Їх вбила Росія: люди, які загинули на роботі

Агенція медійного розвитку «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам'яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок війни Росії проти України. 

Текст підготовлений платформою пам'яті Меморіал спеціально для онлайн-медіа «Свідомі». 

Повідомити дані про втрати України: для загиблих військових та цивільних.

Валентин Сагіров загинув у Маріуполі 12 березня 2022. Він був лікарем і надавав допомогу пораненому. 

Дружина Катерина пригадує: «Валентин варив суп на вулиці, його покликали до сусіднього двору. Він довго не повертався. Я залишила дитину сусідам і побігла шукати його. Зупинили російські військові, сказали: “Не можна, йде зачистка”».

Тим часом у сусідньому дворі вже була підірвана автівка. У ній загинули четверо людей, серед яких Валентин Сагіров. «У нього були відірвані руки і ноги, обличчя пошкоджене, але по одягу та взутті я його впізнала», — сказала Катерина.

13 березня сусіди допомогли зібрати останки Валентина та поховати у дворі біля будинку. Пізніше дружина перепоховала чоловіка на Старокримському цвинтарі.

Валентин Сагіров працював урологом-андрологом у Маріуполі. Брав участь у медичних конференціях та семінарах. Під час повномасштабного вторгнення надавав безплатні консультації телефоном пацієнтам з усієї України. 

«Він захоплювався всім: баскетболом, пейнтболом, хокеєм, любив кататися на лижах. Добре знав англійську, лікував іноземних пацієнтів. Гарно готував. Був душею компанії. Любив життя. Семирічному сину довго не могла сказати, що тата вже немає», — розповіла Катерина.

У труну дружина поклала його футболку з написом «Я люблю Україну!». 

61-річний Олександр Шабаршин загинув 17 жовтня на Сумщині. Чоловік був диспетчером «Укренерго» і перебував на роботі, коли Росія обстріляла енергооб’єкти. Електромонтер та водій компанії отримали поранення внаслідок обвалу конструкцій.

Олександр Шабаршин працював  в «Укренерго» від початку створення компанії, з 1998 року. Продовжував роботу, навіть коли вийшов на пенсію. Порядний, працелюбний, кваліфікований — так про нього відгукуються колеги.

«Олександр Шабаршин був на зміні, коли держава-терорист атакувала енергооб’єкти Сумщини, — написала Марія Цатурян, співробітниця “Укренерго”. — Олександр працював, щоб в країні було стабільне енергоживлення. Був чудовим фахівцем. Ставився до роботи з сумлінням».

62-річний водій швидкої Олександр Кононенко загинув 2 жовтня в Балаклії Харківської області. Він їхав на виклик до пацієнта і підірвався на міні, яку залишили російські військові. Фельдшер Віталій Розлад, який також перебував в авто, отримав контузію та опіки. Машина згоріла.

Олександр Кононенко після початку повномасштабної війни не полишав своєї роботи. За розповідями знайомих, їздив на виклики, навіть коли російські війська ввійшли до міста.

На дозвіллі Олександр Кононенко захоплювався співом. 

«У нас у Будинку культури був хор, він у багато років був його учасником. Вони виступали на всіх міських заходах», — сказала знайома загиблого.

«Вона встигла розказати, що така зайнята, що ледве відкриває очі зранку останніми днями. Похвасталась, що зараз працює з Фокс і якраз ледь вийшли з Ірпеня», — написала про Сашу журналістка Марго Гонтар.

Олександра Кувшинова — українська журналістка і продюсерка каналу Fox News. Їй було 24. 

14 березня 2022 року авто журналістів росіяни обстріляли у Горенці біля Києва. Дівчину і оператора П’єра Закшевського вбили, кореспондента Бенджаміна Холла поранили. 

До того дівчина розповідала, що війська РФ прицільно обстрілюють автомобілі журналістів.

«Світла, красива, розумна, смішна Саша, працювала з Radioactive, робила кіно, робила журналістику, пробиралась до фактів, сміливо відправилась з фоксами ганяти по фронтовій», — згадує про дівчину Марго Гонтар.

34-річний Ярослав Однороб загинув 3 березня 2022 року в місті Охтирка на Сумщині. 

Він був співробітником Охтирської ТЕЦ, на яку того дня російські військові скинули вакуумну бомбу. 

«Бомба впала на котлотурбінний цех. Там разом з моїм чоловіком перебували п’ятеро працівників станції. Знайшли не тіло, а його залишки», — розповіла дружина загиблого Наталія.

Ярослав Однороб мав економічну освіту, але знайшов себе в енергетиці. Пропрацював дев’ять років на Охтирський ТЕЦ: спочатку слюсарем, потім — машиністом котлів третьої групи.  

Ярослав захоплювався настільним тенісом. 

«Вважаю, що мій чоловік теж герой, про якого повинні знати люди. Він не тримав зброї в руках, але не злякався, не сховався, не відмовився виконувати свої службові обов'язки. Ухвалив рішення вийти на роботу, щоб у місті було світло та тепло. І за це віддав своє життя», — сказала дружина загиблого.