Херсонський музей: що викрали росіяни і як працівники рятували експонати?

Перед відходом з Херсона росіяни забрали колекції музейних фондів під гаслом «ми рятуємо експонати». Цінності вивезли до кримських музеїв. Як росіяни втілювали ці плани і що викрали з тимчасово окупованої Херсонщини, у матеріалі Свідомих.

У травні до Херсонського обласного художнього імені Шовкуненка прийшли озброєні люди в цивільному та просили показати колекцію — так вони нібито перевіряли умови зберігання та озвучували намір «допомогти» вивезти твори мистецтва до тимчасово окупованого Криму або в Росію. 

«Працівники відповідали, що нічого не знають, в музеї ремонт, всі роботи вже вивезли», — переповідає директорка музею Аліна Доценко. 

Після кількох відмов, окупаційна влада зателефонувала директорці музею і запропонувала провести виставку до 9 травня. Коли жінка відмовилась, у відповідь почула погрози та запрошення до комендатури, де її мали «навчити поважати нову владу». Доценко погодилася, однак за ніч зібрала речі і вирушила в напрямку підконтрольної Україні території. До поясу жінка пришила флешки та цінні документи, а через три дні вже була у Києві. 

Спочатку росіяни вірили, що музей пустий, адже там тривали реставраційні роботи. Однак експонати не вивезли, а сховали — за 45 років існування музей зібрав майже 14 тисяч творів українських і закордонних митців від XVII століття до сьогодення. 

Директорка музею Аліна Доценко до останнього сподівалася, що експонати не знайдуть. «Ми пів року морочили голову росіянам, що все вивезли. І, напевно, протримались би до звільнення міста, якби не було зрадників серед своїх», — каже вона. 

У липні озброєні люди в масках у супроводі російської поліції та працівників ФСБ представили нову директорку — Наталію Десятову, яка до цього працювала співачкою в кафе. Вона наказала провести обшуки. Так росіяни отримали ключі від музейних фондів. За словами директорки, до зали фондів забігла колаборантка-працівниця музею Наталія Кольцова і прокричала: «Я же вам полгода доказивала, а ви мнє нє вєрілі. Сматрітє, всьо на мєстє». 

Завідувачка бібліотеки Галина Аксютіна після зміни керівництва відмовилася працювати. Коли прийшла забрати особисті речі, Кольцова наказала обшукати її. При собі жінка нічого цінного не мала, потім примотала до живота перше оригінальне видання «Кобзаря». Так їй вдалося винести експонат. 

Окупаційна влада, використовуючи твори радянських митців з музейної колекції, організувала виставку із нібито сучасним живописом. Вона відбулася у Виставковому залі в центрі міста. Там розповідали про роль та цінність радянських творів мистецтва. 

«Відвідувачі розчарувалися, бо обіцяна виставка сучасних творів — це ніщо інше, як затягування у Радянський Союз», — переповідає завідувачка інформаційно-масового відділу цього музею Лариса Жарких зі слів очевидців.

Росіяни хотіли провести ще одну виставку, але не встигли. Наприкінці жовтня почали збиратися і «евакуйовувати» твори мистецтва, заявляючи про «порятунок» від Збройних Сил України. 

Це підтвердив помічник окупаційної влади директор Сімферопольського центрального музею Тавриди Андрій Мальгін у своєму телеграмі. 

«Чомусь не вивезли великий портрет Леніна, який важко було не помітити, — дивується Лариса Жарких. — Невже не боялися наруги укрофашистів над образом улюбленого вождя? Залишили і частину творів, написаних у стилі соцреалізму». 

У виданні «Новая газета Европа» опублікували цитату свідка викрадення експонатів: «Вже три доби російські мародери вивозять всі картини. Без якогось захисту, без упаковок, просто як сміття якесь». 

Зберігають полотна так само — без упаковок, на підлозі. Про це стало відомо під час публікації фото з Центрального музею Тавриди, де працівники художнього музею впізнали херсонські експонати. Серед них: «Пікет на березі річки. Захід сонця» Івана Похитонова, «Осіння пора» Георгія Курнакова, «Гладіолуси» Леоніда Чичкана та твори Олексія Шовкуненка, ім'я якого носить музей.

«Я декілька днів лежала під крапельницями, весь час плакала. Мені просто не хотілося жити. Музей був сенсом усього, а цю колекцію ми збирали 45 років», — каже директорка музею. 

Після звільнення Херсона та розмінування будівлі, Аліна Доценко повернулася до роботи. За її словами, росіяни вивезли 80% музейного фонду. Наразі співробітники проводять інвентаризацію залишків та порушують питання викраденої колекції на рівні ЮНЕСКО. 

Український музейник Андрій Лопушинський 15 років працював науковим співробітником у Херсонському обласному краєзнавчому музеї. За цей час помітив, що директорка Тетяна Братченко відмовляла у співпраці журналіст(к)ам та науков(и)цям з незрозумілих причин, проте співпрацювала з російськими пропагандистськими журналістами, розповідаючи їм про нібито постійні утиски з боку України. Служба безпеки вже висунула жінці підозру в колабораціонізмі. 

До приходу росіян в музеї нараховувалось 170 тисяч експонатів, серед яких зброя, скіфське золото, кам’яні стели з курганів, амфори, гербарії, опудала тварин, птахів та риб, які зберігалися більше сотні років. Сьогодні полиці та вітрини майже пусті, однак Лопушинського зацікавило те, що залишилося.

«Люди кажуть, що музей пустий, винесли все. Однак науковці одразу помічають цінні речі. Цікаво, чому їх не вивезли. Або не знали їхню цінність, або це важкі експонати. Є припущення, що їх вивозили аматори, які не розуміють наукової цінності предметів», — дивується музейник.

На фото з музейними втратами можна помітити листи, які не привертають уваги. Це списки з кількістю та назвами експонатів, які зберігалися в музеї. Вони допоможуть створити перелік викрадених робіт. Мало того, там був опис предметів, без якого неможливо проводити виставки. Це свідчить про те, що росіяни не думали про майбутнє робіт.

Не забрали Жертовник Ахілла — камінь вагою у 500 кг, знайдений у 1885 році біля Кінбурнської коси. Також лишили посудину Піфос, садовий ліхтар ХІХ століття, окремі кам’яні надгробні давньогрецькі стели. Дивується Лопушинський й тому, що не вивезли військові експонати: сокири, гармати, ядра, якорі. 

Пояснює: «Гармати завжди були символічним трофеєм. Знаємо з історії, що їх переплавляли на пам’ятники полководцям. Дивно, що їх лишили. Це свідчить про те, що вони брали предмети заради предметів, а сама наука їх не цікавить».

Повернути експонати буде важко, адже більшість з них не мають фотографій. Однак працівники музею впізнають їх за зовнішнім виглядом, якщо побачать на виставці або аукціоні. 

У січні 2023 року журналісти «New-York Times» опублікували матеріал про пограбування херсонських музеїв. Викрадення експонатів вони назвали найбільшою крадіжкою предметів мистецтва з часів Другої світової війни.