Їсти менше? Не все так просто, або чому ми набираємо вагу

Чому одні люди їдять усе й не товстішають, а інші набирають вагу вже від одного погляду на печиво? Відповісти на це питання і легко, і складно водночас.

Як з’являються додаткові кілограми? Це не питання того, їсте ви солодке чи ні, ходите в спортзал чи ні. Це питання того, як ви витрачаєте енергію, яку отримуєте. Щоб розгадати секрети стрункості, треба звернутись до законів фізики. Конкретніше — до першого закону термодинаміки: «Енергія не виникає з нічого й не зникає в нікуди».

Щоб скинути вагу, маєте витрачати більше енергії, ніж отримуєте. І навпаки, якщо хочете набрати вагу, необхідно отримувати більше енергії, ніж ви витрачаєте.

Організм людини, її поведінка та оточення впливають на те, чому ми іноді споживаємо більше енергії, ніж нам треба, а іноді — менше. І чому комусь так легко жити на двох бананах на день, а хтось усе життя бореться з хорошим апетитом.

Щоб розглянути всі фактори, напевно, не вистачить і книги. Проаналізуймо деякі.

Якщо ви були дитиною, яка чахне над тарілкою супу й харчується ніби самим повітрям, а в дорослому віці тамуєте голод кількома йогуртами на день, цілком можливо, що причина цього — гормон лептин. Він має важливу функцію — контролювати відчуття насичення. Про вплив цього гормону на вагу дізнались не так давно — у 90-х роках минулого століття.

Що вищі рівні лептину, тим помірніший апетит, і навпаки. Якщо маєте низький рівень лептину або рецептори не чутливі до нього, може бути складніше тамувати голод. Також є дані, які вказують, що рівень цього гормону залежить від того, як добре ви спите. Якщо хронічно недосипаєте, не дивуйтесь, що треба більше їжі, аби відчути насичення. І так, це призводить до набору ваги.

Генетика дійсно впливає на те, чи схильні ми мати надмірну вагу. Це не означає, що ми не можемо підтримувати здорову вагу завдяки рухливості та збалансованому харчуванню. Проте через генетичні фактори деяким людям це дається важче, ніж іншим.

Гарвардська медична школа пише, що схильність до набору ваги може пояснюватись генетичними факторами, якщо:

Є дані, що орієнтовно 85 % людей мають так звані «запасливі гени». Це еволюційне надбання, яке допомагало людям виживати в стародавні часи. Тоді людина, чий організм був схильний запасатись жиром, мала вищі шанси вижити. «Запасливі гени» передавались поколіннями. І все було добре, допоки з розвитком людства висококалорійна їжа не стала аж надто доступною.

Проте генетична схильність може проявлятися по-різному. І варто розуміти, що є люди, які схильні до ожиріння і можуть скинути надмірну вагу тільки під лікарським наглядом.

У розвинутих країнах проблема надмірної ваги стоїть так гостро, що не все можна пояснити виключно генами. Мова про вищезгадані брак руху та засилля калорійної їжі. До того ж біологічні умови, які роблять нас більш схильними до ожиріння, можуть закладатись ще в утробі матері.

Адипоцити — клітини, які можна описати як комірки для зберігання жиру, закладаються ще під час ембріонального розвитку. Чим їх більше, тим людина більш схильна до набору ваги.

Якщо маєте надмірну вагу, то навіть після схуднення з вами залишається така ж кількість клітин, які готові зберігати жир. Тому може бути важко підтримувати вагу на одному рівні.

Та головним фактором ожиріння залишається їжа. Смакові підсилювачі, більші за розміром порції — усе це сприяє набору ваги. До того ж багато людей ігнорують калорії в напоях, а ці цифри вражають. Наприклад, деякі варіанти лате в Starbucks містять до 520 калорій — практично обід дорослої людини.

Дослідження показали, що люди з надмірною вагою споживають більше калорій, і на це може впливати мікробіом. Учені проводили експерименти на мишах — пересадка мікробіому від «стрункіших» тварин допомагала їхнім товаришам схуднути. Це дає змогу припустити, що кількість і видовий склад бактерій в організмі людини можуть підсилити її схильність до набору ваги.

За цим коротким описом бачимо, як багато факторів впливає на те, що і скільки ми споживаємо. І це ми ще не розглянули, що може впливати на рухову активність людини! Повірте, тут є про що поговорити.

Ну й останнє, але, певно, одне з найважливіших пунктів зараз — стрес. Стресова ситуація дійсно може сприяти набору ваги. Насамперед це стається через гормон стресу — кортизол, який може стимулювати апетит. Це дещо спрощене пояснення, деякі люди можуть і втрачати вагу через стрес. 

Попри те, що саме кортизол називають «гормоном стресу», не варто забувати і про адреналін, який організм виділяє в стресовій ситуації. Адреналін якраз знижує апетит, адже маємо бути готові до реакції «бий або біжи». Потім на зміну приходить кортизол і каже мозку: «Час підкріпитись». Частково цим можна пояснити, чому на початку повномасштабної війни, в стані гострого стресу, люди скидали вагу, а потім набирали.

Проблема в тому, що зараз ми все ж відчуваємо стрес не тому, що за нами женеться лев, а тому, що зриваємо дедлайн, не маємо грошей оплатити квартиру або думаємо про майбутній блекаут. Усе це ми можемо пережити, але мозок все одно вважає: «Краще затаритись калоріями про всяк випадок».