Росія вийшла з договору про заборону ядерних випробувань: що це за договір і як на це відреагував світ

2 листопада президент РФ Владімір Путін підписав закон, що відкликає ратифікацію Росією Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ). Перед цим 25 жовтня відповідне рішення ухвалила Рада Федерації — верхня палата російського парламенту. 

Під час розгляду справи у Держдумі Вячєслав Володін заявляв, що рішення про відкликання ратифікації відповідає національним інтересам Росії й буде дзеркальною відповіддю США.

Прессекретар російського президента заявляв, що відмова від ратифікації нібито не означає, що Росія одразу розпочне ядерні випробування.

У лютому 2022 року Путін підписав закон щодо призупинення участі РФ у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який обмежує кількість розгорнутих ядерних озброєнь міжконтинентальної дальності, які можуть мати як США, так і Росія. Його підписали в Празі 8 квітня 2010 року. Дію договору продовжили у 2021 році на п'ять років.

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань передбачає що: 

Договір був ухвалений Генеральною Асамблеєю ООН 10 вересня 1996 року, але не набув чинності. Його підписали 186 країн і 178 із них — ратифікували.

Для набуття ним чинности потрібна ратифікація ключовими 44 країнами, визначеними МАГАТЕ. 

Серед ядерних держав підписали й ратифікували Договір Велика Британія, Франція і Росія. Підписали, але не ратифікували його США і Китай, Ізраїль. Індія, Пакистан і КНДР — не підписали й не ратифікували. Іран і Єгипет, що входять до групи ключових країн, ДВЗЯВ підписали, але не ратифікували. Інші країни процедуру ратифікації завершили, зокрема Україна.

Після завершення Холодної війни у ​​1990-х роках останні випробування провели Велика Британія (1991 року), США (1992-го), Франція та Китай (1996-го). Між 1998 і 2016 роками було проведено десять ядерних випробувань: по два — Індією та Пакистаном і шість — КНДР.

Виконавчий директор Вашингтонської Асоціації контролю над озброєнням Дерил Кімбелл у коментарі Свідомим заявив, що попри те, що ДВЗЯВ офіційно не набув чинності, він має сильну глобальну підтримку (його підписали 187 держав), і він фактично припинив усі ядерні випробування, які є важливими для розробки нових ядерних боєголовок. 

Кімбелл запевняє, що, на думку російських чиновників, «дератифікація» договору має на меті «віддзеркалити» позицію Штатів, які не ратифікували договір, і спробувати переконати Сенат схвалити ратифікацію, але цей крок лише ускладнить процес. 

Однак Росія, як і США та Китай, надалі веде військову діяльність на випробувальному полігоні, й існує ризик, що якась держава звинуватить іншу в проведенні секретних ядерних випробувань. Виявити та стримати випробування можна за допомогою інспекцій полігонів, але вони будуть доступними лише, коли договір набуде чинності, каже експерт.

Наразі Вашингтонська Асоціація контролю над озброєнням закликає всі відповідальні держави засудити «дератифікацію» Росією ДВЗЯВ, тиснути, щоб вона дотримувалася мораторію на ядерні випробування, а також закликають інші держави, включаючи Сполучені Штати, ратифікувати договір, щоб «світ міг закрити двері для випробувань ядерної зброї». 

Водночас директор програми «Open Nuclear Network» Андреас Персбо у коментарі Свідомим заявив, що рішення Кремля про дератифікацію договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань нібито має на меті узгодити позицію Росії з позицією Сполучених Штатів. 

Така позиція мало впливає на поточний статус-кво. Однак цей крок Москви може бути передвісником більш рішучих дій, тобто потенційно ядерних випробувань.

Відповідаючи на питання, що очікувати Україні від такого кроку Росії, Персбо відповів: «Будь-які ядерні випробування з боку Росії слід тлумачити як стратегічну позицію, яка не підходить для використання на полі бою. Така демонстрація слугувала б стримуючим фактором, спрямованим на обмеження підтримки Заходу. Це гостро для Києва в контексті майбутніх президентських виборів у США. Протидія цій тенденції має бути першочерговим завданням Києва як зараз, так і в майбутньому».

Після того, як представники РФ заявили, що Москва збирається відкликати ратифікацію Договору, в Державному департаменті США заявили, що такий крок будь-якої держави-учасниці, зроблений без необхідності, ставить під загрозу глобальну норму, яка забороняє ядерні випробування.

Вже після дератифікації Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив: «Безвідповідальне рішення Російської Федерації відкликати свою ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань є значним кроком у неправильному напрямку».

Виконавчий секретар Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань Роберт Флойд сказав: «Було б прикро, якби будь-яка держава, що підписала ДВЗЯЯ, переглянула свою ратифікацію».

МЗС Польщі заявило: «Ми з занепокоєнням сприйняли інформацію про вихід Росії з ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Рішення ухвалили після місяців безвідповідальної риторики та ядерних погроз, під час триваючої незаконної агресії проти України. (…) Це частина свідомого сценарію Москви щодо послідовного підриву колективних зусиль у сфері нерозповсюдження та роззброєння».

МЗС Канади закликало Росію повернутися до Договору. 

«ДВЗЯВ довів важливу роль у встановленні глобальної норми проти випробувань ядерної зброї, і він є життєво важливим компонентом міжнародного миру та безпеки. Канада засуджує будь-які дії, які ставлять під загрозу цю норму та ставлять під загрозу набуття ДВЗЯВ чинності», — йдеться у повідомленні. 

На рішення Росії також відреагували в ЄС. Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ Жозеп Боррель підкреслив, що рішення Росії ставить під загрозу всю міжнародну архітектуру ядерного нерозповсюдження та контролю над озброєнням, а також несе загрози для світової стабільності.