Кримінальна відповідальність за російський паспорт: необхідність чи правова колізія?

19 липня Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук анонсувала впровадження кримінальної відповідальності за отримання російського паспорта. На думку Верещук, паспорти допомагають РФ виправдати збройну агресію і окупацію. 

Заява обурила правозахисників. Вони закликали до виваженої та обережної комунікації з урахуванням становища громадян України на окупованих територіях. Водночас правозахисні організації вважають, що в Україні повинна бути злагоджена позиція щодо ставлення до тих чи інших дій як до злочинних. 

25 травня 2022 року Владімір Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів тимчасово окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Цей документ вніс зміни до указу від 2019 року, який передбачав спрощену процедуру для жителів тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини. 11 липня 2022 року президент РФ підписав указ про спрощення процедури видачі громадянства РФ для всіх українців. 

Українське МЗС заявило, що рішення є черговим зазіханням на суверенітет і територіальну цілісність України. Також в МЗС вважають, що таким чином Росія хоче погіршити становище українців на тимчасово окупованих територіях. 

У 2021 році представники СБУ встановили, що жителям окупованих територій Донецької та Луганської областей видавали паспорти, де вказували коди підрозділу Міграційної служби Ростовської області, якого не існує. Також у паспортах відсутня прописка. Тож видані документи не давали права на соціальні та пенсійні виплати від Росії й не робили їх власників повноцінними громадянами РФ.

У коментарі РБК Верещук заявила, що добровільне отримання російського паспорта можна розцінювати як кримінальний злочин. Винятковими є ситуації, коли документ видали примусово. На її думку, Україна повинна відповісти чітким правовим регулюванням, за яким примусова паспортизація та участь у ній кваліфікуватиметься як воєнний злочин з подальшим кримінальним покаранням. 

Пізніше Міністерка з питань реінтеграції написала, що введення відповідальності є більше політичним,  аніж юридичним питанням. Верещук визнає, що отримання російського паспорта допомагає людям вижити в тимчасовій окупації. Водночас, на її думку, це буде складно пояснити тим, хто «стоїть на смерть, щоб на нашій землі ніколи не було російських паспортів». 

8 серпня Міністерство реінтеграції передало Верховній Раді проєкт закону щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність. На думку Ірини Верещук, нинішнє законодавство передбачає, що колаборантом може стати будь-хто за будь-яку співпрацю з тимчасовою окупаційною адміністрацією. Наприклад, лікар, який залишився і лікує інших мешканців. Відповідно проєкт,  який розробило міністерство, декриміналізує частину господарської діяльності, яка має провадитися для життєдіяльності тимчасово окупованих територій.  

Правозахисники вважають, що факт добровільності набуття громадянства РФ на окупованій території є сумнівним. Відповідно до Кримінального кодексу України, у разі фізичного примусу кримінальна відповідальність знімається. 

Також правозахисники стверджують, що зміна громадянства не є суспільно небезпечним діянням, а тому й вважати це кримінальним правопорушенням не можна. Вони покликаються на 25 статтю Конституції України, відповідно до якої громадянин не може бути позбавлений права змінити громадянство; обмежити це право не можна під час воєнного стану, навіть якщо йдеться про громадянство країни-агресора. 

Мешканка Маріуполя Тетяна Кононенко у коментарі свідомим розповідає, що переїхала з Лисичанська у 2014 році. Сім'я Тетяни пережила усі бомбардування міста, але 30 травня після повної окупації міста вирішила евакуюватися на підконтрольну Україні територію. З 25 травня на блокпостах російські військові почали видавати паспорти. На виїзді з міста війська РФ забрали у Тетяни автомобіль, гроші та документи, а її чоловіка викрали. Жінка залишилася з донькою та двома онуками сама на виїзді з Маріуполя. На блокпосту весь час було чутно людські крики та постріли. Російські терористи заявили, що у людей є вибір: або вони беруть російський паспорт або їх «закопають». Тетяні та її сім'ї видали паспорт «громадянина днр», з яким вони виїхали до Ростова-на-Дону. Там, за словами жінки, росіянам було байдуже, куди далі її сім'я поїде, головне, що немає українських документів.  Зараз жінка на підконтрольній Україні території намагається відновити втрачені українські документи.

Українські розвідники повідомляють що на тимчасово окупованих територіях росіяни змушують місцевих «співпрацювати» з ними. Зокрема, на Херсонщині медикам погрожують звільненням за відмову отримувати заробітну плату в рублях. Примушують працівників комунальних підприємств та пенсіонерів, які отримують «гуманітарну допомогу», заповнювати анкети, де потрібно вказувати свої паспортні дані, а також вимагають звертатися до окупаційної «влади» для реєстрації новонароджених чи отримання медичної допомоги. Також облаштували катівні у підвалах будівель, де викрадених українців допитують із застосуванням тортур.

Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева пояснює, що чинне законодавство не передбачає жодної відповідальності для громадян тимчасово окупованих територій. При цьому підтверджує, що нове законодавство обговорюється, але поки що це лише експертні дискусії і держава ще не визначилася з правовою рамкою. Однак зміни стосуватимуться тих, хто сприяє утвердженню російського окупаційного режиму, тих, хто забезпечує видачу паспортів та тих, хто взяв паспорт РФ, щоб  отримати посаду.  

Передусім колаборантами вважаються ті, хто обіймають посади у незаконних формуваннях, організовують проведення заходів політичного та інформаційного характеру на підтримку Росії, організовують незаконні вибори, передають матеріальні ресурси незаконним збройним формуванням, ведуть господарську діяльність з державою-агресором чи окупаційною адміністрацією, а також публічно заперечують російську агресію проти України. Колабораціонізм — це умисна діяльність; людина підриває суверенітет держави і отримує з цього зиск.

Натомість люди на тимчасово окупованих територіях, які отримують гуманітарну допомогу від росіян, щоб вижити, не є колаборантами. Також сюди можна віднести підприємців та робітників, які виконують свої обов’язки в умовах окупації й, можливо, навіть отримують зарплату в рублях, однак не причетні до захоплення території, не здійснюють активної передачі Росії документів, майна і того, що належить Україні.

У березні 2021 року Володимир Зеленський підписав указ про затвердження Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму, в якій зазначено, що Україна не визнає примусового або автоматичного набуття громадянства РФ мешканцями півострова та розцінює це як акт примусу та порушення міжнародного гуманітарного права. Відповідна практика може застосовуватися і до мешканців інших тимчасово окупованих територій.  

Примусова паспортизація є злочином, а мешканці тимчасово окупованих територій є постраждалими. У більшості випадків наявність російського паспорта дозволяє мешканцям отримати гуманітарну допомогу. Переважно, саме літні люди погоджуються на отримання російського громадянства, щоб полегшити своє проживання.