Військові та громадські активісти публічно закликають звільнити командирів окремих бригад і угрупувань військ. Як на це реагують у Генеральному штабі?

Військові та громадські активісти публічно закликають звільнити командирів окремих бригад і угрупувань військ. Як на це реагують у Генеральному штабі?

Все частіше українські військові та громадські активісти закликають публічно звільняти певних командирів бригад та угрупувань військ. Військові пишуть петиції до президента, надсилають листи до правоохоронних органів, громадські активісти публікують пости у соцмережах та відео з закликами звільнити командирів військ. 

Свідомі розповідають, чому військові та громадські активісти публічно закликають звільнити командирів окремих бригад, та як Генштаб і верховний головнокомандувач реагують на подібні заклики.

Послухати матеріал:

Справа Юрія Содоля

23 червня український військовий, начальник штабу бригади «Азов» НГУ та оборонець Маріуполя Богдан Кротевич публічно заявив про подачу до Державного бюро розслідувань листа з закликом відкрити розслідування «на одного військового генерала, який, на моє переконання, вбив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал». 

«Всі військові зараз розуміють, про яку людину я кажу, бо 99 відсотків військових його ненавидять за те, що він робить. Ця людина починає розслідування проти командирів, які наступають і не втрачають позиції, проте проти себе він службові розслідування не ініціює», — пояснював своє рішення Богдан Кротевич.

«Суспільне» повідомило, що Богдан Кротевич звернувся до ДБР щодо генерал-лейтенанта Юрія Содоля, командувача Об’єднаних сил Збройних Сил України. До цього Содоль був командувачем морської піхоти Військово-Морських Сил ЗСУ.

Юрій Содоль — кадровий військовий, у структурі Збройних Сил України з самого початку їх заснування після відновлення незалежності у 1991 році. У 2014 році, під час Антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях Содоль був командиром 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ. Бригада брала участь у звільненні Слов’янська, Рубіжного, Лимана, вела бої за Донецький аеропорт і Дебальцеве. За весь час оборони Дебальцевого загинули 136 військовослужбовців ЗС України, було поранено — 331. Та тоді українським військовим вдалось вийти з оточення проросійських сепаратистів і російських військ і вивезти цивільних людей з окупації. 

У 2018 році Содоля призначили командиром Морської піхоти. Він мав із нуля створити цей рід військ в Україні. До цього в Україні був лише 501-й окремий батальйон морської піхоти.

На початку повномасштабного вторгнення Содоль відповідав за оборону Маріупольського напрямку. Та тоді українським військам не вдалось втримати російську армію біля Волновахи, а під час облоги Маріуполя значна частина військових і командир 36-ї бригади морпіхів, Герой України Володимир Баранюк потрапили в полон. Содолю закидали провал оборони, і, за даними «BBC Україна», він навіть вважав що потрапить за ґрати за це. Та підозри Содолю правоохоронні органи не висували.

У 2024 році новопризначений головнокомандувач Олександр Сирський призначив Юрія Содоля командувачем Об'єднаних сил, а згодом і оперативно стратегічного угруповання військ «Хортиця». До цього командувачем ОСУВ «Хортиця» був сам Сирський.

У травні 2024 року громадський активіст і волонтер Сергій Стерненко закликав звільнити Содоля з посади командувача ОСУВ «Хортиця». Сергій Стерненко спирався на попередній досвід Юрія Содоля як командира морської піхоти. За його словами, Содоль не цінував життя підлеглих і погано ставився до командирів нижчої ланки.

«Морську піхоту Содоль просто “сточував” — від трагедії із 37-ю бригадою морської піхоти до відправлення на лівий берег морпіхів без будь-якого забезпечення та захисту», — говорив Сергій Стерненко.

«Лівий берег» — це операція в Кринках Херсонської області. Сили оборони України розпочали операцію з формування плацдарму в Кринках у жовтні 2023, коли Юрій Содоль був командиром морських піхотинців. У липні 2024 року українські військові відійшли з самого села та формують оборону на лівому березі в інший спосіб, адже росіяни повністю знищили всі будинки у селі. «Село Кринки перетворилося на груду каміння та стало місцем, в якому “фактично неможливо тримати оборону”», — повідомляли в ОСУВ «Таврія». 

«Слідство.Інфо» з’ясувало, що у Кринках зникли офіційно 788 українських військових. «Полонених у Кринках росіяни не беруть», — говорили морські піхотинці в коментарі виданню. 

Анна Калюжна, воєнна журналістка, говорила, що у Юрія Содоля «конфронтація з бойовими підрозділами» ОСУВ «Хортиця». 

«Оце от "ні метра назад" — яскраво проявилось на Кринках. А потім продовжилось на "Хортиці", наприклад, Авдіївському напрямку», — повідомляла вона.

Калюжна також закликала журналістів та активістів «підсвічувати нездорові процеси» та «непублічно повідомляти в органи контролю про порушення».

24 червня, наступного дня після заяви Богдана Кротевича, президент Володимир Зеленський повідомив про звільнення Юрія Содоля з посади командувача Об’єднаних військ. Його замінив бригадний генерал Андрій Гнатов. Гнатов також мав замінити Содоля на посаді командувача ОСУВ «Хортиця», та станом на липень 2024 року Содоль досі керує «Хортицею». 

22 липня Богдан Кротевич написав, що подає скаргу до суду на ДБР. Тому що бюро розслідувань не відкрило справу проти Юрія Содоля, хоча за законом зобов’язане це зробити. 

В інтерв’ю «Українській правді» Богдан Кротевич розповів, що ДБР долучили його лист до іншої справи, яку, за його джерелами, ведуть по Харківському напрямку. Та окремої справи по заяві Кротевича на Юрія Содоля не відкривали.

59-та бригада та інші випадки закликів звільнити командирів

14 липня 2024 року українська парамедикиня та оборонниця Маріуполя Катерина Поліщук на своєму акаунті в Instagram закликала президента Володимира Зеленського провести службову перевірку «за фактами злочинних наказів, свідомої недбалості, нехтування життям s здоровʼям особового складу» дій командира 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, підполковника Богдана Шевчука.

«Через нелюдське та непрофесійне ставлення Шевчука я змушена припинити співпрацю з цією славнозвісною бригадою, та не всі мають таку можливість — опиратись злочинним наказам, які спрямовані виключно на здобування додаткових зірочок цією людиною», — повідомила Катерина Поліщук. 

Богдана Шевчука призначили командиром 59-ї ОМПБр після підвищення екокомандира бригади Вадима Сухаревського до командувача Силами безпілотних систем. До цього він був командиром батальйону у 68-й окремій єгерській бригаді.

Родичі військових 59-ї бригади теж у липні звернулись із проханням перевірити дії командування через «масові зникнення рідних у Покровському районі Донецької області». Вони закликали провести оперативне розслідування всіх випадків зникнення військовослужбовців у Покровському районі, забезпечити належні умови для військовослужбовців на передовій та інформувати родичів військових про їхній стан і місцеперебування.

У Генеральному штабі відреагували на заклики Катерини Поліщук і родичів військових і повідомили про перевірки дій командування бригади Військовою службою правопорядку Збройних Сил України. 

Військова служба правопорядку 25 липня повідомила, що «не виявила випадків видання злочинних наказів». Та служба встановила «окремі факти управлінських рішень, які можуть негативно впливати на хід виконання бойових завдань». Окремих посадових осіб 59-ї бригади служба планує притягнути до відповідальності. Чи є серед них командир бригади — невідомо. 

У травні 2024 року також опублікували петицію до президента з проханням розглянути введення відповідальності за надвеликі особові втрати для офіцерів. Автор петиції наводить приклад зі 128-ю бригадою. У листопаді 2023 року росіяни вдарили по військових 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Командування зібрало військових на шикування для вручення нагород до Дня ракетних військ та артилерії у прифронтовому селі на Запорізькому напрямку. Державне бюро розслідувань відкрило справу проти командира Дмитра Лисюка. Його відсторонили на час розслідування. Слідство у справі триває й досі.

У липні на сайті президента опублікували ще одну петицію з закликом перевірити керівництво восьми бригад через «недбале ставлення» до життя бійців. Це стосується 47-ї окремої механізованої бригади, 110-ї ОМБр, 142-ї окремої піхотної бригади, 68-ї ОЄБр (колишня бригада Богдана Шевчука), 27-ї реактивної артилерійської бригади, 2-ї окремої бригади, 144-ї ОПБр, 31-ї ОМБр. 

У 47-й ОМБр за два роки змінилось чотири командири — Іван Шаламага (квітень — листопад 2022), Олександр Сак (листопад 2022 — вересень 2023), Олександр Павлій (вересень 2023 — лютий 2024), Дмитро Рюмший (лютий 2024 — березень 2024). З березня 2024 року бригадою керує Ян Яцишен.

Такі звернення показують системність проблем порозуміння між командуванням бригад та підлеглими військовими. 

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну до Сил оборони долучились цивільні люди, які швидко проходять підготовку й одразу потрапляють в армійську структуру. Анна Калюжна говорить, що новоприбулі військові «не розуміють високу "стратегічну мету", коли її виконання відбувається абсолютно дегуманізованими методами», які вимагають кадрові військові як Юрій Содоль, Богдан Шевчук чи інші командири. І виходить так, що вище командування декларує мету — збереження життя військовослужбовців, але не завжди цю мету виконують командири середньої та нижчої ланок.

Реакція Генерального штабу

17 липня Генеральний штаб повідомив про впровадження програми «Збереження життя військовослужбовців». Генштаб планує підвищити якість підготовки військових, забезпечити відпочинок особового складу бригад, покращити надання медичної допомоги на всіх етапах.

«Важливий аспект реалізації програми — це дії командирів підрозділів, адже на них покладена максимальна відповідальність за збереження життя особового складу», — повідомили у Генеральному штабі.

Та вже 25 липня аналітичний проєкт «DeepState», який співпрацює з Міністерством оборони, повідомив про вихід з оточення 31-ї окремої механізованої бригади біля Прогресу на Донеччині. За їхніми даними, «командир бригади так і не віддав наказу на прорив, тому особовий склад поставив командира перед фактом, що прориватиметься з боєм».

Перший і третій батальйони змогли вирватись з оточення у повному складі. 31-ша ОМБр і 47-ма ОМБр залишаються на Донецькому напрямку та продовжують тримати оборону.

24 липня в ОСУВ «Хортиця» повідомляли, що військові «продовжують тримати оборону в напрямку Прогресу», і не згадували про захоплення населеного пункту.

Ще у червні головнокомандувач Олександр Сирський говорив, що збереження життя військових це пріоритет для Генштабу. Він говорив про аспекти підготовки бійців, медичну допомогу, роботу з командирами, технологічну перевагу — всі ті пункти, які Генштаб зараз вкладає у свою програму збереження життя.

«Ми продовжуємо працювати над комплексним підходом до збереження життя і здоров'я військовослужбовців. Життя бійців — найвища цінність», — повідомляв Головнокомандувач. 

Та станом на липень 2024 року програма, якщо і впроваджується Генеральним штабом у Силах оборони, то досить повільно. А розслідування дій командирів ведуть ще повільніше — як і правоохоронні органи, так і Генеральний штаб.