Валер‘яна не допоможе: чому звичні методи заспокоїтись — не завжди корисні

Author:
Наталія Бушковська
Валер‘яна не допоможе: чому звичні методи заспокоїтись — не завжди корисні

З початку повномасштабного вторгнення про заспокійливі могли замислитись і ті, хто ніколи й не думали, що матимуть потребу вживати пігулки, щоб впоратись із власними емоціями. 

Проте, якщо ви відчуваєте, що вас «криє», то спробуйте підійти до проблеми системно. Цілком можливо, вам не потрібна фармакологія, щоб «заспокоїтись». А можливо — необхідна. І тут важливо не витрачати час на бабусині методи на кшталт валер’янки чи корвалолу.

Тривога чи тривожність? 

Як зрозуміти свій стан — чи ваші емоції є проявом гострого стресу чи, можливо, це генералізований тривожний розлад? Відповісти на це питання допоможе тільки лікар/ка.

Варто звернутись до фахівця/чині, якщо намагаєтесь «вилікувати» валер’янкою такі симптоми:

  • пришвидшене серцебиття та запаморочення;
  • постійні проблеми зі сном та концентрацією;
  • постійне відчуття неспокою.

Це лише короткий перелік найбільш поширених проявів генералізованого тривожного розладу. Деякі ознаки тривожності можуть бути не такими очевидними. Наприклад:

  • болі в животі/голові/м’язах;
  • постійна втома;
  • важко керувати емоціями.

Окрім генералізованого розладу, розрізняють також і панічний розлад, фобії, посттравматичний стресовий розлад тощо. Тому ідея закинутись чимось, аби заспокоїтись, не вирішить проблеми.

Як пояснює неврологиня Олександра Щебет, така звичка може надалі лише ускладнити ситуацію.

«Чого саме ви хочете досягти? Хтось приймає заспокійливі, бо не може заснути. Це не найкраща ідея, бо необхідно з’ясовувати причини безсоння й лікувати його прояви. Варіацій тут може бути багато. Хтось приймає пігулки, щоб спокійніше реагувати на події, які травмують і можуть виникнути протягом дня. Ефективність цього теж під питанням, оскільки якщо реакція ситуативна, то, імовірно, вам і не потрібні медикаменти. 

Якщо ж тривога — це вже одвічний супутник ваших буднів, і ви емоційно реагуєте на найменшу проблему, то цілком можливо, що у вас генералізований тривожний розлад. Проте діагностувати його та підібрати лікування може лише лікар/ка — невролог/иня, психіатр/иня або навіть сімейний/а лікар/ка. Ситуативне приймання пігулок, які ви самі собі прописали, лише відтерміновує стабілізацію стану», — розповідає Щебет.

Неврологиня додає, що багато «заспокійливих» — це безрецептурні препарати з недоведеною ефективністю, зокрема фітотерапія та гомеопатія. Часто такі препарати діють як плацебо, що може заспокоїти здорову людину, яка перечитала новин. Але вони не впораються з реальним тривожним чи панічним розладами. 

Що не так з «бабусиними» методами заспокоїтись?

«Корвалол дістався нам у спадок від радянської медицини, хоча винайшли цей препарат в Німеччині в 40-х роках минулого століття під назвою “Валокордин”. Проте Німеччина, як і інші країни Європи, не використовують цей препарат уже давно. Основна небезпека цього препарату в тому, що до його складу входить фенобарбітал та етилбромізовалеріанова кислота. 

Фенобарбітал — це наркотична речовина, яка за тривалого та неправильного використання може викликати залежність. Також фенобарбітал має токсичну дію на серцеву та нервову системи. Негативно на організм впливає і валеріанова кислота», — пояснює неврологиня.

Лікарка зазначає, що окрема небезпека полягає в тому, що люди старшого віку мають звичку крапати собі корвалол за будь-яких неприємних відчуттів в області грудної клітки, як, наприклад, біль та стиснення.

«Проте корвалол не лише шкодить серцево-судинній системі, але й підвищує ризик пропустити реальні симптоми інфаркту», — застерігає Олександра Щебет.

Валер’янку (екстракт валеріани) використовують як синонім до слова «заспокійливе». Проте валер’яна не є ефективним засобом.

Щебет розповідає, що метааналіз щодо впливу рослинних заспокійливих на настрій, сон тощо показав, що такі засоби не ефективніші за плацебо. А в деяких випадках — навіть менше. Часто фітопрепарати мали й побічні ефекти. Найбільше скарг щодо побічних ефектів, зокрема діареї, було через валер’янку. 

«Часто люди обурюються, коли чують, що фітопрепарати не є помічними. Але ж “мені допомагає”. Так, бо на людей діє ефект плацебо. А ще часто приймання фітозаспокійливих — це певний ритуал: заварити чай, відміряти стільки-то крапель. Це добре, якщо воно діє на вас, проте покладатись на це при тривожних розладах може бути небезпечно», — каже неврологиня. 

Це не означає, що всі трави показали абсолютну неефективність.

«Є обмежені докази ефективності як заспокійливого у лаванди та ще низки трав, проте для ефекту може знадобитись доволі висока концентрація. А висока концентрація — це завжди ризики побічних ефектів», — каже Олександра Щебет. 

Як щодо рецептурних препаратів?

Рецептурні препарати мають різний спектр дії та різні побічні ефекти. Схему лікування важливо підібрати залежно від конкретного випадку. Якщо займатись самолікуванням, маєте ризик отримати залежність, якої не просто позбутися. 

«Приймання деяких заспокійливих протягом тривалого часу може впливати на когнітивні функції людини. Це викликає додаткові причини для нервування та стресу. Людина підвищує дозу. Виникає замкнене коло», — застерігає лікарка.

Якщо ж вас засмутили новини, цілком можливо, що вам допоможуть інші, немедикаментозні методи боротьби зі стресом:

  • медитація;
  • фізичні вправи та/або прогулянки;
  • розмова з близькою людиною;
  • інформаційний детокс.

Якщо розумієте, що тривога довгий час не минає, якість вашого життя страждає, то записуйтесь до лікаря/ки. 

Залучена експертка: Олександра Щебет


Editors:
Олександра Лозовик, Маргарита Іваницька
Illustrator:
Анастасія Левицька
Literary editor: Olha Polytska