Втеча з фронту для привернення уваги. Як військовим відстояти право на чіткі терміни служби?

21 вересня військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади та ведучий «++ подкаст» Сергій Гнезділов публічно оголосив, що самовільно залишив частину, тобто пішов у так зване СЗЧ. Таким чином він намагається привернути увагу до встановлення чітких термінів служби для військових. Цю проблему Гнезділов також активно піднімав у своєму подкасті та соцмережах. 

Вчинок військовослужбовця викликав неоднозначні реакції серед інших військових та ветеранів, але привернув увагу до проблеми демобілізації військових, ротацій, відновлення та термінів служби.

Свідомі розповідають, яка зараз ситуація навколо проблеми з термінами служби військових та як це впливає на соціальну й політичну ситуацію в країні.

Прослухати матеріал:

Військовослужбовець Сергій Гнезділов пояснив своє рішення піти в СЗЧ тим, що він бореться за чіткі терміни служби для захисників. Також він намагається нагадати, що за Конституцією громадяни України мають обовʼязок захищати державу. «Складається враження, що це війна лише тих, хто колись на неї прийшов», — коментував виданню hromadske позицію щодо термінів служби й демобілізації Гнезділов.

Він переконаний, що питання перепочинку піхоти та встановлення чітких термінів служби на фронті — це «питання національної безпеки». «Всі мають пройти базову військову підготовку, всі мають отримати свій номерок мобілізаційної черги, і всі мають бути готові стати до лав ЗСУ. Триває національна війна», — вважає Гнезділов.

Сергій Гнезділов вже не вперше говорить про встановлення чітких термінів служби та демобілізації для тих, хто пішов у Збройні Сили на початку повномасштабного вторгнення, а то й ще під час війни в Донецькій та Луганській областях. Проте Верховна Рада, Міністерство оборони й Генеральний штаб ще не розробили законопроєкт про демобілізацію. Тому своїм вчинком він хоче наголосити на цій проблемі.

Реакції на вчинок військовослужбовця Гнезділова від інших військових та ветеранів російсько-української війни були досить неоднозначні. Військовий та член Громадської ради доброчесності Андрій Кулібаба повідомив, що не підтримує «СЗЧ будь-кого, тим більше публічного». Він  вважає, що спочатку необхідна повна підготовка резервістів у Збройні Сили та військова підготовка всіх громадян України.

«Демобілізації не буде за умови такої ж інтенсивності бойових дій, наступу ворога та наших наступальних дій. А найголовніше — відсутності чіткої інформаційної, мобілізаційної та підготовчої політики для майбутніх резервістів та чинних військових… Потрібно законодавчо й реально впровадити обов'язкову підготовку резервістів. Туди включатимуть усіх цивільних, незалежно від статі, професії та соціального статусу», — повідомив він.  

Засновник громадської організації «Принцип» та військовослужбовець Масі Найєм хоч і підтримує встановлення чітких строків служби для військовослужбовців, але вчинок Сергія Гнезділова розкритикував.

«По-перше, це аморально по відношенню до тих, хто загинув і був поранений: вони віддали життя та здоровʼя не для того, щоб потім просто здати фронт. І нечесно по відношенню до побратимів, які залишились на лінії фронту, на службі. По-друге, важливо зберегти державу. Не політиків, не якусь норму закону, а всю державу», — написав він. 

Ветеран ЗСУ Максим Колесніков розкритикував вчинок Сергія Гнезділова.

«Один дуже хєровий вчинок може перекреслити все хороше й важливе, що робила людина за своє життя. Сергій Гнезділов зробив саме такий», — написав він на своїй сторінці у Facebook. 

Військовослужбовиця і громадська активістка Євгенія Закревська теж відреагувала на вчинок Сергія Гнезділова.

«Я не піду в сзч. Я не настільки стомилась. Ну а якщо настільки — то “устал-умрі”. Я не воювала до 2022 року, і я вже не піхота, щоб когось засуджувати. Двоє хлопців з якими ми літали, зійшли в сзч. Одному тоді було 19, а другий… я думаю, його поплавило ще до нас, коли вони виходили із Волновахи. Певно, в обох були свої причини. Але я не піду в сзч», — написала вона.

56 окрема мотопіхотна бригада розпочала службове розслідування щодо СЗЧ Сергія Гнезділова. У бригаді вважають, що дії військового мають ознаки кримінального правопорушення за ч. 5 статті 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини або місць служби, вчинене в умовах воєнного стану.

«Позиція командування військової частини залишається незмінною — нульова толерантність до скоєння подібних злочинів», — повідомили в пресслужбі бригади. Сергій Гнезділов прокоментував рішення бригади розпочати службове розслідування тим, що бригада «все правильно прокомунікувала» і що «СЗЧ — кримінальний злочин».

Проте вчинок Гнезділова дійсно піднімає проблему демобілізації та ротацій військових, мобілізації в країні й втоми піхоти від воєнних дій. Самовільне залишення частини стало системною проблемою в Збройних силах, про яку намагаються публічно не говорити.

Точна кількість військових, які самовільно залишили службу, не відома. За даними Офісу Генпрокурора, у 2022 році було зареєстровано шість тисяч таких справ, а у 2023 — 16 тисяч. За перші два місяці 2024 року прокурори вже розпочали 4 690 проваджень. Покарання за СЗЧ в умовах воєнного стану — це строк ув’язнення від п’яти до десяти років за статтею 407 ККУ. 

Українське законодавство також розрізняє СЗЧ та дезертирство. Самовільне залишення частини — це полишення місця служби на певний час. Дезертирство — це умисне полишення місця служби з наміром не повертатись у частину. Дезертирство за українським законодавством карається за статтею 408 строком до 12 років в’язниці. Сам військовослужбовець Сергій Гнезділов повідомляв про 80 тисяч випадків СЗЧ у Збройних силах. 

Справи про СЗЧ початково розслідують всередині частини, яку самовільно залишив військовослужбовець. Але ці самі справи може розслідувати також Державне бюро розслідувань. Так, після вчинку Гнезділова ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом СЗЧ, а також справу за фактом дезертирства. Сам Гнезділов повідомив, що вимагатиме перекваліфікування статті на самовільне залишення частини.

Про те, що СЗЧ військових стало системною проблемою в Збройних силах, говорить ухвалення Верховною Радою у першому читанні законопроєкту «про перше СЗЧ». Законопроєкт передбачає можливість добровільного повернення військових, які вперше вчинили самовільне залишення частини або дезертирство. Такі військові, які добровільно повернулись у свою частину, можуть бути звільненими від кримінальної відповідальності, якщо вони звернуться до слідчого чи прокурора з наміром повернутися до служби. Рішення військовослужбовця має бути схвалене командиром.

Цей законопроєкт був реакцією на ухвалений у грудні 2022 року закон про посилення відповідальності військовослужбовців. Саме тоді ввели кримінальну відповідальність за СЗЧ і дезертирство. Також закон позбавив військових права на дострокове звільнення чи умовний термін. 

Ексголовнокомандувач Валерій Залужний тоді підтримав цей закон. Він повідомляв, що армія має триматись на дисципліні і штраф за СЗЧ, який тоді дорівнював 10% бойових виплат, —  це не справедливо.

Чи вплинуло ухвалення закону на збільшення кількості СЗЧ — точно сказати неможливо, адже дані щодо самовільного залишення частини наразі закриті. Соломія Бобровська, народна депутатка, членкиня Комітету безпеки, оборони та розвідки, повідомляла в інтерв’ю Громадському радіо, що Генштаб забороняє розкривати ці дані.

Із закону про мобілізацію і військовий облік, ухваленого 11 квітня 2024 року, виключили положення про демобілізацію за два дні до розгляду законопроєкту. Народні депутати зробили це на прохання міністра оборони Рустема Умєрова і головнокомандувача Олександра Сирського. У листі до міністра оборони головнокомандувач запропонував «питання підстав звільнення з військової служби, а також запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців унормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроєкті».

Уряд погодився розробити окремий законопроєкт щодо питань звільнення військових зі служби та ротацій. У квітні в Міноборони повідомляли, що такий законопроєкт розроблять протягом восьми місяців. Проте вже в липні 2024 року речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін повідомив, що чітких термінів подання законопроєкту про терміни служби до Верховної Ради немає. 

«Я не можу сказати термінів появи законопроєкту. Це залежить від низки факторів, не лише від роботи над законопроєктом. Це залежить і від ситуації на фронті, і від темпів мобілізації, і від взаємодії тих структур, які впливають на це», — сказав Лазуткін.

Секретар комітету безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомляв «Українській правді», що Генеральний штаб «задовольняє кількість мобілізованих, яка навіть перевищує очікування». Тоді чому уряд досі не розробив законопроєкт про встановлення термінів служби або ротації для військовослужбовців? 

Cпівзасновниця та голова громадської організації «Принцип» Любов Галан говорить, що проблема з демобілізацією досить комплексна, й необхідно врахувати багато факторів у такому законі.

«Ми не знаємо про втрати. Ми не знаємо про кількість тих, хто самовільно залишив частину. Демобілізація юридично можлива. Питання — коли вона стане фактично можливою. Інша проблема — це етична. Формула залежить від цифр по мобілізації та термінів, у які ці люди будуть навчені. Вся ця дискусія лежить у політичному питанні — наскільки держава готова до цього», — пояснює вона, від чого саме залежить ухвалення рішення про встановлення чітких термінів служби та демобілізацію чинних військових.

У положеннях, які вилучили із закону про мобілізацію та військовий облік, початково збирались ввести термін служби — 36 місяців. Потім його прибрали. Станом на вересень 2024 року військові, які пішли до Збройних сил у лютому 2022 року, перебувають на службі вже 30 місяців.

Любов Галан говорить, що положення про 36 місяців служби не працювало б на практиці навіть за умови його ухвалення. Міністерство оборони має розробити нову формулу демобілізації, але вона буде складнішою ніж звичайне рішення про 36 місяців.

Окрім демобілізації, необхідно також змінити положення про ротації і резервістів. Правозахисниця вважає, що військові мають отримати право на довші відпустки. Військовослужбовці також мають отримати право на відпустки за певні досягнення на фронті, як-от за знищену техніку.

«Також необхідно врахувати резерви. Є певна несправедливість: ті, хто воював раз, входять до першої черги резерву. Але в нас є люди, які не воювали ні разу. Це якось несправедливо. Дуже важливо знати, що частиною роботи стратегії по ветеранах буде також робота по резерву. Інакше ті, хто має УБД, ніколи не матимуть цивільного життя», — пояснює Любов Галан те, як держава має змінити підхід до військового резерву. 

ГО «Принцип» адвокатує ухвалення демобілізації та ротацій для військових. На третій рік повномасштабного вторгнення та 11 рік війни проти Росії Україна має враховувати голос і позицію однієї з найважливіших верств свого суспільства — захисників цієї держави. Встановлення чітких термінів служби, кампанія з мобілізації та зміни в бойовій підготовці мають дійсно поставити на захист країни все суспільство, а не окрему його кількість.

«Сили цих людей давно закінчились. Людям важко, родинам теж важко. Але питання в тому, чи дійсно враховуються інтереси військових і чи ухвалюється рішення збільшити мобілізацію, щоб ввести демобілізацію», — говорить Любов Галан.

Свідомі звернулись до Міністерства оборони з проханням надати інформацію про розробку законопроєкту про демобілізацію, та на момент виходу цієї статті відповіді не отримали.

Свідомі звернулись до Головнокомандувача ЗС України з проханням пояснити свою позицію щодо встановлення чітких термінів служби для військовослужбовців ЗС України, та на момент виходу цієї статті відповіді не отримали.