Вибори в Україні: чи відбудуться вони попри повномасштабне вторгнення?

2 листопада видання «NV» із покликанням на власні джерела повідомило, що команда Володимира Зеленського сподівається провести голосування щодо нового президента країни навесні 2024 року. Перед цим у Зеленського сподіваються змінити законодавство, аби зробити можливим волевиявлення на прифронтових територіях, та частково змінити склад Центральної виборчої комісії. 

Авторка матеріалу Юлія Забєліна пише, що на цей крок команда Володимира Зеленського наважилась через побоювання, що в іншому випадку легітимність нинішнього очільника держави опиниться під питанням.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба де-факто підтвердив цю інформацію Sky News: мовляв, Зеленський зважує усі «за» та «проти» проведення виборів.

Згодом видання «NV» заявило, що в парламентському Комітеті з питань організації державної влади та місцевого самоврядування розробили чернетку законопроєкту, в тексті якого йдеться про можливості розв'язання проблем із голосуванням на прифронтових територіях. Журналісти заявляють, що відповідний документ є в розпорядженні редакції.

Відповідно до цього законопроєкту, в Комітеті пропонують створити тимчасову спеціальну комісію, яка буде визначати, чи проводити вибори на тій або іншій території. Не пізніше як на другий день із моменту створення ТСК направляє запити до Міноборони, МВС, Нацполіції, СБУ, Нацбанку, центральних органів виконавчої влади та в інші установи (включно з Нацрадою з питань ТБ та радіо), аби ті надали інформацію ЦВК, чи можна проводити вибори в певних районах. Потім саме тимчасова комісія затвердить остаточний висновок. 

Аби територію визнали такою, де неможливо провести вибори, вона має відповідати принаймні одному з певних критеріїв: 

Раніше Володимир Зеленський окреслював низку причин, чому складно проводити вибори в умовах повномасштабного вторгнення. Йшлося про безпекові та фінансові чинники, а також потребу забезпечити можливість голосування людям, які опинилися за кордоном.

В інтерв’ю Наталії Мосейчук він сказав, що хотів би, аби президентські вибори 2024 року відбулися за планом. Однак, за його словами, їх проведення в умовах бойових дій складно організувати, і це суперечило б чинному законодавству.

З його слів, провести президентські вибори в умовах російського вторгнення можливо, якщо український парламент швидко внесе зміни до законодавства, і якщо до України, зокрема в зону бойових дій, будуть відправлені іноземні спостерігачі, і якщо США спільно з Європою нададуть фінансову підтримку — щонайменше п'ять мільярдів. 

У жовтні Зеленський в інтерв’ю Sky TG24 заявив, що «якщо парламент і уряд розв'яжуть виклики, пов'язані з цими виборами, їх можна буде проводити».

Серед нагальних викликів він виокремив доступ громадян до голосування — як тих, хто перебуває на фронті, так і біженців за кордоном. Водночас наголосив, що вибори необхідно організувати з посиленими заходами безпеки, «аби це було безпечно для людей, і туди не прилітали ракети».

Сам президент заявляв, що готовий йти на другий президентський термін, якщо вибори відбуватимуться під час війни, однак не балотуватиметься, якщо вона вже закінчиться. Про це він сказав під час свого перебування в Румунії 10 жовтня.

У серпні цього року американський сенатор Ліндсі Грем на пресконференції в Києві заявив, що «наступного року в Україні мають відбутися вибори». Зі слів Грема, американці пильно стежать за зброєю та коштами, які передають країні. Наступним кроком у становленні демократії мають стати вибори.

Про необхідність виборів заявив і президент ПАРЄ Тіні Кокс. З його слів, це зобов’язання України за статутом Ради Європи. Кокс визнає, що за Конституцією Україна не може проводити вибори під час воєнного стану, але це питання, «яке Україна має розв’язати».

На його думку, організація виборів умов буде вкрай важкою, однак є приклади інших країн, зокрема, Туреччини, яка спромоглася провести вибори після руйнівного землетрусу. Також є приклади інших країн, які організовували голосування на виборах за кордоном. Окрім того, існує можливість голосування через інтернет, вважає Президент ПАРЄ.

Соціологічна служба Центру Разумкова з 21 по 27 вересня 2023 року проводила опитування, за результатами якого 63.8% українців висловилися проти проведення виборів, 15.1% — за. Ще 21.1% не змогли відповісти. 

Ті респонденти, які виступають проти, окреслили низку причин: 

Прихильники виборів вважають, що їх треба проводити для підтримки демократії та продемонструвати світові, що Україна є демократичною державою. 

Київський міжнародний інститут соціології упродовж 30 вересня-13 жовтня проводив всеукраїнське опитування щодо необхідності проводити вибори. За його результатами, 81% респондентів вважають, що вибори мають проводитися після війни, 16% думають, що вибори мають проводитися у визначені Конституцією терміни (президентські в березні 2024 року). Така динаміка спостерігається в усіх регіонах. 

При цьому більшість українців (65%), як і до початку повномасштабного вторгнення, негативно ставляться до запровадження дистанційного голосування, оскільки побоюються фальсифікації. 

Політолог Микола Давидюк із покликанням на свої джерела заявляє, що Зеленський може ухвалити рішення вже в грудні. А щоб передбачити думки респондентів, створять відповідне опитування в додатку «Дія». 

Водночас нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк спростовує заяви про вибори. З його слів, якщо провести вибори 31 березня (цю дату назвав нардеп Олексій Гончаренко, який теж стверджує, що вибори відбудуться наступного року), тоді про їх проведення мають оголосити 31 грудня, тобто за 90 днів. Водночас 6 листопада президент вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо продовження воєнного стану до 14 лютого. 

Ще однією з причин, чому вибори можуть не відбутися, Железняк називає те, що парламент не встигне проголосувати за відповідні закони, а бюджет на наступний рік не передбачає витрат на ЦВК.