Війську потрібні усі професії. Як «Азов» рекрутить добровольців?

Сьогодні в рамках повномасштабного вторгнення набирає обертів військовий рекрутинг. Бригади Сил оборони публікують на рекрутингових сервісах вакансії. Цивільні, які бажають долучитися до війська, можуть відгукнутися на неї, самостійно обравши місце служби та військову спеціальність. 

Рекрутинг став досить популярним — восени 2023 року бригада «Азов» почала співпрацювати з сервісом work.ua, де публікує вакансії. А у грудні Міністерство оборони уклало меморандум з найбільшими рекрутинговими сервісами. 

Свідомі поспілкувалися з представниками «Азов» про те, як вони набирають людей до підрозділу та які якості важливі для майбутніх рекрутів. 

Прослухати матеріал:

Набір новобранців розділили на три етапи, розповідає очільник рекрутингового відділу «Азову» до липня 2023 року Андрій Дмитруха. 

Перший етап розпочався з війною на сході України у 2014. Тоді до добровольців особливих вимог не було — людина підходить, якщо фізично та ментально здорова. 

Другий етап почався наприкінці 2015 року, коли активна фаза бойових дій почала спадати. Третій — коли в «Азові» відкрилася військова школа імені Євгена Коновальця.

«Тоді рекрутів почали готувати не на курсі молодого бійця (загальний військовий вишкіл), а на базовому курсі бойової підготовки. Це модульна програма, яка дає чітке розуміння військової справи», — каже Андрій Дмитруха у коментарі Свідомим. 

Водночас «Азов» не залучає строковиків, оскільки, за словами військового, вони не вмотивовані. 

«Ми завжди залишалися добровольцями (бригаду Національної гвардії «Азов» утворили 5 травня 2014 року — ред.). Для нас важливо, щоб люди добровільно приходили. Головне, аби людина була свідомою і розуміла, що ми вимагаємо дисципліну, фізичну підготовку та бажання воювати за країну», — каже Дмитруха. 

Спершу людей залучали через оголошення, які розміщували в популярних серед молоді соціальних мережах. 

Коли центр комплектування очолив Андрій Дмитруха, створили повноцінний call-center з автовідповідачем та фіксацією пропущених дзвінків, почали використовувати CRM-систему (програма, яка керує даними кандидатів та дозволяє оптимізувати комунікацію — ред.) та створили сайт. 

На відміну від компанії Meta, куди входять Facebook та Instagram, Google не блокувала сторінки «Азову», тому вони запускали рекламу на YouTube. У підрозділу була домовленість з радіохолдингом «Тавр медіа», куди входить Radio ROKS, про рекламу,  а в електричках Укрзалізниці розклеїли плакати. 

Команда центру комплектування розуміла, аби рекрутинг став ефективним, 

їм треба працювати як маркетингова агенція. Вони креативили та писати тексти. Почали запускати перші рекламні кампанії, як «Сучасна українська армія» та «Твій полк».

Кампанія «Сучасна українська армія» стартувала у 2015 році.

«Посил був у тому, що якщо хочеш змін, ми надамо тобі таку можливість. Підписавши контракт, зможеш впливати на хід подій в країні (мається на увазі брати участь у війні на сході — ред.)», — каже Андрій. 

«Кампанія вийшла, коли ми вже позиціонували себе як елітарний підрозділ. Підрозділ, який має історію, який витрачає багато часу на підготовку. Тоді якраз відкрилася військова школа імені Євгена Коновальця, де готували сержантів. Потім ці сержанти вже готували новобранців», — каже Андрій.

На перший курс військової школи відгукнулося понад півсотні охочих.

З липня 2023 року начальницею групи комплектації бригади «Азов» стала Ярослава Кашка. 

«У цивільному житті я проходила курси з рекрутингу в IT, але це зовсім інша процедура і комунікація. Методичок, як вести рекрутинг в армії, не існує, тому шлях почався навпомацки», — розповідає Ярослава у коментарі Свідомим. 

Першим проєктом під час повномасштабного вторгнення стала кампанія «Гвардія Наступу» — добровольці могли самі обрати бригаду, куди долучитися.  

«Гвардія Наступу» рекламувалася по всій країні: бігборди, Digital-реклама у соцмережах та інтернет-сторінках, трансляції на телебаченні. Тоді «Азов» розрісся з полку до бригади (у бригадах до семи тисяч людей, тоді як у полку — від тисячі до трьох — ред.) 

Наразі «Азов» має чотири центри комплектації — Київ, Одеса, Дніпро та Львів. Процес формування бригад в умовах повномасштабного вторгнення тривалий — постійно відбувається доукомплектування підрозділів.

«Військовий рекрутинг не має відрізнятись від цивільного. Тобто у кандидата має бути вибір, обов'язки та вимоги, гідні умови служби наскільки це можливо в рамках сьогодення. У людини має бути розуміння, на що вона погоджується», — розповідає Ярослава Кашка.

«Азов» полегшує процес вступу для людей: функціонує сайт, де можна прочитати про умови служби та заповнити заявку, та гаряча лінія, через яку можна записатися на співбесіду. При цьому команда бригаду не нав’язує. 

«Ніхто не буде дзвонити по 500 разів зі словами “ви обіцяли прийти, а не прийшли”. Якщо людина не прийшла, це її вибір», — пояснює військова. 

«Азов» не тільки набирає новобранців — у бригаду можуть перевести з інших підрозділів. Для охочих проводять онлайн-співбесіди. До кандидатів існує низка вимог, серед найважливіших — відсутність будь-яких залежностей та вмотивованість. 

«Ми не візьмемо не вмотивовану людину, яка не розуміє, для чого прийшла. Завжди питаємо: “Що стало мотивацією приєднатися до бригади? Чому саме зараз?” Це є важливим фактором для нас», — каже Ярослава Кашка. 

Інший фактор, через який людину не візьмуть до бригади, — медичні показання. 

«Раніше у нас були високі вимоги щодо фізичної підготовки, які зараз знизили. Якщо людина фізично не підготовлена, але має велике бажання, ми допоможемо. В “Азові” є п'ятитижневий базовий курс бойової підготовки», — пояснює Ярослава. 

Вважає, це однією з переваг «Азову» — людина приходить на службу, і їй не просто дають зброю, а навчають і передають досвід. 

Навчальний курс складається з п’яти блоків: вогнева, тактична, інженерна, стройова та гуманітарна підготовки, тактична медицина, вивчення статутів та військового зв'язку. Після курсу людина здає нормативи. Якщо рекрут не здасть, не отримає шеврон. Однак у нього є можливість перездати нормативи, якщо є час і бригада не на бойовому завданні. 

Зараз в «Азові» є інструктори, які пройшли бої за Маріуполь весною 2022 року,  та інструктори-іноземці, які мають бойовий досвід. Це колишні військовослужбовці з США та Великої Британії. Офіційно набір іноземців до лав підрозділу почали лише з розширенням до бригади. До цього на добровільній основі тренували «азовців» офіцери грузинської армії, що також доклали зусиль до формування Військової школи ім. Євгена Коновальця.

«У 2014 до лав "Азову" долучались добровольці з країн Європи, але виникали проблеми через брак дисципліни та неможливість системного відбору. Фактично рекрутинг іноземців призупинили аж до повномасштабного вторгнення.», — додає Ярослава.

Зараз іноземні кандидати проходять ретельну перевірку: перевіряються не лише формальні вимоги щодо відсутності судимості, але й політичну незаангажованість, а також реальний бойовий досвід — наскільки кандидат може бути корисним для підрозділу. Тому кількість іноземців лишається чисельно в межах одного-двох десятків.

Ярослава додає,  що чим більше людина готується, тим більше вона дає собі шансів на збереження життя і здоров'я.

«Азов» — медійна бригада, яка у 2014 році звільнила Маріуполь, а у 2022 провела важкі бої за місто. Однак, на переконання Ярослави Кашки, однієї медійності не достатньо, щоб люди долучалися до підрозділу — потрібні відповідні умови служби. 

«Треба тримати той рівень, про який говориш. Не можна говорити, що у нас все класно, а коли людина прийде на службу, вийде, що реальність відрізняється. Тому ми не говоримо тих речей, які ми не можемо зробити, та не обіцяємо того, що не можемо виконати», — каже вона.

Ярослава Кашка пояснює, що серед цивільних є страх війська, а між армією та цивільними немає взаєморозуміння.

«Ми спілкувались з креативним агенцією Banda, як побудувати комунікацію. Вирішили спробувати сайт для пошуку роботи work.ua», — говорить вона і додає:

До того ж у війську є не лише бойові посади, але й тилові: водії, електрики, механіки, діловоди, бухгалтери тощо. 

«Ми за те, щоб люди могли використовувати свої цивільні навички. Наприклад, водії, які мають досвід керування великими транспортними засобами, можуть краще розібратися з технікою, ніж хлопці, які ніколи до цього не стикалися з такими машинами», — додає Ярослава. 

Жінки в «Азові» служать в медичній службі та у службі забезпечення. А представниці пресслужби виїжджають на позиції, аби відзняти роботу військовослужбовців. 

На другий рік повномасштабної війни суспільство втомилося, а рівень бажання приєднатися до війська впав. 

«Багато людей виправдовують своє небажання приєднуватися до армії корупцією. Але військові не воюють за владу. Вони стоять за власне майбутнє, щоб їхні діти могли жити. Це перший момент, про який варто комунікувати», — каже Ярослава. 

Другий — військові — теж люди, які виснажують. Ярослава Кашка каже, що є тези «я не створений для війни» чи «я не військовий». 

Третє — невизначеність. Невідомо, коли закінчиться війна, а закону про демобілізацію немає. Але є ротації (зміна складу — прим. ред.), а для цього має бути резерв. 

«Якщо чисельність армії буде більша, ніж та, яка потрібна на фронті, то буде можливість відпочити, поки інші виконують бойові завдання. Це також важливо пояснювати», — додає Ярослава Кашка. 

Військова наголошує, що в українців зараз немає вибору відступити та здатися.