Що відбувається з олігархами в Україні?
24 лютого під час пресконференції Володимир Зеленський сказав, що «він, як президент, знищив олігархів», а на початку квітня видання «Bloomberg» опублікувало матеріал із заголовком «Україна знищила своїх олігархів». На практиці «антиолігархічний» Закон досі не запрацював.
Чи дійсно в Україні більше немає олігархів, що міг мати на увазі Зеленський і як за рік змінилось життя, статки і вплив найбагатших людей України?
Хто такі олігархи?
5 листопада 2021 року Володимир Зеленський підписав Закон про олігархів.
«Якщо хтось звик купувати політиків, щоб вони дозволяли обійти закон, то доведеться прощатися з такою звичкою навіть найбагатшим. Спротив був. Далі буде ще більше спротиву від тих, хто заробив мільярди на державі. Але іншого варіанту, крім демонтажу олігархічної системи, бути не може», — цитує президента його пресслужба.
Олігарх, згідно із Законом, — особа, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті. Щоб людину називали «олігархом», вона має відповідати щонайменше трьом з ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на медіа;
3) є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання природних монополій, займає панівне становище на ринку та підтримує або посилює це становище;
4) підтверджена вартість активів та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких є людина, перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів.
Однак вже на цьому етапі є поле для розбіжностей.
«Значний вплив на засоби масової інформації», згідно із Законом, особа має, якщо є чи була власником медіа, а також якщо «є контролером власника (засновника)». Особа, яка «бере участь у політичному житті», фінансувала діяльність політичних партій, обіймає посаду у керівних органах, є одним із високопосадовців, або «близькою» до них особою. Як визначатимуть «близькість» до посадовців та «контролерство» медіа — у Законі не пояснюється.
Розглянемо приклад Ріната Ахметова. У липні Ахметов вийшов з медіабізнесу, щоб не потрапити під дію Закону про олігархів. Його бізнес-партнер — співвласник «Метінвесту» — Вадим Новинський склав депутатський мандат, що виключає пряму участь Ахметова у політичному житті.
Однак політолог Микола Давидюк у коментарі Свідомим зазначає, що навіть коли з трьох необхідних критеріїв вибивають один — це не означає, що людина перестала бути олігархом.
«Хтось мав телеканал. Не стало телеканалу — з'явилось кілька YouTube-каналів. З точки зору охоплень — та сама аудиторія. Аналогічно з іншими критеріями: хтось склав мандат, але залишився вплив на церкву чи інших депутатів», — коментує Давидюк.
Реєстр олігархів
Рішення про визнання когось олігархом має приймати Рада національної безпеки і оборони. Олігархів мали би вносити у спеціальний Реєстр. 29 червня 2022 року Зеленський ввів у дію рішення про його створення. Формування та ведення Реєстру забезпечує Рада національної безпеки і оборони.
Особам, яких включили до Реєстру, забороняється спонсорувати політичні партії, фінансувати будь-яку політичну агітацію, проводити мітинги чи демонстрації з політичними гаслами, а також бути покупцем чи бенефіціаром покупця щодо приватизації об'єктів, вартість чиїх активів перевищує 250 мільйонів гривень.
Також олігархи зобов’язані подавати декларації, а публічні службовці мають повідомляти про контакти з особами, внесеними до Реєстру.
За чинної редакції закону, РНБО, головою якої є президент, визначає, хто є «олігархом», а хто — ні. Це створює ризики для зловживань щодо політичних опонентів. Також складно уявити, що посадовці дійсно будуть звітувати про всі свої контакти з особами, що внесені у Реєстр.
Коли запрацює Закон?
Можливо, у такому вигляді він і не запрацює. Однією з вимог для вступу України в ЄС є прийняття антиолігархічного закону, який відповідатиме рекомендаціям Венеційської комісії — наразі комісія аналізує Закон.
23 лютого 2023 року Кабмін ухвалив розпорядження внести зміни до Закону про олігархів. Створити Реєстр мали у квітні 2022 року, зараз порядок формування та ведення реєстру має бути ухвалено «через три місяці з дня оприлюднення висновку Венеціанської комісії». Також до відповідальних виконавців, крім РНБО, додали Міністерство юстиції.
Міністр юстиції Денис Малюська на початку березня 2023 в етері телемаратону сказав, що наразі імплементувати Закон неможливо через відсутність висновків Венеційської комісії. «Україна повністю готова імплементувати Закон хоч зараз. Закон готовий, реєстр готовий, підзаконні акти прийняті, методика визначення осіб, які потрапляють в реєстр, так само готова. Єдиний бар’єр — це якраз вимоги Єврокомісії: зачекати і побачити, що скаже Венеційська комісія після аналізу нашого закону», — розповів міністр.
Малюська підкреслив, що Україна розраховує отримати висновок комісії найближчим часом: «Мова йде про тижні, місяць, можливо і дні... Але точно, що це не розтягнеться на пів року чи рік».
Однак вже через тиждень, 10 березня 2023 року, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі «Європейській Правді» повідомила, що Венеційська комісія вирішила відкласти ухвалення висновку до червня цього року.
«Поки що опублікованого висновку Венеційської комісії щодо антиолігархічного закону немає. У медіа є інформація, що Венеційська комісія надала висновки щодо цього закону нашому уряду неофіційно. Проте якоїсь реакції від влади ще також не було: Закон не змінювали і на практиці ще не застосовували», — коментує Свідомим юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк.
У організації зауважують, що боротьба з впливом олігархів не зводиться виключно до імплементації цього Закону — ба більше, він має низку недоліків. Більш доцільним вважають налагодження роботи антикорупційних інституцій, судової системи та Антимонопольного комітету. «В Україні вдосталь інституцій, які покликані убезпечити політичний та економічний розвиток держави від впливу олігархів. Проблема в тому, що вони не працюють ефективно в цьому напрямку», — кажуть у Transparency International Ukraine.
Як змінились статки і вплив олігархів за час повномасштабної війни?
«Олігархи надалі залишились впливовими, просто з “великих олігархів” стали “малими”. Поки що не бачимо реальної деолігархізації, але, як мінімум, бачимо їх послаблення через війну. Війна більше послабила олігархів, ніж сам Закон», — каже Микола Давидюк.
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль в інтервʼю німецькому Focus сказав, що з початку повномасштабної війни в Україні зменшився олігархічний вплив.
«Хтось з олігархів виїхав із країни, хтось втратив вплив у ЗМІ. Майже ніхто з них більше не має політичного впливу. Багато хто був змушений згорнути свій бізнес на сході України — їхні підприємства окуповані або зруйновані», — розповів Шмигаль.
Усі олігархи втратили частину своїх активів після 24 лютого 2022 року. Згідно з підрахунками Forbes, за минулий рік тільки перша десятка найбагатших українців втратила $16,4 млрд статків. Зокрема, видання оцінило, що статки Ігоря Коломойського знизились з $1,9 млрд до $850 млн, Геннадія Боголюбова – з $2 до $1 млрд.
Найбільше втратив Рінат Ахметов: статки найбагатшого українця скоротились із $13,7 до $4,4 млрд. Через бойові дії низка підприємств були зруйновані. Серед них — два головні заводи «Метінвесту» Ріната Ахметова і Вадима Новинського — «Азовсталь» та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Також росіяни постійно обстрілюють електростанції ДТЕКу, що належать Ахметову.
Частину активів олігархів перевели у розпорядження держави. Зокрема, у листопаді 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відчужила активи п’яти підприємств: ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта» (Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), АТ «Мотор Січ» (Вʼячеслав Богуслаєв), ПрАТ «АвтоКрАЗ» (Костянтин Жеваго), ПрАТ «Запоріжтрансформатор» (Костянтин Григоришин). Мета — «забезпечення нагальних потреб сектору оборони», написав Зеленський.
Останнім часом спецслужби повідомляли про обшуки у олігархів та повʼязаних з ними компаній. На початку лютого Служба безпеки та Бюро економічної безпеки прийшли до Ігоря Коломойського у справі про привласнення 40 млрд гривень на «Укрнафта» та «Укртатнафта».
17 березня обшуки провели на підприємствах Регіональної газової компанії (РГК), яку повʼязують з Дмитром Фірташем — проросійський олігарх, який у 2022 році програв австрійський суд щодо екстрадиції до США, де йому загрожує кримінальне провадження за підозрою у корупції.
Однак видимих результатів слідчі дії не принесли.
У Transparency International Ukraine зазначають, що наразі, окрім того, що частина олігархів покинула Україну з початком повномасштабної війни, говорити про інші зміни в ситуації з впливом на політику зарано. До того ж «антиолігархічний» Закон ще не запрацював на практиці.
То кого знищив Зеленський?
Зважаючи на обставини описані вище, складно зрозуміти, що саме мав на увазі президент. Можна припустити, що його відповідь стосувалась не стільки Закону, скільки інших владних рішень, які могли зменшити вплив олігархів на політичне життя країни.
«Я думаю, що це швидше красива фраза. Коли переможемо у війні, все одно повернемось до тієї точки, де частина олігархів робитиме спроби повернути політику, канали і ресурси в своє річище. Залишається надзвичайно багато ризиків, що олігархат може повернутися в тій же, або навіть більшій впливовості, ніж яка була», — підсумовує політолог.