План «Б» для економіки. Які методи акумуляції доходів може використати Україна, щоб покривати видатки на війну?

Видатки бюджету України на 2024 рік перевищують закладені доходи майже на половину. Україна запланувала витратити понад 3.3 трлн гривень, а отримати доходи — трохи більше як на 1.7 трлн гривень.

Усі отримані доходи внутрішні: податки, митні збори, облігації внутрішніх державних позик тощо Україна витратить на оборону. Очікується, що соціальні витрати на пенсії, пільги та зарплати державному сектору покриє допомога країн-партнерів. А це майже 40 млрд доларів.

Та допомога від партнерів не надходить системно, щоб покрити дефіцит. Європейський Союз затвердив пакет фінансування Ukraine Facility тільки у лютому 2024 року, після довгого блокування Угорщиною. США вісім місяців розглядали пакет допомоги Україні на 60 млрд доларів, який прийняли тільки у квітні 2024 року.  У таких умовах Україна буде змушена шукати інші варіанти фінансування економіки, ще й під час війни, коли Росія ракетами вибиває українську інфраструктуру — енергетичну, промислову та логістичну.

У матеріалі «Свідомі» розповідають про потенційні сценарії фінансування української економіки.

Послухати матеріал:

У грудні 2023 року уряд ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Таким чином держава планує гармонізувати податкову систему з системою Євросоюзу, зокрема податок на додану вартість. Уряд збирається мінімізувати пільги на ПДВ — тепер ставка буде не нижчою за 15%. 

Податок на дохід фізосіб, який зараз становить 18%, зазнає градації. Точні ставки не вказані у стратегії та залежатимуть від рівня доходів фізособи, і будуть скоріше за все введені окремим законодавством. 

Ця стратегія довгострокова, і розрахована на поступове переведення всієї податкової системи на єдину, а також на напрацьовування довіри між платником податків та фіскальною системою, говорив Міністр фінансів Сергій Марченко. Також ухвалення стратегії не означає введення нових ставок одразу, отже це не основний сценарій пошуку фінансування для дефіциту бюджету, а шлях для стабілізації економіки України у майбутньому.

Старша експертка команди підтримки реформ Міністерства економіки Аліна Бойко у коментарі «Свідомим» говорить, що спочатку в уряді можуть впроваджувати вже чинні податки для оплати у тих сферах, які його не сплачують. Наприклад, ввести військовий збір для фізичних осіб-підприємців.

Аліна Бойко не виключає можливості підвищення податкових ставок вже зараз заради покриття дефіциту бюджету. За її словами, уряд потенційно може ввести сплату авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним.

Поки що в уряді готуються до реформи Бюро економічної безпеки, податкової та акцизного податку, говорить народний депутат Данило Гетьманцев. На 2024 рік не планують вводити нові податкові ставки для фізичних та юридичних осіб.

Українська спрощена система наразі є фактично паралельною загальній, на відміну від більшості країн Євросоюзу. Там малі підприємства є частиною податкової системи, і розрізняються тільки за видом діяльності та оборотом. Тому реформа цієї системи з наміром підняти податки для її користувачів є не тільки певним сценарієм отримання доходу у майбутньому, а також інтеграційним пунктом для України. 

За Нацстратегією доходів, спрощену податкову систему для фізичних осіб-підприємців реформують. Другу та третю групи об’єднають і введуть диверсифікації ставки — залежно від виду діяльності підприємці платитимуть від 3% до 17% від доходу. Четвертій групі, до якої входять агровиробники, підвищать податок для стимулювання переходити на загальну систему. Уряд хоче тут залишити тільки малі за обсягом і кількістю орендної/власної землі підприємства. 

В Україні станом на літо 2023 року зареєстрували понад два мільйони ФОП. Динаміка зросту шалена, найбільше ФОП за останнє десятиліття українці відкривали у 2023 році — понад 300 тисяч. Тому увага уряду до малих бізнесів і регулювання їх відкриття, ведення та оподаткування не має дивувати.

Аліна Бойко говорить, що великий бізнес може використовувати спрощену систему для оптимізації оплати податків, тому може бути такий зріст. 

Серед популярних сфер серед нових малих підприємців були роздрібна торгівля, IT сфера, діяльність забезпечення стравами та напоями. До другої групи «спрощенки» входить діяльність у сфері ресторанного господарства. 

Також Аліна Бойко говорить, що різке переведення малих підприємств на загальну систему стане шоком і потенційно збільшить обсяг «тіньової» економіки.

Введення нових податків — це досить довгий процес змін законодавства та підзаконних актів, який неспроможний принести негайну вигоду для економіки. Тому уряд постійно шукає нові можливості для акумуляції доходів до бюджету.

У 2023 році таким варіантом обрали перенаправлення податку на дохід фізосіб — військових із місцевих бюджетів до національного. Зміни внесли у листопаді, а ПДФО почали забирати з бюджетів вже за жовтень. 

Це негативно вплинуло на місцеві бюджети. Там розраховували на ці надходження для утримання громад, особливо прифронтових, де найбільше військових, а також найбільше пошкоджень від російських атак. Держава отримала близько 100 млрд гривень додаткового фінансування від цього рішення.

Тому уряд може продовжувати адміністрування системи зборів, перенаправлення податків між різними бюджетами, та підвищення непрямих податків — акцизів і митних зборів.

Підняття акцизів на тютюнові та алкогольні вироби вже розглядає уряд. Мінфін у січні 2024 року вніс проєкт закону про збільшення акцизів на тютюнові вироби. Першочергово це роблять для гармонізації українського законодавства з законодавством Євросоюзу. Україна має забезпечити виконання вимог Директиви ЄС щодо мінімального акцизного податкового зобов’язання — не менш як 90 євро за тисячу сигарет. 

Українські активісти з ГО «Життя» також вимагають рівнозначного підвищення акцизу для сигарет для нагрівання (ТВЕН). Зараз уряд планує встановити акцизи на ці види нагрівання тютюну на рівні 72 євро за тисячу штук. Активісти аргументують це тим, що уряд таким чином втратить надходження до бюджету. Зараз Україна не прирівнює ТВЕН до звичайних тютюнових сигарет, тому для них існують інші правила акцизного податку.

У березні уряд схвалив наближення акцизного податку до норм ЄС. Таким чином, акциз на алкогольні продукти зріс від 8.42 до 12.23 гривні за літр. Акцизи на пальне до 2028 року мають зрости приблизно на 60% — до 359 євро за тисячу літрів на бензин і 330 євро за тисячу літрів на дизель.

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, у коментарі «Свідомим» говорить, що, окрім підняття акцизів, також Україна повинна боротись із «тіньовою» економікою підакцизних товарів. Здебільшого це «сірий» імпорт тютюну та пального. А це вже спільна робота уряду та митниці.

За даними Державної митної служби України, протягом 11 місяців 2023 року Україна імпортувала товарів на понад 57 млрд доларів. Експорт склав 32 млрд доларів. Оподаткований імпорт склав понад 47 млрд доларів. Найбільше серед усіх категорій товарів Україна імпортувала автомобільний транспорт і пальне.

Підняття митних ставок на непродовольчі товари може стати швидким рішенням для наповнення бюджету. Та в Україні триває війна з Росією, тому митниця не оподатковує безпілотники та товари для їхнього ремонту. Також автомобілі для військових із листом від частини не обкладають митним збором. В інших випадках митний збір вираховується індивідуально, залежно від вартості та стану автомобілю, типу двигуна тощо.

Гайдай зазначає що насамперед на митниці мають ввести зміни для зменшення сірого імпорту, а потім підвищення податкових ставок.

Юрій Гайдай зауважує, що це не єдині податки, на які має звернути увагу уряд для фінансування бюджету.

«Є сенс піднімати податки на розкіш в тій чи іншій формі. Тобто це збільшення податкового навантаження, наприклад, через військовий збір на операції з нерухомістю, це краще адміністрування і підвищення транспортного податку на дорогі авто, це введення військового збору на ювелірку, це можливе підвищення оподаткування нерухомості (особливо на те, що є дорогим)», — підсумовує він.

Водночас Гайдай вважає, що покращення адміністрування податкових зборів — це основне, що має робити Україна зараз для знаходження фінансування до держбюджету.

Емісія або випуск в обіг нових грошових знаків — це основна функція національних банків кожної країни. Емісія не відбувається просто так, а розраховується відповідно до ВВП та інфляційної ставки. Емісія грошей, або так званий «друк грошей», непропорційний інфляції та резервам, може призвести до гіперінфляції та економічного краху.

Нацбанк вдався до емісії за час із початку повномасштабного вторгнення один раз — у період весни-літа 2022 року. Тоді НБУ надрукували 400 млрд гривень.

У липні 2022 року ВРУ ухвалила зміни до бюджету на 2022 рік. Серед них внесли правку, що мала б зобов’язати Нацбанк друкувати гроші для покриття дефіциту бюджету через активні бойові дії. Ініціатором правки було Міністерство фінансів. 

Такі дії уряду порушували закон про Національний банк, за яким установа має залишатись незалежною від дій виконавчої влади, особливо в операційних рамках, куди входить і грошова емісія.

Ексочільник НБУ Кирило Шевченко у 2022 році пояснював, що на початку повномасштабного вторгнення в України не було вибору, окрім друку грошей. Зруйновані логістика та інфраструктура, втрата підприємств через окупацію і російські атаки призвели до різкого зменшення податкових надходжень. Бюджет України при тому збільшувався через витрати на війну. Емісія дала змогу «підтримати обороноздатність країни, забезпечити безперебійне функціонування критичної інфраструктури та системи державних фінансів загалом». Та Шевченко визнавав, що цей шлях є неоптимальним, не дозволяє економіці рости, а в тривалій перспективі призводить до інфляції.

У 2022 році більшу частину надрукованої гривні вдалось поглинути валютними запасами України, та вони скінченні. Вже восени того ж року цей сценарій фінансування відклали, адже почала надходити допомога для України від США та ЄС. У листопаді 2022 року Євросоюз ухвалив пакет допомоги для України на 2023 рік у розмірі 18 млрд євро.

Навесні 2023 року голова Нацбанку Андрій Пишний говорив в інтерв’ю FT, що «емісія є небезпечною тактикою», і вдаватись до цього НБУ не буде. 

Старша експертка команди підтримки реформ Міністерства економіки Аліна Бойко погоджується з позицією голови НБУ, хоч і підтверджує, що це швидкий варіант для наповнення бюджету.

Водночас у Нацбанку наголошують, що перше, на що має розраховувати Україна для покриття дефіциту бюджету — це міжнародна фінансова допомога від партнерів.

Марія Томіліна, економістка Центру економічної стратегії, підтверджує позицію Нацбанку, що емісія гривні — це крайній сценарій для української економіки.

«НБУ піде на такий крок, лише якщо міжнародна допомога припиниться, і не буде жодних внутрішніх ресурсів, щоб акумулювати кошти на видатки, окрім воєнних — це за умови, що війна продовжується», — підсумовує вона.