Мережа російського впливу у Європі та Північній Америці. Як Росія зрощує терористичні та політичні організації

Росія проявляє свою агресію не лише в сторону України і не лише військовим шляхом, адже воєнні дії — лише фінальна форма російської політики. 

Першочергово Росія вводить свій вплив через громадські організації, фінансування партій та політиків, навчання терористів з-поміж західних громадян. В «послужному списку» — США, Польща, Німеччина, Угорщина, Швеція та інші. 

Свідомі розповідають, як Росія створювала свою мережу впливу в Європі та Північній Америці, а також чим це небезпечно для України та наших союзників. 

Цей матеріал опублікований в рамках спецпроєкту «Як Росія підриває міжнародний порядок». 

Прослухати матеріал

Президент Польщі Анджей Дуда у своєму інтервʼю для CNBS в березні 2024 року заявляв, що Росія готується напасти на обʼєднанні сили НАТО вже у 2026-2027 роках. Дещо раніше за нього подібні побоювання, за повідомленням Business Insider, висловлювала Федеральна розвідувальна служба Німеччини, а також Департамент державної безпеки Литовської Республіки. Європа очікує нової війни вже на своїй території, якщо Україна не буде спроможною стримати російську агресію.

Саме це завдання ставить перед собою Росія. Для цього їй необхідно розширювати свою мережу впливів в Європі, щоб досягнути двох речей: змінити суспільну думку на вигідну їй та проводити диверсії всередині євроатлантичного блоку. Ціллю таких дій є послаблення членів ЄС та НАТО, а також їх здатностей реагувати на російську агресію. 

Росія, користуючись різними інструментами впливу, створює в західних державах точки напруги: робить це руками ідеологів, лідерів громадської думки та радикальних представників з метою змінити суспільну думку всередині країн та просувати необхідні їй наративи. За останні 2 роки підтримка у питанні надання Україні фінансової та військової допомоги впала в середньому на 8-9% серед громадян держав-членів ЄС, згідно з дослідженням POMU при Європейському парламенті.

Крайньою формою російської діяльности є прямий саботаж та терор. The Economist повідомляє, що з початку року росіяни підпалили українську логістичну фірму в Лондоні, а також намагались вчинити саботаж на її складах в Іспанії. Німецькі ж урядові служби заарештували двох німецько-російських громадян за підозрою в підготовці нападів на американські військові об'єкти в країні.

NGL.media на початку липня 2024 року випустили розслідування у співпраці з польськими, латвійськими та естонськими журналістами про те, як Росія вербує місцевих громадян і українців в цих країнах задля проведення диверсій, вандалізму та збору інформації про військові штаби та аеродроми. 

Згадані події є лише невеликою частиною від усіх інцидентів, що трапились з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Першим подібним інструментом впливу для РФ стала федеральна агенція «Росспівробітництво», що була заснована після російсько-грузинської війни у вересні 2008 року. Агенція перейняла від КДБ мережу «Російських домів» у 80 країнах світу, втім зараз основа її діяльности — це Східна, Південна та Центральна Європа. Офіси агенції були також у Києві та Одесі, до того як на установу наклала санкції РНБО у 2021 році. 

Основними задачами агенції, про що згадує Український інститут, є: надання «гуманітарної допомоги», робота зі «співвітчизниками» та «забезпечення російської присутности у світі». 

У 2020 році в складі «гуманітарної допомоги» Чехії опинився рицин — сильна отрута, яку в країну перевіз, за згадкою чеського медіа «Respekt», виконувач обовʼязків голови місцевого Росспівробітництва Андрєй Кончаков. Він зробив це з метою замаху на празьких посадовців, які прибрали з вулиць міста памʼятник російському генералу Івану Конєву. 

Росспівробітництво також активно працює і зі своїми «співвітчизниками» не лише для того, щоб поширювати російські наративи в країнах Європи. Ціллю організації є вплив на геополітику.

У грецькому місті Александруполіс (чисельністю 70 тисяч осіб) проживає та веде свою діяльність координаторка «Безсмертного полку» та голова місцевого осередку «Російського дому» Юлія Гаврілова, про що згадується на сайті осередку. Вона є дружиною радника мера міста та очільника Асоціації бізнесменів репатріантів Греції — Костянтина Габаерідіса. Інтерес Росії саме до цього міста, попри його невеликий розмір, у тому, що тут є термінал приймання скрапленого газу. Як зазначає Deutche Welle, термінал може замінити російський Газпром на ринках Південної та Східної Європи, адже ця компанія досі оперує газопроводом «Турецький потік» для постачання своєї продукції в держави регіону. 

Також термінал в Александруполісі забезпечуватиме зрідженим газом Україну та Молдову. Існування Росспівробітництва у місті значно збільшує ймовірність нових диверсійних заходів зі сторони Росії.

У 2023 році данська газета «Information» опублікувала серію матеріалів, в яких описувала ряд заходів, організованих головою «Російського дому» в Копенгагені Артемом Маркаряном. Він організовував зустрічі з представниками Данського технологічного університету для російських науковців, а також зміг влаштувати одного зі своїх співробітників туди на роботу. Деяких співробітників цього університету з російським походженням данська розвідка викрила на шпигунстві на користь ГРУ РФ та крадіжці технологій зеленої енергетики.  

Згадані країни та інциденти є лише частиною великої мережі Росспівробітництва. Дмітрій Поліканов — заступник голови агенції — стверджує, що орган впродовж останніх півтора року, попри санкції окремих держав-членів ЄС, веде свою діяльність у Франції, Італії, Німеччині, Іспанії, Бельгії, Польщі та інших країнах Європи.  

Ще одним інструментом Росії в поширенні свого впливу та дестабілізації західних партнерів України є «Російський імперський рух». Головним творінням цієї організації, що існує з 2002 року, є військовий табір «Партизан» в околицях Санкт-Петербурга. Установа тренує бойовиків, які, за даними Robert Lasting Insitute, дотримуються нацистських та неонацистських поглядів. 

У 2020 році, за повідомленням Assosiated Press, уряд США додав організацію до числа терористичних, адже значна частина вихідців табору «Партизан» надалі брали активну участь у російсько-українській війні. 

Окрім України, вихідці табору вчиняли терористичні акти на території самих Сполучених Штатів. У 2021 році двоє членів організація «The Base» (яка веде свою діяльність також у Великій Британії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії) пішли на угоду зі слідством та зізнались у плануванні терористичних актів у США. Крім цього, вони підготовлювали плани силового звільнення з тюрми їхнього однодумця — Ділана Руфа, що був засуджений до смертної кари за вбивство девʼяти афроамериканців у церкві Південної Кароліни у 2015 році. 

Голова організації — Ріналдо Наззаро — згідно з даними ФБР у 2018 році переїхав у Санкт-Петербург та керує її діяльність звідти у співпраці з Російським імперським рухом.

Російський імперський рух відповідальний за підготовку терористів не лише у США. У шведському місті Гетеборг у 2017 році відбувся ряд вибухів поруч з офісами місцевих лівих рухів. За теракт були визнані відповідальними троє представників неонацистського обʼєднання «Північний рух спротиву». Шведське медіа «Expressen» повідомляє, що ці особи проходили навчання у військовому таборі «Партизан» за рік до вчинення теракту. Найбільша газета Швеції «Dagens Nyheter» також зазначила, що Станіслав Воробйов — засновник Російського імперського руху — особисто відвідував Швецію перед терактом в Гетеборзі. 

Це лише частина усіх організацій та осіб, що скоювали терористичні акти в Європі та Північній Америці, перед тим проходячи підготовку в «Партизані». Німецьке медіа «Focus» стверджує, що місцеві радикали з «Третього шляху» та представники ультраправої неонацистської Національно-демократичної партії Німеччини навчались в «Партизані» поводженню зі стрілковою зброєю та вибухівкою. Разом з ними навчались і польські представники неофашистського руху «Фаланга» та ультралівої партії «Зміна». Сама ж «Фаланга» також була помічена «Європейською правдою» влітку 2014 року, коли члени угрупування виходили на мітинг під посольством України у Варшаві з прапорами т. зв. «днр» та «лнр». Лідер руху Бартош Бекер також відвідав один із мітингів сепаратистів в Донецьку з виступом на підтримку т. зв. «днр».

У лютому 2018 року відбувся підпал угорського центру в Ужгороді. Deutsche Welle повідомляє, що замовником у справі підпалу був покійний журналіст Мануель Оксенрайтер, а виконавцями — поляки з «Фаланги» та «Зміни». 

Сам Оксенрайтер неодноразово зустрічався з ідеологом «російського світу» Алєксандром Дугіним та виступав на російському телебаченні, де висловлювався на підтримку російських сепаратистських угруповань на Донбасі. 

Оксенрайтер мав прямі звʼязки з правопопулістичною партією «Альтернатива для Німеччини» через Маркуса Фронмаєра — другого співзасновника «Німецького центру євразійських досліджень». Саме «Альтернатива для Німеччини» виступає в Бундестазі за припинення підтримки України, а «Німецький центр євразійських досліджень» був відповідальний за електоральне просування правопопулістської партії.

Іншим агентом Кремля є польський громадянин Рафал Меклер — організатор протестів фермерів на польсько-українському кордоні взимку 2023-2024 років. Він просуває в Польщі шовіністичні наративи, що вигідні Кремлю. Серед них «бандерівська політика України» та засудження приймання польським урядом українських біженців на початку повномасштабного вторгнення. 

Меклер є лідером люблінського відділу партії «Конфедерація», членів якої використовував для організації блокади кордону. Щоб впевнитись в причетности партія «Конфедерація» до Росії, варто зазначити наступні факти. Януш Корвін-Мікке — засновник партії — відвідував тимчасово окупований Росією Крим у 2015 році, про що повідомляє РБК-Україна. 

За даними ж розслідування InformNapalm, партія «Табір Велика Польща» так званого «експерта щодо Польщі в Росії» Усовського у 2017 році проводила разом з партією «Конфедерація» Корвіна-Мікке антиукраїнські мітинги у Польщі на підтримку «днр» та «лнр». Вони отримували фінансування за мітинги напряму від депутата російської держдуми Констянтина Затуліна.

Роберт Винницький — другий голова партії «Конфедерація» — раніше очолював «Всепольську молодь», в якій свою карʼєру «активіста» починав уже згадуваний раніше Бартош Бекер — голова проросійської «Фаланги».

На цих двох прикладах чітко окреслено, як Росія через фінансування окремих персоналій просуває свої наративи та організовує необхідну їй медіакартинку. Ба більше їм вдається блокувати польсько-український кордон, через який Україні надходить критично необхідна військова підтримка від союзників. 

Окрім цих прикладів, усім відомими є повʼязані напряму з Кремлем політики як премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан, голова угорської праворадикальної партії «Йоббік» Мартон Дьондьоші чи голова партії «Наша Словаччина» Маріан Котлеба, політичний рух якого виступає за вихід країни з НАТО. The New York Times повідомляє, що Котлеба та його партія також отримували фінансування від російського олігарха Костянтина Малофєєва, який був раніше повʼязаний з Ігорєм Гіркіним (Стрєлковим). Подібні персоналії в Європі стають основною перепоною для допомоги Заходу Україні, що і є ціллю Кремля в довгій перспективі війни з Європою.

США та ЄС неодноразово вводили санкції проти російських інституцій та посадових осіб. Втім, вони зазвичай недієві. Офіційний журнал Європейського Союзу визнає Росспівробітництво «головним державним органом, що проєктує м'яку силу та гібридний вплив Кремля, включно з просуванням концепції «Русского мира». Протягом багатьох років він діє як парасолькова організація для мережі російських «співвітчизників» та агентів впливу, а також фінансує різноманітні проєкти публічної дипломатії та пропаганди, консолідуючи діяльність проросійських гравців і поширюючи наративи Кремля, зокрема, історичний ревізіонізм.» Втім, Росспівробітництво досі активно діє в країнах ЄС. 

Військовий табір «Партизан» досі тренує десятки бойовиків для війни в Україні. Він вже не заявляє офіційно про навчання іноземців через побоювання останніх потрапити під розслідування національних урядів. Втім, «Партизан» готує власних громадян до «третьої світової», про що пише сам центр у своєму Telegram-каналі.

«Для запобігання політичній діяльності, підтримуваній Росією в ЄС, варто запровадити правила, що забороняють політикам, які поширюють прокремлівську дезінформацію, пропаганду та займаються політичною діяльністю, брати участь у виборах та обіймати посади в ЄС». Цю рекомендацію ЄС дає Інститут інноваційного врядування, що проводив дослідження та виявив більше ніж 350 лобістів інтересів Росії у Німеччині, Франції та Італії.

Та чи реально це? Перш за все, свобода слова є основоположною цінністю західного світу. Через це він стає вразливим до поширення російської пропаганди, адже не може просто вводити цензуру, не переконавши спершу власне населення про необхідність таких кроків. По-друге, в Європі та США уже виникають значні проблеми з тим, щоб прийняті на цю мить санкції були дієвими. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголошує на тому, що ЄС повинен не допускати обходу санкцій Росією. Він зазначає, що це стало значним викликом для євроатлантичних інституцій в останні місяці. 

Усвідомлюючи масштаб мережі впливу Росії в Європі та Північній Америці, цим країнам необхідно акцентуватись не лише на допомозі Україні та накладанні економічних санкцій на Росію. Вони повинні очищати свої внутрішні політичні, економічні, наукові та медійні системи від російських впливів, які створюють та продовжуватимуть створювати перепони на шляху до миру у світі. Очільник військового комітету НАТО Роб Бауер попереджає західних союзників України, що їй потрібно мобілізувати свої ресурси до оборони перед можливою загрозою російської агресії. 

Перед Європою та Північною Америкою стоїть тяжкий вибір: мобілізувати наявні ресурси зараз перед лицем російської агресії, або мобілізувати своє населення у разі реального нападу Росії.