Замах на Трампа, вимоги до Байдена зняти кандидатуру та антиукраїнський кандидат у віцепрезиденти. Основне про президентську кампанію в США

За останні тижні під час президентської кампанії в США відбулись різні події, які впливають як і на рейтинги кандидатів — Дональда Трампа і Джо Байдена — так і на процес самої кампанії. Дональда Трампа намагався вбити 20-річний хлопець на ралі в штаті Пенсільванія. Американські медіа, знаменитості та навіть політики від Демократичної партії намагаються змусити Джо Байдена зняти свою кандидатуру через вік та стан здоров’я. Дональд Трамп обрав собі нового кандидата у віцепрезиденти, який має досить праворадикальні погляди на внутрішню та зовнішню політику США. 

Свідомі пояснюють, як замах на Трампа вплине на його передвиборчу кампанію, хто може замінити Джо Байдена у президентській гонці та хто такий Джеймс Девід Венс — кандидат у віцепрезиденти, якого обрав Дональд Трамп.

Прослухати матеріал:

13 липня 2024 року на Дональда Трампа вчинили замах на вбивство під час ралі у Пенсільванії. Вбивця тільки пошкодив вухо Трампа, самого злочинця знешкодила охорона.

Нападником був Томас Метью Крук. Йому було 20 років. У 2021 році він зареєструвався як член Республіканської партії. Крук був учасником клубу зі спортивної стрільби. Його погляди, включно з політичними, американські медіа та правоохоронці характеризують як «радикальні», хоч і виражав їх він переважно онлайн. Томас Крук до своєї спроби застрелити Трампа ніколи не притягувався до відповідальності поліцією і не вчиняв злочинів. Колеги та сусіди схарактеризували Томаса як «приємного хлопця».

Федеральне бюро розслідувань одразу відкрило справу щодо спроби вбити Трампа. Опонент Трампа на президентських виборах та Президент США Джо Байден засудив замах та закликав американців до «миру».

Сам Трамп подякував службі охорони США за його порятунок. «Неймовірно, що таке може відбутись у нашій країні», — прокоментував замах Дональд Трамп. 

Замах, звісно, привернув до Трампа нову увагу медіа в США та у світі. Лише за перші години після замаху в соцмережі «Х» (колишній Twitter) користувачі виклали понад 228 тисяч постів про це. Тисячі дописів про замах публікували і на Facebook, Reddit та навіть у Telegram, власником якого є російський бізнесмен в еміграції Павєл Дуров.

Директор програми «Північна Америка» в Раді зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв говорить, що замах вплинув на рейтинг Трампа.

«Буквально за декілька діб після замаху його рейтинг зріс на 1.5%, тобто це не стало для нього ультимативним проривом, але точно згуртувало його базу», — пояснює він вплив замаху на ситуацію з прихильністю виборців до кандидатів. 

І дійсно. Якщо в червні за Трампа були готові проголосувати близько 44% виборців, то після замаху — вже майже 46%.

Та головне для Трампа — це вплив замаху на його сприйняття виборцями, навіть якщо це його основний електорат, говорить Олександр Краєв.

Та замах на Трампа вплинув на настрої всередині Демократичної партії. Якщо з початку липня 2024 року члени партії висували ідею із заміною Джо Байдена на президентських виборах скоріше обережно, то після замаху почали тиснути на нього. Про це повідомляє видання «Assosiated Press».  

Даг Клейн, нерезидент аналітичного центру «Atlantic Council» говорить, що замах на Дональда Трампа не змінив думки виборців, але активізував його електорат.

«Ключовою частиною повідомлення Трампа протягом багатьох років було те, що його переслідують, тому що він бореться за американців. Попри те, що стрілець сам був республіканцем, це дозволило Трампу та його союзникам повторити основне повідомлення про те, що Трамп є переслідуваним поборником народу. Як він сказав у своїй промові на з’їзді республіканської партії, його життя було врятовано завдяки Божій милості, щоб він продовжував боротися за американський народ. Це повідомлення, яке має значний резонанс серед його виборців, але, здається, не має великий вплив на тих, хто ще не планує голосувати за нього».

28 червня 2024 року Джо Байден і Дональд Трамп провели дебати на CNN. Їх результати стали для Байдена жахливими. Міжнародна соціологічна компанія «Ipsos» зробила опитування серед глядачів дебатів, і 73% опитаних повідомили, що Байден провів дебати «жахливо». Опитувані почали хвилюватись за його здоров’я та продуктивність у випадку перемоги.

Трамп не виграв ці дебати. Хоч його стан оцінили краще за стан Байдена: 40% опитаних вважали, що Трамп краще провів дебати, проти 33%, які вважали, що гірше. Але позицію Трампа в питаннях політики не сприйняли. 49% опитаних після дебатів проголосували би за Трампа проти 43% за Байдена. До дебатів за обох кандидатів були готові проголосували рівно 44%, за даними Ipsos.

Ці опитування і сприйняття Джо Байдена після дебатів вплинули на позицію медіа і Демократичної партії щодо його кандидатури. Видання «New York Times» вже 28 червня опублікувало колонку від редакції, в якій закликало Байдена зняти свою кандидатуру. Журналісти вважають, що Байден «провалив власний тест — дебати, на які сам викликав Трампа», і що його стан та продуктивність ставлять під загрозу наступний президентський термін.

Американський актор та продюсер Джордж Клуні теж закликав Байдена зняти кандидатуру. Раніше Джордж Клуні проводив для Байдена захід зі збору коштів для кампанії в Каліфорнії, де зібрали понад 28 мільйонів доларів. Захід проходив 15 червня — у той день, коли Україна проводила саміт миру в Швейцарії. Джо Байден відвідував подію в Каліфорнії замість саміту миру.

Лідери Демократичної партії, як-от ексспікерка Палати представників Ненсі Пелосі, теж приватно закликають Джо Байдена зняти кандидатуру. Члени Демократичної партії стають все більше незадоволені його кандидатурою. Понад дві треті членів партії хочуть, щоб Байден знявся з президентської гонки, повідомляє Assosiated Press.

Однак якщо Байден зніметься, його кампанію не можна перенести на нового кандидата. Новий кандидат змушений робити все заново і шукати фінансування — теж. Чим ближче до виборів — тим менше часу в демократів зібрати нову кампанію. Та вони вже розглядають нових кандидатів. 

Олександр Краєв розповідає про потенційних кандидатів на заміну Джо Байдену, яких розглядає Демократична партія.

«Поки що в нас є три прізвища. Це Камала Гарріс, віцепрезидентка, найбільш очевидна, хоча й найслабша заміна. Насправді в неї величезний рейтинг недовіри (44% недовіри за даними дата-платформи “Statista” — ред.), бо фактично вона жодного свого завдання на посаді віцепрезидентки не виконала. Це губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, який, в принципі, є молодшою версією Байдена з абсолютно ідентичною політикою — що внутрішньою, що зовнішньою. І це Піт Буттіджедж, міністр транспорту, який є особистим посланцем Байдена в особливо важливих справах. Піт займався і Кримською платформою, він був одним із тих, хто займається Формулою миру України. Він має чудовий політичний досвід у місцевій політиці (був мером Саут-Бенда, штат Індіана — ред.), і у федеральній політиці, тобто він цілком підходить на роль лідера молодої частини Демократичної партії», — говорить він. 

Камала Гарріс — це топвибір Демократичної партії, повідомляє видання «Reuters». Вона вже відома виборцям в США, вона молодша за Дональда Трампа, а також вона вже є частиною кампанії Байдена. І якщо вона виграє, то продовжуватиме його політику.

За даними опитування NBC, абсолютна більшість демократів, незадоволених Байденом, проголосують за Гарріс. Також вона йде в рівень з Дональдом Трампом: 44% проголосують за нього, 47% — за неї, якщо вони будуть кандидатами. 

Якщо Джо Байден не зніметься самостійно, то вже 19 серпня Демократична партія на конвенції в Чикаго має підтримати його кандидатуру, яку обрали на внутрішньопартійних праймеріз (виборах — ред.) на початку 2024 року.

Заміна кандидата несе певну загрозу, говорить Олександр Краєв. Байдена обрали на внутрішньопартійних виборах. Нового кандидата буде призначати комітет партії.

«Навіть після номінації, якщо з Байденом щось станеться, і він зніметься через стан здоров'я або через власне бажання, то його можна буде замінити на когось із демократів. Але цей вибір буде робити вже комітет Демократичної партії — центральний комітет, який керує самою партією. Демократичності в цій заміні буде набагато менше», — підсумовує Олександр Краєв. 

18 липня Джо Байден повідомив, що захворів на Covid-19. Він сказав, що переносить хворобу легко, адже вакцинувався. Американське видання «Axios» повідомляє, що «тиск на Байдена з вимогою знятись з гонки всередині Демократичної партії зростає». 

«Якби Джо Байден зняв свою кандидатуру, це було б історичним рішенням без прецедентів у сучасній американській політиці. Немає механізму, за допомогою якого Демократична партія могла б усунути його як імовірного кандидата, і вибір мав би бути за ним. Є серйозні занепокоєння щодо того, яким буде план, якщо він таки відступить — важливі питання матеріально-технічного забезпечення, наприклад, чи зможе новий кандидат отримати своє ім’я у виборчих бюлетенях по всій території США, і стратегічні питання, наприклад, чи справді той, хто його замінить, матиме більше шансів перемогти Трампа. Часу для ухвалення рішення обмаль — Національний з’їзд Демократичної партії розпочнеться менш ніж за місяць, а перше дострокове голосування розпочнеться у вересні. Ці вибори відбуваються не в листопаді, вони починаються через шість тижнів. Розпочати гонку з нуля було б історичною авантюрою для демократів», — вважає Даг Клейн.

15 липня на конвенції Республіканської партії Дональд Трамп оголосив про свого віцепрезидента, з яким далі продовжуватиме передвиборчу кампанію. Ним став Джеймс Девід Венс — сенатор від Огайо з Республіканської партії.

Венс молодий, йому всього 39 років. Він у політиці зовсім недавно, а саме — з 2022 року, коли виграв вибори в Сенат від Республіканської партії — вищу палату Конгресу США.

Під час сенаторства Дж. Д. Венс виражав досить консервативні праві погляди. Він виступав проти підвищення податків, але вимагав їх підвищення під час злиття транснаціональних компаній «для боротьби з олігархією». Внески в університети він теж вимагав підвищити. Венс виступав за підвищення мінімальної заробітної ставки в США, але скептично ставиться до внесків у страхування великими компаніями. Цей тип економічної політики називають «економічним популізмом»: коли політики намагаються виразити свій протекторат першочергово робітничому класу та виступають за «антимонополію» великих бізнесів на виробництво.

Венс виступає проти абортів, одностатевих шлюбів і за вільне розповсюдження зброї. Він підтримує заборону порнографії та федеральну криміналізацію трансгендерних медичних послуг для неповнолітніх.   

Джеймс Венс виступав проти фінансової та військової допомоги Україні. 

Вторгнення не змінило думку Джеймса Венса щодо України. У квітні 2024 року він проголосував проти надання фінансової підтримки у Сенаті США. У власній колонці виданню «New York Times» Венс писав, що він «проти того, щоб Сполучені Штати продовжували фінансувати цю війну». Він вважає, що допомога не змінить траєкторію війни, і що Україна має поступитись територією. На його думку, ціль «повернення до кордонів 1991 року є фантастичною», і Україна повинна почати переговори з Росією.

Джеймс Венс також неодноразово критикував Україну за корупцію. У грудні 2023 року він сказав, що «українські міністри використовують допомогу для покупки нової яхти». Видання BBC знайшло вебсайт, з якого нібито Джеймс Венс взяв інформацію про купівлю «дорогих яхт» українськими чиновниками. Сайт називається «DC Weekly», а його засновник — це Джон Марк Дуган, колишній офіцер морської піхоти США та поліції Флориди, який переїхав до Росії у 2016 році. 

Зараз сайт не функціонує. Та інформацію про яхти з нього поширювала Марджорі Грін Тейлор, республіканська членкиня Палати представників США. BBC встановили, що цей сайт — «імовірно, спеціально створений інструмент для відмивання наративів зі зв’язками з російським урядом».

Кандидатуру Джеймса Венса підтримав і російський міністр закордонних справ Сєргєй Лавров. «Він за мир, він за припинення допомоги, і ми можемо це тільки вітати, тому що це те, що нам потрібно — припинити накачувати Україну повною мірою зброєю, і тоді війна закінчиться», — сказав він.

Та Дональд Трамп обрав Джеймса Венса не тому, що той виступає проти допомоги Україні, а тому, що він підтримує політику ізоляціонізму Дональда Трампа. Венс, як і Трамп, вважає що США мають перестати активно забезпечувати безпеку в Європі шляхом утримання американських військових на базах НАТО. І країни-члени НАТО в ЄС мають самі піклуватись про свою армію. США ж мають боротись із нелегальною імміграцією, особливо з Мексики, а також повністю переключитись на тихоокеанську безпеку і Східну Азію. 

У червні 2024 року Венс в інтерв’ю каналу CBS повідомив, що вважає, що «Президент США повинен мати імунітет». Дональд Трамп досить довго боровся із судовою системою США, щоб отримати частковий імунітет проти покарання у справі змови з метою скасування виборів 2020 року. У липні 2024 року Верховний суд США ухвалив рішення, що Дональд Трамп має бути «частково звільненим від кримінального переслідування».

У жовтні 2021 року Венс підтримав позицію Дональда Трампа щодо програшу президентських виборів 2020 року, заявивши про «широко поширене шахрайство виборців». 

Олександр Краєв вважає, що Дональд Трамп обрав Джеймса Венса ще тому, що той не вестиме окрему політику та залежатиме від самого Трампа.

«Трамп не ділиться владою, і віцепрезидент Майк Пенс, який із ним був на першому терміні, я думаю, чудово мав би це проілюструвати. Трамп не дасть можливості своєму віцепрезиденту мати незалежну політику, незалежні погляди і, в принципі, провадити свою якусь незалежну діяльність і свої наративи. Тому я не думаю, що для нас і взагалі для політики Венс буде чимось загрозливим. Хоча так, варто сказати, що його риторика, його загальний наратив все-таки для нас негативний», — говорить він. 

Майк Пенс відмовився підтримати позицію Трампа щодо «шахрайства на результатах» президентських виборів 2020 року. Джеймс Венс зараз виглядає таким, хто буде на стороні Трампа по всіх питаннях до кінця.

18 липня Дональд Трамп офіційно погодився балотуватись на посаду президента від Республіканської партії. У своїй промові він знову повідомив що завершить «кожну міжнародну кризу», включно з війною між Росією та Україною, яку «створила нинішня адміністрація».