Їх вбила Росія: історії дітей, яким ніколи не виповниться 10 років

Агенція медійного росту «АБО» з початком повномасштабного вторгнення створила «Меморіал: вбиті росією». Меморіал пам’яті зберігає імена цивільних та військових, які загинули внаслідок вторгнення РФ в Україну. «Ми створили цей меморіал, щоб ви могли дізнатися про кожного, хто був вбитий російською армією», — зазначають медійники.

«Свідомі» у співпраці з «Меморіал: вбиті росією» розповідають про дітей до 10 років, які загинули внаслідок війни.  

Внаслідок російських обстрілів Харкова 26 травня загинув п’ятимісячний Михайло Коростильов.

Того дня батько хлопчика Микола разом із сином приїхав забрати дружину Олександру з роботи. Жінка завершувала роботу у салоні краси, куди нещодавно влаштувалася адміністраторкою. Коли Микола з малюком зайшли у салон, ракета влетіла у другий поверх будівлі. Хлопчик з батьком загинули, Олександра вижила; жінку доставили до лікарні.

«Мене привалило, я впала на коліна. Скинула все і повернулася. Бачу чорне тіло, Микола був весь чорний. Просто футболка та кров у роті. Він захлинається нею. Де Мишко, де мій син? Я не бачу його, він не плаче, його нема», — розповіла Олександра.

Хлопчик народився 30 грудня — менш як за два місяці до початку повномасштабної війни. Його батьки волонтерили, однак зрештою вирішили виїхати у безпечніший регіон. Після 9 травня родина повернулась в Харків. Вважали, що в місті стало безпечніше.

7-річний Максим загинув 14 липня внаслідок ракетного удару росіян по центру Вінниці.

Того дня хлопчик зі своєю мамою приїхали з села Мала Мочулка на медичний огляд. На момент обстрілу вони були у клініці. Майже добу рідні та знайомі розшукували Максима з мамою. Але дива не сталось. 

 «На час ракетного обстрілу, який завдали нелюди, рашисти по клініці ”Нейромед”, Віка з сином Максимом на той час були всередині. Рашисти забрали життя прекрасного лікаря, чудової матері, прекрасної людини та її сина Максима», — написали в громаді рідного села.

Під час авіаудару по Вінниці 14 липня загинула 4-річна Ліза Дмитрієва. На момент обстрілу дівчинка з мамою поверталися з уроків розвитку. 

«Вони просто йшли з розвиткового логопедичного заняття і опинились не в тому місці не в той час», — повідомили у благодійній організації «Даун Синдром», з якою співпрацювала родина дівчинки.

Мама дівчинки Ірина отримала важкі травми, з якими її доставили до реанімації. 

Ірина родом з Вінниці, але до війни жила у Києві. У своєму Instagram вона часто розповідала про материнство, досвід виховання Лізи — дівчинки з синдромом Дауна.

 «Ліза була особливою і найулюбленішою донечкою. Єдиною і бажаною», — розповіла знайома родини.

На момент вибуху Кирило був у машині. Разом зі своїм дядьком чекав бабусю, яка зайшла у відділення ПриватБанку. Після вибуху хлопчик потрапив у вогняну пастку. Дядька Кирила відкинуло вибуховою хвилею. Бабуся залишилася неушкодженою.

Понад добу Кирила шукали і не могли знайти. Мама хлопчика Маріанна здала зразок ДНК. Після цього, 15 липня, родичам повідомили, що тіло вдалося ідентифікувати. 

Разом із мамою Кирило наприкінці квітня приїхав до Вінниці з Херсона.Єва Смульська, 8 років, ОчаківУ ніч на 28 червня російська ракета в Очакові вбила восьмирічну Єву Смульську. Дівчинка спала вдома разом із рідними.

Напередодні ввечері Єва була разом з мамою і сестрами. Співали, танцювали,  займались домашніми справами. Раділи життю. Стомлені всі швидко заснули. 

Вночі їхній дім зруйнувала російська ракета. Єва загинула. Її тіло знайшли рятувальники.

Попереду у дівчинки було ціле життя: вона могла стати художницею, адже останній рік захоплювалась малюванням. Могла мати десятки друзів у новій школі. Могла ще сотні разів допомогти мамі, бо обожнювала поратись по господарству.

«Я знала, де вона спить, і бачила, куди прилетіло. Там не було інших варіантів. Єва особлива дитина. Вона моя копірка. Усе повторювала за мною, чим би я не захоплювалася. Ні в кого з моїх доньок такої прив'язаності не було», — розказала Маргарита, мама дівчинки.