Українські nepo babies: хто вони та чим займаються?
У сучасному світі поширене таке явище як непотизм. Визначення цього поняття звучить як «надання переваги або вигоди в отриманні посади через особисті зв'язки чи родинні стосунки, а не на основі кваліфікації чи компетентності».
До nepo babies відносять тих дітей, які походять з відомих сімей та мають власну успішну карʼєру. До прикладу: акторка Дакота Джонсон, моделі Джіджі та Белла Хадід, клан Кардашʼянів та інші.
Проблема непотизму існує давно, але дискусії навколо цього питання поновилися нещодавно. Причин цих розмов було декілька. Почалось із касту серіалу «Ейфорія»: акторка Мод Апатоу, що грає персонажку Лексі Говард, є дочкою акторки Леслі Манн та режисера Джадда Апатоу. Шоураннер цього серіалу Сем Левінсон теж є nepobaby — його батько лауреат премії «Оскар» Баррі Левінсон.
Пізніше дочка Джонні Деппа та Ванеси Параді, Лілі-Роуз Депп, в інтерв'ю журналу «ELLE», висловлюючись про непотизм, сказала, що «ніхто не буде критикувати дитину, яка виросла в сім'ї лікарів за вибір професії лікаря». За це акторку і модель розкритикували користувачі соціальних мереж та інші моделі, які самостійно досягали успіху. Після цього у грудні 2022 року журнал «New York» провів аналіз nepo-бейбі буму в американському Голлівуді.
Однак таке явище існує не тільки в Голлівуді, а й практично в усіх сферах суспільного життя: політиці, бізнесі, медицині, науці.
В Україні теж є свої nepobabies. Хто вони? Розповідають Свідомі.
Петро Порошенко
Петро Порошенко один чи не з найвпливовіших людей в Україні. Він власник великого бізнесу, колишній президент, чинний народний депутат із майже 25-річним досвідом у політиці. Однак Петра Порошенка можна віднести до nepobabies.
Його батько Олексій Порошенко після закінчення навчання працював головним інженером Болградського районного об’єднання сільгосптехніки в місті Болград Одеської області. Згодом у 70-х роках переїхав до Молдови та працював на Бендерському дослідному експериментально-ремонтному заводі в місті Бендери в Молдові. Пізніше Олексій Порошенко став директором цього заводу.
Петро Порошенко не розповідає про те, як батько вплинув на нього та його кар'єру, але каже, що той навчив його «любити людей і життя, вірити у Бога і власні сили, захищати родину, друзів, державу, працювати за покликом душі, зберігати гідність у часи негараздів».
Дмитро Кулеба є сином українського дипломата Івана Кулеби. У часи Радянського Союзу Іван Кулеба працював радником в Афганістані. Після завершення перебування в тій країні, він обіймав посаду начальника штабу на будівництві інтернаціональних об'єктів у районах Крайньої Півночі та Далекого Сходу. З кінця 80-х по 1992 роки Кулеба старший навчався у Всесоюзної академії зовнішньої торгівлі у Москві, але у цей час Україна проголосила незалежність, тож Іван Кулеба повернувся до України.
У своїх інтерв'ю Дмитро жартує, що міг бути сином газпромівського олігарха, але є сином українського дипломата. Івана Кулебу запрошували працювати у міжнародному напрямку тодішнього Міністерства нафти і газу СРСР, яке згодом перетворилося в нинішній «Газпром».
З 1992 року Іван Кулеба перебував на дипломатичній службі на різних посадах. Спочатку був першим секретарем, радником відділу міжнародних організацій, потім завідувачем відділу адміністративно-бюджетних питань ООН Управління міжнародних організацій МЗС України. Згодом Кулеба став радником і заступником Постійного Представника України при міжнародних організаціях у Відні.
На початку 2000-х років працював спочатку як заступник Державного секретаря МЗС України, а потім як заступник міністра закордонних справ. Крім цього у різні роки Кулеба обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного посла України в Єгипті, Чехії, Казахстані та Вірменії.
У той період, коли Іван Кулеба був у Відні, Дмитро навчався у міжнародній школі. В 11 класі він вирішив, що хоче, щоб його життя було пов'язане з міжнародною справою. Тому вступив до Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, після закінчення якого розпочав свою кар'єру дипломата. Примітно, що однією з перших дипломатичних місій Дмитра Кулеби за кордоном, як і у батька, була робота у Постійному представництві України при міжнародних організаціях у Відні з питань ОБСЄ.
Дмитро Дубілет — український бізнесмен, співзасновник Monobank, з серпня 2019 року по березень 2020 був міністром Кабінету міністрів України. До того, як створити Monobank, працював IT-директором в ПриватБанку. Заснував компанію «Fintech Farm», яка працює над запуском мобільних банків.
Батько Дмитра Олександр Дубілет економіст та банкір. З 1992 року працював у ПриватБанку як керівник валютного департаменту, потім став першим заступником голови правління. А з 1997 року до націоналізації ПриватБанку у 2016 році був головою правління банку, володів невеликим пакетом акцій банку. У 2017 році батько та син, а також Володимир Яценко, заснували Monobank.
Дмитро Дубілет не часто розповідає про вплив батька на нього. Але вважає, що коли син працює у батька в підпорядкуванні — це великий ризик.
«Я постійно переживав, щоб мене не називали мажором. Дуже добре, коли в родині, крім кровних зв’язків, існують додаткові з’єднуючі “нитки”. Це дуже зміцнює відносини. Адже зазвичай у дітей з часом стає дедалі менше спільних інтересів зі своїми батьками, а у нас з батьком є ця додаткова нитка», — розповідав Дмитро Дубілет.
Оксана Пахльовська є дочкою української письменниці Ліни Костенко. Пахльовська — письменниця, перекладачка, авторка книжок «Ave, Europa!» і «Civiltà letteraria ucraina. Українська літературна цивілізація». Вона лауреатка Літературної премії імені Василя Симоненка НСПУ, премії Олени Теліги та Національної Шевченківської премії. Також Оксана Пахльовська авторка низки наукових статей, членкиня Директивного комітету Італійської асоціації українських студій, Італійської асоціації славістів та багатьох інших інституцій.
Вона мало дає інтерв'ю та розповідає про те, як мама вплинула на її кар'єру. Однак одного разу в коментарі «Радіо Свобода» сказала, що мама дала їй моральні фільтри, а також виховувала її у великій любові й повазі до різних культур, різних народів та різних мов.
Марія Яремчук — українська співачка, вся сімʼя якої фактично пов'язана з музичною індустрією. Її тато Назарій Яремчук — співак, народний артист, а також Герой України посмертно, був знайомий з Володимиром Івасюком. Назарій Яремчук старший на початку кар'єри входив до музичного ансамблю «Смерічка». Загалом за роки своєї кар'єри він записав близько 150 пісень. Брати Марії — Назарій молодший та Дмитро — також співаки, заслужені артисти і народні артисти України (авторка цього матеріалу дуже любить їхнє виконання пісні «Гай, зелений гай»).
Музична кар'єра Марії Яремчук почалася у 2012 році з музичного проєкту «Голос країни», де вона посіла четверте місце. У цьому ж році Яремчук брала участь у музичному конкурсі «Новая волна — 2012» у Росії, де у підсумку посіла третє місце.
У 2014 році Марія Яремчук представляла Україну на музичному конкурсі «Євробачення» з піснею «Тік Ток», з якою тоді посіла шосте місце. У 2018 році вона закінчила музичну кар'єру через панічний страх сцени. Проте у 2022 випустила кілька нових пісень. Цього року вона, як запрошена гостя, виступила на «Євробаченні» в Ліверпулі, де разом з OTOY та учасницею дитячого «Євробачення-2022» Златою Дзюнькою виконала пісні «Родина», «Садок вишневий коло хати» і «Щедрик».
Тоня Матвієнко — ще одна представниця nepobaby в українській музичній сфері. Вона дочка народної артистки України Ніни Матвієнко. Та часто брала дочку з собою на гастролі, зокрема, у 1991 році до США, де Антоніна мала свої перші виступи. Однак першою серйозною роботою у музичній кар'єрі Антоніни Матвієнко була посада співачки у Художній галереї, потім вона була дипломанткою «Першого всеукраїнського конкурсу естрадного співу», а згодом — солісткою камерного оркестру «Київські камерати», де співала її мати.
Тоня Матвієнко, як і Марія Яремчук, у 2011 році брала участь у конкурсі «Голос країни». Однак не пройшла «сліпі прослуховування». Згодом музичний продюсер Костянтин Меладзе запропонував їй повернутися на проєкт, тоді Антоніна посіла друге місце у фіналі.
Впродовж всієї своєї музичної кар'єри Тоня Матвієнко виступала як сольно, так і з оркестром чи хором, разом з мамою Ніною Матвієнко брала участь в різноманітних концертах, акціях та турах.
Остап Ступка є сином, а Дмитро Ступка — внуком українського актора Богдана Ступки. Фільмографія Остапа Ступки налічує десятки ролей у кінострічках. Також він займався дублюванням та озвученням фільмів і серіалів. А Дмитро Ступка знявся у понад десяти фільмах та грає в театрі імені Івана Франка.
Остап Ступка говорить, що ніхто не спонукав його бути актором, але батьки заклали любов до мистецтва.
«Я ніколи не хизувався своїм прізвищем. Я розумів, що можуть бути розмови за моєю спиною, і вони були, звичайно. Але звертати увагу на кожний шепіт за спиною — немає сенсу», — сказав він під час етеру на «Громадському радіо».
Дмитро Ступка розповідає, що не думав займатися чимось іншим, окрім акторської майстерності, бо «виріс у театрі».
«Бабуся — балерина, дідусь — актор, мама — актриса, тато — актор. Я постійно на репетиціях, на знімальному майданчику. І потім, так сталося, що я з дитинства почав зніматися в різних рекламних роликах, кліпах, чи якусь масовку грав», — говорить він.
Дмитро Ступка додає, що люди часто порівнюють, хто зі Ступків кращий актор, проте він не зважає на ці розмови.
Чи справді непотизм погане явище?
Представники покоління Z особливо гостро налаштовано проти nepo babies. Вони вважають, що непотизм — негативне явище, оскільки порушує принципи справедливості і рівності. Хоча непотизм також обмежує можливості і мобільності самого nepobaby, адже дуже часто для них не розглядаються інші варіанти професії.
До того ж дослідження Business Insider показує, що з 2000 опитаних, 68% працівників, які є представниками покоління Z, використовували непотизм, щоб отримати пропозицію про роботу.
Журналісти видання «Bloomberg» у статті «Відкрий свій розум до переваг непотизму» зазначають, що попри невдоволення у соціальних мережах щодо nepo babies, непотизм має позитивний вплив на людей і економіку. Журналісти наводять приклад економістів Ларрі Саммерса та Емілі Остер. Вони обоє є nepobaby. Їхні батьки змалку навчали їх думати як «економіст».
Робота у тій же професії, що й ваші родичі, має цінність. Адже наявність члена сім’ї в бізнесі чи будь-якій іншій сфері означає, що у вас є наставник і тренер, який інвестує у ваш успіх.