Кого обрали до Вищої ради правосуддя?

11-12 січня з'їзд суддів України за результатами трьох турів таємного голосування обрав вісьмох членів Вищої ради правосуддя — органу, що відповідає за формування суддівського корпусу, регулює його діяльність, звільняє і притягує суддів до дисциплінарної відповідальності. Хороша новина полягає у тому, що таким чином ВРП набрала кворум у 15 з 21 члена — це дозволяє Раді бути повноважною та виконувати свої функції. Погана — майже до всіх обранців є питання. Разом із Фундацією «DEJURE» розповідаємо про обраних членів та їхні «заслуги».

Тетяна Бондаренко — суддя Миколаївського апеляційного суду

у деклараціях, очевидно, занижувала вартість своїх двох автівок «Lexus», не зазначала земельну ділянку та приховала факти адміністративних правопорушень під час керування автомобілем;
ухвалювала рішення, не перебуваючи на робочому місці;
брат судді — громадянин Росії, а сестра періодично туди їздить.

Сергій Бурлаков — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

батько судді станом на 2018 рік проживав у Росії та був її громадянином. Сам Бурлаков і його родичі відвідували РФ після тимчасової окупації Криму та початку війни;
у Харкові суддя був тісно пов'язаний із родиною бізнесмена Олександра Фельдмана, який у парламенті 9-го скликання був членом партії ОПЗЖ, а під час виборів 2004 року — довіреною особою Януковича;
у декларації 2018 року суддя згадав квартиру, що нібито будувалась на гроші матері, дохід якої у 2017 році склав 28 697 грн. Земельну ділянку, власницею якої є дружина, суддя спершу декларував площею 1150 кв.м., а потім вдесятеро більшою — 11 500 кв.м.

Юлія Бокова — суддя Господарського суду Донецької області;

суддя з родиною часто відвідували тимчасово окупований Крим. Вона та її близькі родичі володіють майном там;
у деклараціях не зазначала користування членами сім'ї нерухомим майном та вказувала різні відомості про розмір доходу;
порушила права українського товариства «Двадцятий квартал», коли неналежно повідомила про розгляд справи проти них у білоруському суді. Усі ухвали суду повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання»;

Алла Котелевець — суддя Харківського апеляційного суду

у 2012 році Вища кваліфікаційна комісія суддів направляла рекомендацію про звільнення Котелевець через ознаки порушення присяги судді;
при розгляді справи про ДТП суддя не врахувала результати судової експертизи, а потім ухвалила рішення про зменшення компенсації потерпілому;
у деклараціях роками не вказувала два автомобілі її родини;
з червня 2014 до листопада 2015 була членкинею Ради суддів України. Під час розгляду питання про обшуки, які правоохоронці провели в ОАСК, Рада тоді вирішила, що це «посягання на незалежність органів судової влади». Котелевець публічно не висловлювала свою незгоду з таким рішенням.

Григорій Усик — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

у деклараціях, очевидно, занижував вартість своїх земельних ділянок, витрати на будівництво будинку та вартість автомобіля. Витрати на нерухомість значно перевищували доходи судді;
‍у 2010 році стягнув з журналістки Ольги Сніцарчук 20 тисяч грн моральної шкоди, начебто завданої депутату Юрію Буту, коли Сніцарчук назвала нардепа «відщепенцем від коаліції»;
За 2019 – 2021 роки до Вищої ради правосуддя надійшло 50 скарг на Усика.

Олександр Сасевич — суддя Львівського окружного адміністративного суду

за інформацією журналістів, у 2018 році Сасевич взяв участь у попередньому узгодженні вибору кандидатів до Вищої ради правосуддя на XVI позачерговому з'їзді суддів. Тоді імена чотирьох нових членів ВРП стали відомі ще напередодні їх обрання;
у деклараціях за 2020 – 2021 роки не зазначив вартість земельної ділянки, двох квартир у Львові, двох паркомісць та комори;
ймовірно, занизив вартість авто у декларації на 100 грн, щоб уникнути фінансового моніторингу, який проводять на операції понад 150 000 грн.

Ольга Попікова — суддя Північного апеляційного господарського суду.

у деклараціях за 2010-2013 роки не задекларувала жодного об’єкта нерухомості, придатного для проживання, який би належав їй на праві власності чи користування.
у Вищому господарському суді, де Попікова працювала з 2011 по 2018 рік, слідство виявило понад 10 000 випадків «безальтернативного розподілу справ» на одного суддю та понад 10 000 випадків внесення неправдивих відомостей у систему авторозподілу. Виглядає, що Попікова толерувала такі порушення і не перешкоджала їм.
у декларації за 2020 рік зазначила, що подарувала 5 616 000 грн — є сумніви щодо законності джерел їх походження.

Олена Ковбій — суддя Херсонського окружного адміністративного суду

ухвалила понад 50 судових рішень, коли офіційно перебувала на навчанні чи у відпустці;
брат проживає у Росії та працює генеральним директором ТОВ «ИТЕК Транс», яке займається вантажними залізничними перевезеннями;
після початку повномасштабного вторгнення виїхала з окупованого Херсону та вступила у Вінницьку територіальну оборону.
суддя ухвалила рішення, яким скасувала рішення перейменування вулиці Лютеранської у Херсоні на вулицю Катерини Гандзюк.

А Вища рада правосуддя повноцінно відновлює свою роботу. Оцінювати новий склад будемо за їхніми рішеннями. Нова ВРП має шанс спростувати сумніви громадськості. Найближчі з цих рішень — це обрання голови ВРП та заступника. Тоді вже можна буде робити перші висновки.