Різдво у кіно! 10 видів різдвяних фільмів зі списком рекомендацій

Author:
Stanislav Tarasenko
Різдво у кіно! 10 видів різдвяних фільмів зі списком рекомендацій

Різдвяне кіно — окрема форма кінематографа, яка за багато років стала однією з візитівок Голлівуду. Різдво — це взагалі ідеальний (у всіх сенсах) товар, який дарує глядачам гарний настрій, збирає в кінотеатрах сімейну аудиторію (а значить квитків куплять більше, ніж зазвичай!) і, найголовніше, є сезонно затребуваним. Щороку в грудні-січні кінотеатри заповнюються різдвяними фільмами всіх видів і мастей — про доброго Санта-Клауса та злого Санта-Клауса, про єднання сімей та обмін тілами, про різдвяну магію та жадібність капіталістів, про традиційні цінності та маргіналів-одинаків, про біле Різдво та чорне Різдво, etc. У цій статті ми спробуємо розібратись у десяти найпопулярніших формах різдвяного кіно з детальними роз'ясненнями й списками рекомендацій до перегляду.

Старозавітна класика різдвяного кіно

Класичне голлівудське різдвяне кіно 30-50-х років є прямим продовженням «різдвяної літератури» (від європейських дитячих казок до повістей і романів Чарльза Дікенса), а також традиційного сімейного кінематографу тих десятиліть. «Золотий стандарт» чорно-білого різдвяного фільму — це весела комедійна мелодрама (нехай місцями навіть і сумна) про любов і доброчесність, цінність сім'ї та вірність обіцянкам. Консервативна мораль у фіналі неминуча: добро та несподіване диво завжди перемагають зло та нудну повсякденність.

Окрім того, різдвяне кіно 30-50-х вкрай емоційне і навіть перебільшене — у ньому завжди надмірно переживають і хвилюються. «Це прекрасне життя» (1946) Френка Капри та «Диво на 34-й вулиці» (1947) Джорджа Сітона, «Різдво у Коннектикуті» (1945) Пітера Годфрі та «Світле Різдво» (1954) Майкла Кертіца — ми любимо старі фільми про Різдво саме завдяки їхній невимовній ніжності, романтизму та наївності.

Рекомендації:

  • «Мати-одиначка» Гарсона Каніна (1939)
  • «Магазинчик за рогом» Ернста Любіча (1940)
  • «Людина, яка прийшла до обіду» Вільяма Кілі (1941)
  • «Різдво у Коннектикуті» Пітера Годфрі (1945)
  • «Це прекрасне життя» Френка Капри (1946)
  • «Диво на 34-й вулиці» Джорджа Сітона (1947)
  • «Дружина єпископа» Генрі Костера (1947)
  • «Святковий роман» Дона Хартмена (1949)
  • «Світле Різдво» Майкла Кертіца (1954)
  • «Все, що дозволено небесами» Дугласа Сірка (1955)
  • «Дзвін, книга та свічка» Річарда Куайана (1958)

Новозавітна класика різдвяного кіно

Сучасне різдвяне кіно — умовно від вісімдесятих років до нинішнього століття — насправді мало чим відрізняється від традиційних фільмів про Різдво «золотої доби» Голлівуду. Їхній загальний, як заведено говорити, наратив однаковий. Порівняйте між собою, наприклад, нещодавній мюзикл «Дух Різдва» (2022), в якому знялися Раян Рейнольдс і Вілл Феррелл, з будь-яким аналогічним святковим мюзиклом 30-40-х років — і ви побачите, що між ними практично немає жодної різниці. Все ті ж музичні номери, все той же переказ «Різдвяної пісні у прозі», все те ж відчуття свята і всеперемагаючої сили добра. Власне, інакше й бути не могло, оскільки дух Різдва — він однаковий на всі епохи.

Єдине, що за останні 50 років по-справжньому змінилося у традиції різдвяного фільму — це його реалізм. Заскорузлі консервативні цінності залишились за бортом, завдяки чому «зимові кінокомедії» з Едді Мерфі, Стівом Мартіном і Чеві Чейзом стали набагато розв'язанішими та сміливішими за своїх попередників. Навіть комедія «Сам удома» — чи не найпопулярніше різдвяне кіно в історії! — насправді переповнене лайкою та насильством.

Рекомендації:

  • «Помінятися місцями» Джона Лендіса (1983)
  • «Нова різдвяна казка» Річарда Доннера (1988)
  • «Різдвяні канікули» Джеремайя С. Чечика (1989)
  • Дилогія «Сам удома» Кріса Коламбуса (1990 та 1992)
  • «Цілком божевільний» Нори Ефрон (1994)
  • «Подарунок на Різдво» Брайана Леванта (1996)
  • «Реальне кохання» Річарда Кертіса (2003)
  • «Поганий Санта» Террі Цвігоффа (2003)
  • «Різдвяна казка» Арно Деплешена (2008)

«Неочевидна» різдвяна класика

До категорії різдвяних фільмів не завжди належить, так би мовити, чисте різдвяне кіно. Певні фільми — через ті чи інші регіональні й навіть історичні причини — просто... заведено дивитися на Різдво і на Новий рік, причому серед них є картини, в яких свята взагалі згадуються мимохідь. Проте є низка навколоріздвяних фільмів, які у глядачів міцно асоціюються зі святами. Кіноцикл про Гаррі Поттера, «Едвард руки-ножиці» та «Бетмен повертається» Тіма Бертона, «Щоденник Бріджит Джонс» Шерон Магвайр та «Залягти на дно в Брюгге» Мартіна Макдони — в якомусь сенсі ці стрічки теж є різдвяною класикою, хоч безпосередньо і не присвячені духу Різдва.

Рекомендації:

  • «Маленькі жінки» (одразу ж три екранізації — 1933, 1949 та 2019)
  • «Громадянин Кейн» Орсона Веллса (1941)
  • «Квартира» Біллі Вайлдера (1960)
  • «Едвард руки-ножиці» Тіма Бертона (1990)
  • «Бетмен повертається» Тіма Бертона (1992)
  • Серія фільмів про Гаррі Поттера (2001-2011)
  • «Щоденник Бріджит Джонс» Шерон Магуайр (2001)
  • «Токійські хресні» Сатосі Кона (2003)
  • «Щасливого Різдва» Крістіана Каріона (2005)
  • «Залягти на дно в Брюгге» Мартіна Макдони (2007)
  • «Пригоди Паддінгтона» Пола Кінга (2014)

Різдвяний артхаус і незалежне кіно

Не всі фільми про Різдво суто розважальні та сімейні. Зрозуміло, що на тему головного західного свята зняті навіть артхаусні кінострічки, які використовують тему Різдва як відправну точку для екзистенційних пошуків або ж переосмислення ролі жінки у соціумі. Нагіса Осіма і Стенлі Кубрик, Франсуа Озон і Тодд Гейнс — найкращі класики світового кінематографу знімали складне та неочевидне різдвяне кіно.

Рекомендації:

  • «Щасливого Різдва, містер Лоуренс» Нагіси Осіми (1982)
  • «З широко заплющеними очима» Стенлі Кубрика (1999)
  • «8 жінок» Франсуа Озона (2001)
  • «Керол» Тодда Гейнса (2005)
  • «Залишені» Олександра Пейна (2023)

Різдвяні бойовики

Різдвяний бойовик (насамперед комедійний) — один із найпопулярніших видів різдвяного фільму. Секрет успіху «зимових бойовиків» очевидно простий — він криється у поєднанні протилежностей. Пістолетна стрілянина, знешкодження терористів, порятунок заручників — все це далеко не найочевидніші речі, які асоціюються з Різдвом, чи не так? І якщо різдвяний горор, про який ми ще поговоримо, є прямою антитезою усьому святковому та веселому, то різдвяний бойовик, своєю чергою, абсолютно ні в чому не ігнорує традицій Різдва, а навпаки — вдало їх доповнює. «Міцний горішок» і «Смертельна зброя» — це веселі динамічні кінокартини, які буквально втілюють головні ідеї Різдва про перемогу добра над злом і про прихід месії (тобто героя бойовика).

Рекомендації:

  • «Смертельна зброя» Річарда Доннера (1987)
  • «Міцний горішок» Джона Мактірнана (1988)
  • «Люта нічка» Томмі Вірколи (2022)

Різдвяні нуари

Надзвичайно специфічний вид різдвяного фільму — «святкові» нуари. У цих темних, похмурих і безвихідних картинах із хитромудрими жінками-вампами та насупленими самотніми чоловіками атмосфера Різдва буквально не визнається і заперечується. Навіть у різдвяних горорах і бойовиках автори фільмів не дозволяють собі заходити настільки далеко, наскільки заходять автори нуарів, адже в них Санта-Клаус може стати реальним алкоголіком, опускаючись на дно і злісно констатуючи брехливість духу Різдва.

Рекомендації:

  • «Різдвяні канікули» Роберта Сьодмака (1944)
  • «Святвечір» Едвіна Л. Марина (1947)
  • «Вогонь у відповідь» Вінсента Шермана (1950)

Різдвяні горори

Американські фільми жахів (особливо категорії «В») люблять використовувати свята як першооснови для своїх історій. Наприклад, зовсім недавно у США показували «День подяки» — неймовірно тепло прийнятий критиками та глядачам фільм жахів про жорстокого маніяка-вбивцю, який орудує, власне, на День подяки. Різдво, звичайно, не є винятком для горорного жанру. Існує безліч видів святкових жахів: від сімейних картин («Гремліни») до слешерів («Чорне Різдво»).

Рекомендації:

  • «Чорне Різдво» Боба Кларка (1974)
  • «Сяйво» Стенлі Кубріка (1980)
  • «Гремліни» Джо Данте (1984)
  • «Крампус» Майкла Догерті (2015)

Мейнстрімна різдвяна мультиплікація

Різдвяні мультфільми — невіддільний атрибут свята. Причому не завжди мультфільми, які виходять на Різдво, безпосередньо йому присвячені, однак у другій половині грудня в кінотеатрах обов'язково випускається анімаційний блокбастер (як, наприклад, «Переліт» цього року). Сама ж традиція різдвяного мультфільму (3D, лялькового, мальованого) сягає таких класичних робіт, як «Різдво Чарлі Брауна» (1965) Білла Мелендеса і «Як Грінч вкрав Різдво!» (1966) Чака Джонса і Бена Вошема. Дух Різдва, його магія і сімейна мораль ідеально підходять для мультиплікації.

Рекомендації:

  • «Різдво Чарлі Брауна» Білла Мелендеса (1965)
  • «Як Грінч вкрав Різдво!» Чака Джонса і Бена Вошема (1966)
  • «Різдвяна казка Маппетів» Брайана Генсона (1992)
  • «Полярний експрес» Роберта Земекіса (2004)
  • «Клаус» Серджо Паблоса (2019)

Альтернативна різдвяна мультиплікація

Проте не всі різдвяні мультфільми створюються за канонами «Діснея». Грубі та навіть шалені експерименти теж мають місце бути! Різдвяні спецвипуски «Рена і Стімпі» та «Південного Парку» свого часу наробили багато галасу. А такі дорослі й навіть лякаючі роботи, як «Кошмар перед Різдвом» (1993) Генрі Селіка, взагалі вважаються «діамантом західної анімації».

Рекомендації:

  • «Шоу Рена і Стімпі: Проведіть з нами маленьке смердюче Різдво» (1993)
  • «Кошмар перед Різдвом» Генрі Селіка (1993)
  • «Різдво в Південному Парку» Трея Паркера і Метта Стоуна (2000)

Різдвяні мюзикли та шоу

І звичайно ж, окрема категорія різдвяного кіно — святкові мюзикли та кіно-/телешоу із запрошеними знаменитостями (цього року за новорічні піснеспіви та феєрверки відповідають зірки популярного серіалу «Тед Лассо»). Традиція такого роду тягнеться ще з часів танцювальних фільмів за участю Фреда Астера — жанр мюзиклу, пісні й танцю ідеально відповідає святковій атмосфері Різдва. Причому іноді в подібному жанрі трапляються справжні незалежні роботи, як «Дуже мюрреївське Різдво» (2015) Софії Копполи.

Рекомендації:

  • «Святковий готель» Марка Сендріча та Роберта Аллена (1942)
  • «Дуже мюрреївське Різдво» Софії Копполи (2015)