Як Херсонщина діяла й реагувала на окупацію Криму у 2014 році?

У лютому-березні 2014 року Росія незаконно окупувала Крим. Тоді російські військові також перетнули адміністративну межу Херсонської області, захопили частину Арабатської Стрілки, висадились на півострові Ад та закріпились на Чонгарському півострові. 

РФ контролювала ці території з березня до грудня 2014 року. Згодом — відійшла. У 2022 році Херсонська область однією з перших опинилася у майже повній окупації Росії. Дотепер російська армія контролює лівий берег регіону. 

Про те, як Херсонщина після окупації Криму у 2014-му готувалася чи не готувалася до можливої ескалації — читайте в матеріалі. 

Послухати матеріал:

У березні 2014 року херсонський журналіст Іван Антипенко разом із волонтерами поїхав до адміністративної межі з Кримським півостровом. Згодом там зʼявляться так звані «контрольні пункти вʼїзду та виїзду».

«Доти там стояли елементарні блокпости з поліціянтами та прикордонниками. Ми побачили першу українську військову техніку. [Україна] намагалася укріплювати лінію», — говорить Антипенко в коментарі Свідомим.

За його словами, зовнішній вигляд українських військових, яких відправили до кордону, був невідповідним. «Це була абсолютно не та армія, яку ми бачимо зараз», — говорить журналіст. 

«Водночас військові казали, що до них дуже приязно і з підтримкою поставилися місцеві мешканці Херсонської області, які почали приносити їм продукти тощо», — пригадує Іван Антипенко слова військових.

Журналіст додає, що, на його думку, тоді всі не до кінця розуміли загрозу, яка насувала з півострова. 

«Із плином часу, коли там не відбувається жодних подій, очевидно, що люди військові розуміли: рано чи пізно цей напрямок теж прорветься. Але за моїми спостереженнями, напруженості у 2019-2020 роках не відчувалося, порівняно з 2014-2015», — додає журналіст Антипенко. 

«[Окупація Криму] сприймалася як тимчасове явище. Ніхто не вірив, що це може перерости в те, що ми бачимо зараз. Зʼявилися блокпости [між Кримом та Херсонською областю] і все», — говорить у коментарі Свідомим колишній заступник начальника Бериславської районної державної адміністрації Євген Юлдашев. 

Він пригадує перші дні російської окупації півострова й говорить, що усвідомлення того, що відбулося, почало приходити після незаконного псевдореферендуму. 

Тоді Росія «оголосила», що населення Криму нібито проголосувало за анексію. Конституційний суд України визнав неконституційним рішення кримського парламенту про проведення референдуму. 

Підготовка укриттів або споруд цивільного захисту стала одним із перших завдань, покладених на місцеві адміністрації після незаконної російської анексії Криму. 

Обовʼязок за проведення інвентаризації було покладено на відділ житлово-комунального господарства та з питань надзвичайних ситуацій районної державної адміністрації. Про це свідчить розпорядження голови Бериславської РДА за 24 лютого 2014 року.  

Згідно з документом, основними завданнями перевірки були оновлення електронної бази даних про обʼєкти цивільного захисту та інвентаризація укриттів, що перебували в комунальній або приватній власності. 

«Колись давно ці споруди обліковувалися, але після здобуття незалежності цей облік був втрачений. По суті, ніхто цим питанням особливо не займався, оскільки, якщо не помиляюсь, згідно з законом, відповідальність, у тому числі — за стан споруд цивільного захисту, було покладено на їх власників. Після 2014 року створили комісію. Інвентаризація була проведена лише в будівлях бюджетних установ», — говорить колишній заступник голови Бериславської РДА . Після інвентаризації значних змін не було. 
Як говорить у коментарі Свідомим Юлдашев, могли провести косметичний ремонт, розставити стільці тощо, але про переобладнання не йшлося. 

Згідно з розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації (на той час це Андрій Путілов — ред.), станом на 18 листопада 2014 року в області було проінвентаризовано 194 споруди, що становить 30.2% від їх загальної кількості.

На лівому березі Херсонщини також були збудовані блокпости на автошляхах, припинено водопостачання через Північнокримський канал. Масштабно облаштовувати адміністративний кордон із Кримом, пригадує колишній чиновник, почали через рік після окупації півострова.

Серед безпекових заходів тодішній голова Бериславської районної адміністрації Олексій Чачібая також пригадує відпрацювання системи сповіщень у місті та районі й військово-патріотичне виховання в школах.   

«Школа — це відповідальність держави. Відповідно, державні виконавчі органи отримували розпорядження [від центрального керівництва] і впроваджували через районні відділи освіти», — говорить Чачібая у коментарі Свідомим.

Після 2014 року в Україні, зокрема і в Херсонській області, набрала популярності військово-патріотична гра «Джура», створена ще у 2009 році. 

Гру включили до Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 рр., яку президент затвердив у жовтні 2015 року. 

«Сокіл» («Джура») має на меті військово-спортивне й національно-патріотичне виховання української молоді на основі традицій українського козацтва. Учасниками гри можуть бути діти 6-10 років — «новаки», 15-17 років — «молоді козаки», 11-14 років — «джури».

21-річна Олена (імʼя змінене з міркувань безпеки — ред.), що народилася та навчалася на Херсонщині, вважає, що поява гри та зростання її популярності напряму були повʼязані з військово-політичними процесами, які відбувалися в Україні.

«На мене особисто вплинув цей конкурс дуже сильно. Патріотичне виховання, вигуки, козацькі пісні, історичні лекції мотивували цікавитися більше», — розповідає дівчина.

Вона також згадує свої поїздки в Нову Каховку (нині — окупована з 24 лютого 2022 року — ред.) на таборування, що проводилося під назвою «Січ». 

«Це було гіперверсією "Джури". Ми таборувалися чотири рази на рік по тижню в лісі. В один із днів приїжджали козаки, які проводили для нас конкурси, історичні лекції. Вчили нас битися. Прищеплювали любов до всього українського», — згадує дівчина. 

Олена вважає, що «Джура» збільшила кількість підлітків, які на той момент хотіли в майбутньому повʼязати своє життя з військовою справою чи захистом держави. 

З 15 людей, розповідає дівчина, пʼятеро хлопців зараз служать в українському війську. 

«”Джура” — це неймовірно правильне та грамотне рішення на той час. Величезна повага тим, хто це придумав і розвивав», — каже Олена.

У червні 2014 року в Херсонській області створюють Раду оборони, яку очолив тодішній голова обласної державної адміністрації Юрій Одарченко.

Окрім того, у липні того самого року ХОДА створює комісію з перевірки стану мобілізаційної готовності структурних підрозділів облдержадміністрації, районних держадміністрацій та міськвиконкомів. 

Головам місцевих самоврядувань доручають проінформувати та підготувати населення до часткової мобілізації. Зокрема щодо пільг, передбачених для призваних на військову службу в межах мобілізації.

Колишній голова Бериславської РДА додає, що для територіальної оборони було поставлено завдання сформувати загони по 150 людей у кожному районі. 

У 2018 році була створена 123-тя окрема бригада територіальної оборони.  Перший навчальний збір проводився з 3 по 12 вересня того самого року. Потім збори пройшли повторно у грудні 2018 та поза планом у квітні 2021 року. 

У січні 2022 року, за місяць до повномасштабної війни, за бригадою закріпили військову частину.  

У лютому 2022 року формування брало участь у боях за Антонівський міст та місто Херсон.

«24 лютого 2022 року практика життя показала, що те, до чого ми готувалися з 2014 року, не спрацювало ні на Херсонщині, ні в Запорізькій, ні в Харківській, ні в Чернігівській областях», — говорить колишній голова Бериславської районної державної адміністрації Олексій Чачібая. 

Водночас він розповідає, що виконавча влада на місцях мала «чіткі інструкції», як діяти у випадку наступу після 2014 року. 

Колишній голова Бериславської РДА додає, що найближчий гарнізон із цивільного захисту мав бути на лівому березі (окупований з лютого 2022 року — ред.) Херсонщини, але на початок повномасштабного вторгнення Росії ці території були зайняті росіянами вже о 7-й годині ранку.

Чачібая додає, що всі гарнізони для територіальної оборони мали бути створені в більшій кількості та з більшою кількістю чергових. Окрім того, Чачібая зауважує на проблеми з часом, який мали витратити на довезення зброї до загонів місцевої ТрО. Вона, додає ексголова, мала бути на місцях, у складських приміщеннях. Журналіст Іван Антипенко також додає, що українська інформаційна політика на рівні держави була слабкою.

Херсонський журналіст пригадує, як у 2014 році активізувався громадський сектор, який представляли не тільки учасники громадських організацій.

«Це просто люди, які виходили з листопада 2013 року на Майдан, а коли почалася війна у Криму й на Сході, вони частково почали долучатися до добровольчих загонів, хтось допомагав цим загонам. Цивільні не дали проросійським сепаратистським рухам відбутися у Херсоні», — говорить Іван Антипенко в коментарі Свідомим. У 2014 році сепаратистські рухи спробували провести в Херсоні протести на підтримку Росії, але стикнулися з місцевим опором.

У 2022 році Росія так само не змогла зібрати критичну масу людей, яка показала б, що Херсон нібито виступає великим числом за Росію. Їм це не вдалося, вважає херсонський журналіст. 

«Справжній референдум відбувся в березні 2022 року, а не те, що росіяни намалювали у вересні того ж року. Люди, які ніколи не були дотичні до рухів, масово вийшли з українськими прапорами», — розповідає Антипенко. 

Він наголошує, що з березня до листопада 2022 року чимало активістів, представників влади, самоврядування і просто публічних людей виїхали з окупації. Однак 11 листопада, у день звільнення правого берега області, знову тисячі людей зустрічали Збройні Сили України.