Як військові та правозахисники реагують на новий законопроєкт про мобілізацію?

Санітарний інструктор евакуаційної бригади на позивний АйБоліт мобілізувався у травні 2022 року. Зараз він воює на Авдіївському напрямку. 

11 квітня 2024 року Верховна Рада України після понад чотирьох тисяч правок ухвалила законопроєкт про мобілізацію, який Кабмін подав ще наприкінці січня.

Серед усіх правок, із законопроєкту вилучили норму про демобілізацію військових після 36 місяців служби.

АйБоліт вважає, що ті, хто воюють вже, продовжать робити це і далі, проте людський ресурс дуже обмежений. 

Чому врегулювання демобілізації відкладають, що про це думають військові, а також що ще регулює новий законопроєкт — читайте у матеріалі. 

Послухати матеріал:

Законопроєкт про мобілізацію набере чинності 18 травня.

Серед ухвалених змін:

Щодо обмежень, то чоловіки, які перебувають за кордоном і не оновили свої облікові дані у ТЦК, можуть бути обмежені в консульських послугах за кордоном. Окрім того, ухилянтів від військової служби можуть обмежити в праві керування авто за рішенням суду.

Ці норми є новими у зоні адміністративної відповідальності за ухилення від служби. Українське законодавство, як і раніше, передбачає штрафи та увʼязнення у випадку ігнорування другої повістки — виклику на службу. 

Місцеві державні органи, організації та заклади освіти тепер зобов’язані сповіщати військовозобов’язаних про їх виклик у ТЦК і забезпечувати їхнє своєчасне прибуття. 

Окрім того, органи місцевої влади також мають сповіщати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) військовозобовʼязаних протягом семи днів.

Комітет Верховної ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки виключив питання демобілізації із законопроєкту. В ньому йшлося про те, що військових можуть звільнити після трьох років служби. 

Норму забрали після того, як Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський звернувся до Міністра оборони України Рустема Умєрова із запитом врегулювати звільнення зі служби окремо від законопроєкту про мобілізацію. 

Водночас парламентарі погодили розробити окремий законопроєкт, який визначатиме терміни та процедуру демобілізації, до січня 2025 року.

«Комітет погодився врахувати пропозицію Головнокомандувача [генерала Сирського]. Уряд зобовʼязаний внести на розгляд парламенту окремий законопроєкт із цими положеннями», — підтвердив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.19 грудня 2023 року Президент України на пресконференції за підсумками року заявив, що Генеральний штаб ЗСУ звернувся з питанням мобілізації ще 400-500 тисяч громадян. 

Пізніше, після проведеного аудиту української армії, Зеленський заявив, що потреби у мобілізації пів мільйона людей немає. 

Олександр (імʼя змінене з міркувань безпеки) служить у Силах Спеціальних Операцій ЗСУ з травня 2022 року. До відкладення врегулювання демобілізації ставиться «різко негативно». 

«Я розумію, чому [правку щодо демобілізації] прибрали, але нам потрібна альтернатива. Наприклад — довгострокова відпустка через 2-3 роки служби на декілька місяців. Зараз максимальна тривалість одноразової відпустки — 15 діб», — говорить військовий у коментарі «Свідомим». 

За його словами, ситуація серед його побратимів і знайомих на фронті приблизно однакова. 

«Людей не вистачає. Ми не можемо демобілізувати 200-300 тисяч людей. І для чого? Щоб мобілізувати їх через тиждень? Але 15 діб — чесно, дуже мало», — доповнює Олександр. 

Побратими АйБоліта активно обговорюють законопроєкт. Проте часу вичитувати кожну літеру закону на передовій, каже військовий, не вистачає.

Василь Обіто Процишен, ​​військовослужбовець бригади «Азов», після 24 лютого 2022 року обороняв Маріуполь. У травні 2022 року на вимогу вищого військово-політичного керівництва вийшов із території заводу та потрапив у полон. Після звільнення з полону у червні того самого року військовий згодом пішов знову на фронт. 

Відсутність демобілізації Обіто вважає нормальною. 

Інший вибір, аніж «тотальна мобілізація», військовий називає «шляхом до поразки». 

На думку адвокатки, ексрадниці головнокомандувача ЗСУ, керівниці руху «Адвокати Збройних Сил України» та докторки наук Євгенії Рябеки, законопроєкт відповідає вимогам воєнного стану в Україні. 

Окрім того, Рябека наголошує, що тепер українське законодавство дає можливість обирати підрозділ для проходження служби за умови наявності письмового листа від керівництва підрозділу. 

«Для мене новою в ухвалених змінах стала норма, яка передбачає, що тих, хто прибув у ТЦК із письмовою згодою командування певної військової частини, приймають на військову службу за контрактом саме у той підрозділ. Тобто ті, хто ставив собі за мету потрапити саме у конкретний підрозділ, отримали цей шанс. На жаль, ніхто не звертає увагу на це», — додає юристка. 

На думку Євгенії Рябеки, врегулювання демобілізації відкладене, серед іншого для того, щоб народні депутати України могли якісно прописати закон зі збереженням усіх прав військослужбовців і конституційних норм.

«Це перший запобіжник. Другий полягає в тому, що ми повинні розуміти, який у нас є резерв у країні. Зараз ми цього не розуміємо, бо жорстких обмежень щодо обліку не було», — пояснює керівниця руху «Адвокати ЗСУ».

Поки пройде цикл оновлення облікових даних і проходження військово-лікарської комісії, за словами Рябеки, у керівництва буде достатньо часу сформувати свою позицію щодо демобілізації. 

Співзасновниця правозахисного центру для військовослужбовців «ПРИНЦИП» Любов Галан серед позитивних змін відзначає можливість для людей із будь-якою групою інвалідності звільнитися з усіх типів служби. Окрім того, важливою є можливість звільнення зі служби (за їхнім бажанням — ред.) колишніх полонених і додаткова відпустка для них.

Правозахисниця додає, що перші дві формули демобілізації, запропоновані депутатами, не є реалістичними та чіткими. У першому варіанті парламентарі запропонували звільнення після 36 місяців служби, що не може бути виконаним для усіх людей одночасно без додаткових умов.

«Друга формула передбачала [звільнення після] 36 місяців за рішенням Ставки Головнокомандувача. Цей термін міг би розтягнутися на невизначені строки. Тому формула не давала жодної ясності та чіткості», — пояснює співзасновниця «ПРИНЦИП». 

Любов Галан додає, що формула, на думку центру, має бути «юридично складнішою, щоб бути реалістичною».

За законодавством, відтермінування від проходження військової служби можна отримати за станом здоров'я, за сімейними обставинами, через професійну діяльність, через навчання, набуття наукового ступеня та через бронь.

Серед змін, які впроваджує новий законопроєкт, — скасування відстрочки для здобувачів другої вищої освіти. Окрім того, відстрочку не матимуть працівники підприємств, установ та організацій Міністерства оборони.

За новим законопроєктом, не мобілізовуватимуть звільнених зі служби військових після полону, чоловіків до 25 років, якщо вони пройдуть базову військову службу, членів родини загиблих, яким надано звання Герой України. 

Інші категорії тих, хто не підлягатиме мобілізації, теж зазнали змін:

З повним списком військовозобовʼязаних, які не можуть бути мобілізовані, можна ознайомитися за посиланням. 

За новим законопроєктом, за знищення російської техніки українські військові отримуватимуть від 12 112 грн до 908 400 грн.

Так само за знищену техніку пропонують додаткову відпустку тривалістю не більше (додаткових) 15 календарних днів на рік. Після звільнення з полону військові, за бажанням, отримують додаткову відпустку тривалістю 90 днів зі збереженням зарплатні, крім військовослужбовців, які вирішили звільнитися з військової служби.

Мінімальна зарплатня військових складає 20 130 грн. Додаткову доплату в розмірі 30 тисяч отримують ті, хто виконує бойові завдання не на першій лінії фронту, 100 тисяч — за безпосередню участь у бойових діях і виконання завдань на передовій.

Окремо уряд затвердив виплату в розмірі додаткових 70 тисяч гривень військовим за кожні 30 днів виконання бойових завдань на першій лінії. 

Якщо військовий проходить тривале лікування, то за ним тепер зберігатиметься виплата у повному обсязі, включно з винагородою в розмірі 100 тис. грн.

Після підписання першого контракту військовослужбовці мають право на компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом за програмою «єОселя». Після першого і другого року служби — ще додатково по 100 тисяч.

Їхнім дружинам і чоловікам також не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань (окрім кредитів на авто та нерухомість).

Упродовж трьох місяців після підписання контракту військові мають право отримати одноразовий сертифікат у розмірі 150 тисяч гривень на купівлю транспортного засобу.

У Латвії не було обов'язкової військової служби з 2007 року, коли її скасували. Але у квітні 2023 року латвійський уряд повернув призов для чоловіків від 18 до 27 років у дію. Відновлення цієї норми сталося через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Ті, хто відмовляється служити, можуть бути оштрафовані або ув'язнені, за деякими винятками, прописаними у законодавстві. 

Окрім того, у Польщі обговорюється повернення до обов'язкової строкової служби.«Наразі це більше теоретичний, ніж реальний план, але хто знає, що станеться», — розповідає у коментарі «Свідомим» Маріуш Янік із Rzeczpospolita.

У Данії уряд планує розширити призов і зобовʼязати жінок також проходити строкову службу. 

Окрім того, термін строкової служби планують розширити з чотирьох місяців до 11, за словами Міністра оборони Троельса Лунда Поульсена. 

Перші п'ять місяців призовники проходитимуть базову підготовку, наступні шість — у кадровому складі данської армії.

В інтервʼю Financial Times Рінкевичс закликав європейські держави повернутися до рівня витрат «часів холодної війни» й обговорити повернення обов'язкової військової служби для збільшення особового складу збройних сил.