Їх вбила Росія: історії п’яти людей, які загинули у Кривому Розі 13 червня

Authors:
Агенція медійного росту «АБО»
Їх вбила Росія: історії п’яти людей, які загинули у Кривому Розі 13 червня

Агенція медійного розвитку «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам'яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок вторгнення Росії в Україну. 

«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про людей, які загинули внаслідок ракетного удару Росії по місту Кривий Ріг

Проти ночі 13 червня 2023 року обстріл Кривого Рогу відібрав життя 13 людей. Ракети російської армії влучили у п’ятиповерхівку, там спалахнула пожежа, яка знищила два поверхи будинку. Також росіяни вдарили по складу бутильованої води, де загинуло семеро людей, зокрема 21-річний Данило Корнілов. 

«На складі працювали близько 25 цивільних людей. І ця вода розвозилася у всі куточки нашої держави, в тому числі й у Херсонську область для постраждалих внаслідок підриву Каховської ГЕС», — сказав очільник МВС України Ігор Клименко.

Данило Корнілов закінчив ліцей №81, далі вступив до Державного університету економіки та технологій. Навчався на четвертому курсі, разом із тим працював на складі води.

«Данило почав перший курс із того, що взяв участь у Всеукраїнській олімпіаді з історії, хоча вчився на бухобліку, — згадує Андрій Шайкан, в.о. ректора ДУЕТ. — Він продемонстрував якісні, системні знання. Я спілкувався з педагогинею, яка возила його до Києва, і вона розповіла, що наш Данило вразив там усіх професорів. А наш професор, який вів його як дипломника, ніяк не може повірити, що Данила вже не буде».

Давиду Епельману було 22 роки. Він загинув, коли  російська армія завдала ударів по Кривому Рогу. Одна з ракет потрапила у житловий будинок. Спалахнула пожежа, яка зруйнувала два поверхи. Удар забрав життя і дружини Давида, Оксани. 

Давид народився у Кривому Розі. Навчався в Криворізькому національному університеті на програміста. Працював у компанії з постачання бутильованої води, а також у сфері криптобізнесу. Колекціонував фігурки Marvel, грав у теніс. 

«Для мене ти голова нашої сім’ї, моя любов і натхнення, надійний і розуміючий друг! Я заповню любов’ю всі куточки твоєї душі», — писала про коханого Оксана.

У червні 2023 року, незадовго до загибелі, пара відзначила першу річницю весілля. 

Внаслідок влучання в житловий будинок загинула Оксана Епельман та її чоловік Давид. Оксані було 22 роки. Вона єдина дитина в батьків. З Давидом Епельманом одружилася у 2022 році. Третього червня 2023 пара відзначила річницю весілля. 

Оксана працювала вчителькою початкових класів та англійської мови у Криворізькій гімназії №108. Закінчила кілька курсів підвищення кваліфікації, зокрема арттерапію для роботи з дітьми. Батьки учнів та колеги згадують Оксану як талановиту педагогиню та добру людину. 

«Ми навчалися у неї вдома, саме в цьому будинку, куди влучила ракета. Її перший поверх. Пані Оксана була добра, чуйна, незрівнянна викладачка. Не можемо осягнути втрату…», — сказала Дарина, яка із дитиною ходила на уроки.

Вікторові Толстову було 23 роки. Він закінчив школу №58, після — фаховий коледж «Політехніка» Державного університету економіки і технологій. Працював на складі, де зберігалася вода.

«Ця людина була і назавжди залишиться моїм найкращим другом. Він був найкращим із людей, моєю опорою і підтримкою. Тим, кому я міг усе розповісти й знати, що він завжди підтримає та зрозуміє. Найголовніше — він завжди був поряд, у найважчі та найрадісніші моменти мого життя. Вітя був для мене прикладом, життєрадісний оптиміст, відданий і надійний друг. Є такі друзі, які ближчі, ніж брати, от Вітя для мене був моєю сім'єю і частиною моєї душі», — сказав про Віктора друг Дмитро Полехін.

«Де б він не з'являвся, одразу ставав душею компанії. Завжди в доброму гуморі, життєрадісний, зі щирою усмішкою, яка за одну мить могла подарувати гарний настрій кожному, хто цього потребував», — додали в коледжі, де навчався загиблий.

Антонові Бабічу був 21 рік. Бабіч родом із села Вільне Криворізького району. Навчався у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Туган-Барановського та працював на складі бутильованої води.

«Антон був дуже товариським, душа компанії, завжди міг підтримати позитивним словом та настроєм своїх одногрупників та товаришів. Був у волонтерському складі на початку війни, дуже працьовитий. Антон був достойним сином своїх батьків та студентом університету», — розповіли у виші, де навчався Антон Бабіч.