Щонайменше 81 російський олігарх відкрито фінансує армію РФ

Щонайменше 81 російський олігарх відкрито фінансує армію РФ

Російські журналісти встановили, що серед двохсот найбагатших росіян, за версією журналу Forbes, щонайменше 81 олігарх відкрито фінансує армію РФ.

Про це йдеться у розслідуванні медіа «Проєкт»

За даними журналістів, вони уклали з Міноборони Росії відкриті контракти на щонайменше 220 мільярдів рублів за період з 2014 до 2023 року.

Серед них є Алєксєй Мордашов («Сєвєрсталь»), Владімір Потанін («Норнікель»), Вагіта Алекперова («Лукойл»), Міхаїл Фрідман (LetterOne), Раман Абрамовіч (Millhouse), Гєннадій Тімченко («Новатек»), Алішер Усманов (USM), Юрій Ковальчук (банк «Расія»), Аркадій Ротенберг («Мостотрест»).

Під санкціями зараз 80 цих олігархів, але тільки 14 з них потрапили під обмеження в усіх країнах-союзниках України. Ще 34 — лише в Україні.

Інші багаті росіяни приховують своє фінансування російської армії. 

Зокрема, Драматичний театр у Маріуполі, атакували авіабомбами ФАБ-500. Розслідувачі вказують, що алюмінієвий порошок виробнику цієї бомби постачають структури Алега Дерипаски (En+ Group) та Віктора Вексельберга («Ренова»). Постачанням комплектуючих для авіабомби займається компанія, в якій є частка бізнесмена Владіміра Євтушенкова (АФК «Система»).

Крім цього, компанія Євтушенкова постачала алюмінієву броню для бойових машин десанту, з яких російські військові розстрілювали  мешканців Бучі, заявляють журналісти.

За даними видання, постачанням для виробництва цих бойових машин та зброї до них також займалися бізнесмени Міхаїл Шелков («ВСМПО-Авісма»), Євгєній Зубіцький («Група Кокс»), родина Ротенбергів та Дмітрій Мазепін («Уралхім»). Останній займався постачанням аміаку та аміачної селітри для виробників вибухівки та боєприпасів.

Також розслідувачі «Проєкту» проаналізували держконтракти, які підприємства, що частково або повністю належать цим олігархам, укладали з оборонними заводами, Міноборони та Росгвардією. При цьому у 2017 році російське оборонне відомство почало масово засекречувати свої контракти, тому більшість знайдених договорів належить до періоду 2014–2018 років. Відповідно справжня кількість бізнесменів, які працюють на війну, може бути більшою.