Як Китай контролює Азію і до чого тут російсько-українська війна?

До 24 лютого Росія на одному рівні з Китаєм була головним гравцем азійської політичної арени. Вплив Росії базувався на силі армії — країни отримували від неї військову допомогу. Однак після повномасштабного вторгнення в Україну російський контроль Азії зменшився, оскільки значна кількість військових залучена у війні проти України. Азійські держави також обмежують торгівлю зброєю з Росією, щоб не опинитися під санкціями Заходу.

«Раніше на Центральну Азію суттєво впливала РФ. Коли вона послабшала, інші країни на чолі з Китаєм цим скористалися», — зазначає член Асоціації китаєзнавців, колишній дипломат Олександр Федічев.

Сьогодні Росія втратила могутність, якою вихвалялася. За даними британської розвідки, армія Росії виснажилась після вторгнення, а її відновлення ускладниться через санкції. Обмеження від ЄС та США також негативно вплинули на економіку, яка стала більш залежною від Китаю. Результат війни в Україні вирішуватиме місце Росії та майбутній розклад сил в Азії. КНР уже використовує цю можливість, щоб зміцнити власну позицію.

На втрату Росією авторитету вказує й те, що Китай та Індія схиляють Путіна до припинення війни, а азійські лідери не з'являються вчасно на двосторонні зустрічі з ним. Аналізуємо, як країни поводили себе з представником Росії на саміті Шанхайської організації співробітництва.

15-16 вересня у Самарканді пройшов саміт Шанхайської організації співробітництва. Лідери Китаю, Індії, Казахстану, Росії, Киргизстану, Пакистану, Таджикистану та Узбекистану говорили про розвиток співпраці. Спостерігачами виступали Білорусь, Іран і Монголія, а в ролі гостей — Туреччина, Азербайджан і Туркменістан. У межах саміту проводилися загальні та окремі зустрічі. 

У розмові з китайським лідером Путін згадував Україну, а очільник Індії радив Президенту Росії стати на шлях миру. Представники Азербайджану, Киргизстану, Індії, Ірану та Туреччини запізнилися на зустріч з Путіним. Як зауважує Олександр Федічев, цим продемонстрували, що він вже не користується повагою і не має відповідного статусу. Раніше саме Путін змушував співбесідників чекати: навіть на зустріч із Папою Римським Франциском у 2019 році спізнився майже на годину.

Демонстрації запізнень можна було уникнути. Федічев пояснює: «Навіть якщо хтось із лідерів не може приїхати вчасно, за допомогою протокольних дій можна не змушувати іншого чекати. Або взагалі не показувати це публічно».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін стурбований розгортанням війни. 15 вересня на переговорах в Узбекистані Путін запевнив, що розуміє занепокоєння Китайської Народної Республіки. 22 вересня Міністр закордонних справ КНР Ван Ї на засіданні Ради Безпеки ООН сказав: «Пекін підтримує поновлення переговорів між Києвом та Москвою без попередніх умов».

«Бліцкриг, який РФ планувала в лютому, задовольнив би Китай», — вважає Олександр Федічев. Адже затяжна війна завдала збитків: запровадили санкції, а стан світової економіки погіршився. Зросли ціни на харчі та енергоресурси, одним з найбільших імпортерів яких є КНР. Окрім цього, зменшився попит на товари широкого вжитку, тому Китай постраждав як їх найбільший виробник.

Експерт зазначає, що нейтральна позиція КНР шкодить її іміджу. Китаю невигідно, що війна сприяла об'єднанню Заходу та посиленню впливу США і НАТО — геополітичних супротивників КНР.

Китай веде боротьбу із США. Водночас Штати очолили міжнародну підтримку України. КНР, здавалося, не подобається продовження війни, проте приєднання до антиросійської коаліції означатиме співпрацю із США. «Росія потрібна Китаю як помічник у протистоянні США та Заходу», — наголошує Федічев.

На думку експерта, зараз неможливо продати китайську зброю Росії, адже це загрожує санкціями. Якби Росія мала успіх у війні проти України, Китай підтримував би її більше. 

Наразі країни продовжують співпрацю, попри обмеження і контроль з боку США. Хоч КНР не продає зброю, натомість посилює торгівлю енергоносіями та електронними компонентами, збільшує розрахунки в національних валютах, а лідери країн закликають один одного до тісної взаємодії в межах ШОС та БРІКС — об'єднання Бразилії, Росії, Індії, КНР і ПАР. До того ж Китай постачає мікрочипи та оксид алюмінію, товари з потенційним військовим застосуванням. У червні Міністерство торгівлі Сполучених Штатів внесло п’ять китайських компаній з виробництва електроніки до «чорного» торговельного списку.

Раніше КНР сприймала Росію майже рівним союзником. Сьогодні Росія перетворилася на «молодшого партнера» Китаю, оскільки залежить від нього у військовому та економічному плані.

З початку 2022 року до квітня експорт КНР до Росії скоротився майже на 50 відсотків. У 2021 році Китай був основним джерелом імпорту Росії. Тоді країна отримала лише 11 місце серед імпортерів товарів для КНР. Однак 2014 року Росія входила в десятку головних торговельних партнерів Китаю, посідаючи 9 позицію. 

Постачання російського газу та вугілля збільшились. У липні Китай закупив у Росії на 7.6% більше нафти, ніж минулого року. Через санкції КНР стала для Росії найважливішим покупцем ресурсів, від яких відмовився Захід. Окрім цього, китайські виробники смартфонів та автомобілів зайняли на російському ринку місця, що раніше належали американським і європейським компаніям.

Останнім часом КНР активно налагоджує співпрацю із країнами-сусідами. Казахстан став першою державою, яку китайський лідер відвідав після локдауну в 2020 році. 14 вересня Сі Цзіньпін запевнив, що КНР підтримуватиме захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності країни. Також Китай виступатиме проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи Казахстану.

«Країни Центральної Азії завжди були важливими для КНР», — пояснює експерт. Вони мають кордон з Китаєм, тому використовуються як транзитний коридор. По ньому китайські товари потрапляють у Європу в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». Цей геоекономічний проєкт, який у 2013 році ініціював Сі Цзіньпін, відкрив для КНР нові ринки збуту серед європейських та африканських країн. 

За словами Олександра Федічева, зараз Казахстан зацікавлений у Китаї як потужному союзнику, адже побоюється українського сценарію щодо себе. Республіка Казахстан, яку звикли вважати «традиційним прибічником» Росії, обрала нейтральну позицію щодо війни. Вона також не визнала незаконні збройні формування «л/днр».

У січні на запит Токаєва Росія та інші країни-учасниці Організації договору про колективну безпеку провели «миротворчу операцію» в Казахстані у зв'язку з масовими протестами, що переросли у збройні сутички мітингувальників і поліції. Російські політики заявляють, що Росія начебто врятувала Казахстан. Токаєв заперечив: «Зробила це не Росія, а Організація договору про колективну безпеку. Вперше за 30 років організація проявила себе і направила допомогу».

До того ж 18 вересня у Єревані влаштували протест за вихід Вірменії з Організації договору про колективну безпеку. Мітинг спричинило те, що Росія та інші держави відмовилися надати військову допомогу під час зіткнення з Азербайджаном. 

22 вересня уряди Казахстану, Узбекистану та Киргизстану заборонили своїм громадянам брати участь у війні проти України. Учасників бойових дій на території іноземних країн каратимуть позбавленням волі.

Як прогнозує Олександр Федічев, «перетікання» впливу від РФ до Китаю та Туреччини пришвидшиться. За словами експерта, сам факт того, що Росія не досягла своїх цілей — вже перемога України.

«Від того, як закінчиться війна для РФ, залежатиме те, наскільки її вплив розділять між собою інші держави-гравці», — підсумовує Федічев.