАТО у Європі за те, що вони «не готові вкладатися у власну обороноздатність», маючи на увазі що не всі країни-члени витрачають навіть 2% ВВП на своє військо, як того вимагає статут. 

«Я не буду вас захищати», — говорив Дональд Трамп щодо небажання країн-членів НАТО підіймати витрати на оборону. 

Під час своєї кампанії Трамп активно промував політику «ізоляціонізму». Для нього внутрішні проблеми американців важливіші за зовнішні. Тому Трамп небагато уваги приділяв зовнішнім факторам, як війна в Україні.

Так, під час своїх дебатів із кандидаткою у президенти Камалою Гарріс 10 вересня, він відмовився сказати чи хоче він, щоб Україна виграла війну. 

26 вересня на мітингу у Північній Кароліні Трамп звинуватив Володимира Зеленського у тому, що він «не хоче укладати угоду (з Росією — ред.)», та заявив що «України уже немає». 

«Це вже не Україна. Ви ніколи не зможете замінити ці міста та селища, і ви ніколи не зможете замінити мертвих людей, стільки мертвих людей. Якби ми уклали погану угоду, було б набагато краще. Трохи б вони відступили, і всі б жили», — говорив він.

У жовтні, після зустрічі з Володимиром Зеленським, Дональд Трамп звинуватив саме його у розпалі війни Росією проти України. 

«І це не означає, що я не хочу йому допомагати, тому що мені дуже прикро за тих людей. Але він ніколи не повинен був дозволити цій війні початися», — говорив Трамп в інтерв’ю. Що саме він мав на увазі під «не дозволити війні початись» — він не пояснив.

Очільника Росії Владіміра Путіна Дональд Трамп не звинувачував у російській агресії проти України. У жовтні 2024 року видання The Washington Post повідомляло, що на початку 2024 року Трамп мав приватну телефонну розмову з Владіміром Путіним. Тема їхньої розмови невідома.

Кандидат у віцепрезиденти США Джей Ді Венс, з яким Дональд Трамп балотувався у президенти, виражав найбільш антиукраїнські погляди у команді Дональда Трампа. У квітні 2024 року він у власній колонці виданню «New York Times» писав, що він проти «фінансування цієї війни», маючи на увазі війну Росії проти України. Венс наполягав, що внутрішні проблеми США з економікою та нелегальними іммігрантами набагато важливіші, а Україна має поступитись територією Росії. Тепер Джей Ді Венс став віцепрезидентом США. 

У жовтні 2024 року видання Financial Times повідомило, що Дональд Трамп планує завершити війну Росії проти України «замороженням». За цим планом на тимчасово окупованих Росією територіях мають утворитись нові автономні регіони, а замість лінії фронту — демілітаризована зона. Україна має відмовитись від ідеї членства в НАТО, а слідкувати за порядком у демілітаризованій зоні мають також європейські війська. Крим у цьому плані не згадується.

Цей план нагадував Мінські угоди, які Росія порушила, розпочавши повномасштабну війну проти України та офіційно приєднавши тимчасово окуповані території України до себе, як російські федеральні суб’єкти за своєю конституцією.

Та чи буде Дональд Трамп дотримуватись саме цього плану, чи його команда розробить інший — невідомо. Це залежить від його команди, яку Дональд Трамп вже обирає для свого майбутнього уряду. Так на посаду радника з національної безпеки претендує Річард Гренелл — прихильник утворення автономної зони на сході України для припинення бойових дій. Зараз цю посаду займає Джейк Салліван. На міністра оборони Дональд Трамп розглядає ексдиректора ЦРУ Майка Помпео та конгресмена Майка Волтса. Помпео є прихильником збільшення допомоги Україні, а Волтс виступає за посилення торгових мит щодо китайських товарів, і є запеклим антикитаїстом.

У своїй переможній промові у Флориді Дональд Трамп повідомив, що зупинить «цю війну», яку веде Росія проти України, «за 24 години». Питання лише в тому, як він хоче це зробити.

Президент України Володимир Зеленський був одним з перших лідерів країн світу, хто привітав Дональда Трампа з перемогою.

«Я ціную прихильність Президента Трампа до підходу «мир через силу» у глобальних справах. Саме цей принцип може реально наблизити справедливий мир в Україні. Сподіваюся, що ми разом втілимо його в життя»Ю — повідомив президент у своїй заяві. 

Також Володимир Зеленський згадав у своєму привітанні й зустріч з Дональдом Трампом у вересні 2024 року у його резиденції в Нью-Йорку. Тоді він ознайомив Трампа зі своїм планом перемоги. Свідомі вже розповідали про нього, і чи можливо його реалізувати.

Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським повідомив, що бажає «якнайшвидше» припинити війну, і його думка не змінилась. Він наголосив, що Володимир Зеленський прагне «чесної угоди». Проте Трамп не відповів на питання, як саме він бачить завершення війни та зазначив, що він і Зеленський мають «власні ідеї» з цього приводу. 

Після перемоги Дональда Трампа, українські посадовці публічно привітали його з перемогою. Голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді України Давид Арахамія розповів виданню Financial Times, що очікує «нової динаміки» у відносинах між США та Україною. 

Financial Times, посилаючись на своє джерело серед українського вищого керівництва, повідомляє що песимізм присутній серед українських посадовців через перемогу Трампа. Вони муситимуть важко працювати, щоб перетягнути Трампа на свою сторону. 

«Для нас підтримка США означає життя чи смерть. Ми повинні переконати Трампа бути з нами», — повідомили Financial Times із посиланням на українського радника.

У Кремлі тим часом деякі чиновники активізувались після перемоги Дональда Трампа. МЗС офіційно заявили, що «готові працювати» з адміністрацією Дональда Трампа та будуть «жорстко відстоювати свої інтереси». Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що США «не зможуть завершити конфлікт в Україні». 

Даг Клейн, нерезидент аналітичного центру «Atlantic Council», говорить що перемога Дональда Трампа поки говорить про невизначеність майбутньої політики Білого Дому щодо України та війни, яку веде Росія проти України.

«Сам Трамп чітко заявив, що хоче якнайшвидше покласти край війні, але він не дав чітких уявлень про те, які кроки він буде робити, щоб досягти цього. Окрім того, що змусить Україну та Росію вести переговори та почне говорити про це безпосередньо з Путіним. Усі його радники висловлювали різні ідеї щодо того, як Трамп міг би «перемогти» в Україні, і ми, ймовірно, побачили б справжнє змагання за те, хто має найкращий план перемоги Трампа. Ми бачили різні пропозиції — America First Policy Institute радив Трампу змусити Україну та Росію сісти за стіл переговорів і погрожувати припиненням допомоги, якщо Україна не почне переговори, і збільшити допомогу, якщо Росія не буде вести переговори. Джей Ді Венс каже, що Україна має здати свою землю та людей, стати нейтральною та заблокувати її членство в НАТО. Інші пропонують, що Україна не має повертати окуповані території силою в обмін на членство в НАТО та захист за статтею 5 для залишку території країни», — пояснює він та додає, що у будь-якому випадку підхід Трампа буде кардинально відрізнятись від підходів адміністрації Джо Байдена. 

Інавгурація Дональда Трампа відбудеться 20 січня 2025 року. Та до того моменту Україна має переконати президента-електа у важливості підтримки для країни. Особливо, якщо його партія зможе отримати повний контроль над Конгресом.