Суддівська мафія проти: як збираються саботувати судову реформу і заблокувати рух до ЄС

Поки ЗСУ відвойовують українські міста та села, у нас, в тилу, є безліч важливих задач, без яких остаточна перемога України неможлива. Зокрема, забезпечення належного функціонування принципу верховенства права. Справедливе правосуддя сприяє євроінтеграційним процесам в Україні. Та й зрештою, жодна розвинена країна у світі не може існувати без справедливих судів.

Російське громадянство Богдана Львова, колишнього голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викриття суддів-колаборантів, «плівки Вовка» — усі ці факти доводять, що нам вкрай необхідна повноцінна судова реформа. А насамперед — перезавантаження Вищої ради правосуддя.

Судова реформа, зокрема і оновлення ВРП, є основною вимогою для вступу в ЄС. Цього прагне більшість громадян та громадянок — 90% згідно з червневим опитуванням Національного демократичного інституту.

Однак судова мафія не спить і прагне вчергове зруйнувати як впровадження судової реформи, так і унеможливити вступ України в ЄС.

Півтора року судовій реформі: результати

Вища рада правосуддя (ВРП) — центральний орган в судовій владі. Саме вона призначає та звільняє суддів, застосовує дисциплінарні покарання за їхні проступки та дає дозвіл на арешт і затримання суддів.

Україна розпочала шлях очищення ВРП ще в липні 2021.

Тоді був прийнятий законопроєкт № 5068, який, зокрема, передбачав створення Етичної ради.

*ЕР — орган, який має перевіряти претендентів у ВРП і «відфільтрувати» недоброчесних кандидатів. Вона складається з трьох українських суддів та трьох іноземних фахівців, спеціально запрошених з-поза українського контексту з метою запобігання корупції та кумівству.

За рік своєї роботи Етична рада вже спромоглася перевірити кандидатів у ВРП за квотою науковців, Верховної Ради та з’їзду суддів.

Попри це, є питання до рішень щодо окремих кандидатів. Наприклад, Етична рада визнала невідповідною посаді члена ВРП суддю-викривачку Ларису Гольник.

Необґрунтованим і непропорційним також залишається рішення закрити трансляції співбесід із кандидатами у ВРП попри пряму вимогу закону.

ВРП зараз

Вища рада правосуддя нині вже має сім членів.

Однозначно позитивним результатом стало призначення адвоката Майдану Романа Маселка та кандидата юридичних наук Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доцента Миколу Мороза за квотою парламенту — до цих кандидатів зі сторони громадянського суспільства не було жодних сумнівів в доброчесності.

Окрім них, до ВРП входять голова ВС Всеволод Князєв (за посадою), Оксана Блажівська, Інна Плахтій та Віталій Саліхов (які потрапили туди задовго до створення ЕР, але отримали висновок про свою доброчесність).

ВРП має мати мінімум 15 членів, щоб стати повноважним органом. Обрати ще вісьмох, яких не вистачає, зможе з’їзд суддів 11 січня 2023 року.

1 листопада 2022 року Етична рада рекомендувала 16 кандидатів на 8 вакантних посад саме за їхньою квотою.

Кого рекомендувала Етична рада?

Аналітики громадських організацій Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану аналізували усіх претендентів у ВРП.

Хороша новина — серед 16 кандидатів є четверо, щодо яких не знайшлося жодних фактів, що свідчили б про їхню недоброчесність: Дмитро Гудима, Ігор Кушнір, Олег Могильний та Світлана Кругова. Маркером нормального перебігу став би той факт, що усі четверо опинилися б на посадах членів ВРП.

Погана новина полягає у тому, що до 12 кандидатів, рекомендованих Етичною радою, все ж є питання. Ми не знаємо, чи вони їх спростували, оскільки співбесіди з ЕР були закриті.

Найсерйозніші питання до таких:

Сергій Бурлаков — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, пов’язаний з подружжям Фельдманів (*Олександр Фельдман — ексдепутат «Партії Регіонів», під час виборів 2004-го року був довіреною особою Януковича), у 2017-2019 роках працював радником гендиректора ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», бенефіціарами якого вони є. Батько кандидата є громадянином РФ та проживав там станом на 2018 рік. Ці факти не є самі по собі порушеннями, але можуть вказувати на політичну заангажованість (або потенційні ризики впливу країни-агресора). Також Бурлаков не декларував дачний будинок, квартиру та занижував вартість свого майна.

Григорій Усик — суддя КЦС ВС. У деклараціях занижував вартість двох земельних ділянок у Київській області, витрати на будівництво будинку, вартість автомобіля. У 2010 році стягнув з журналістки Ольги Сніцарчук 20 тисяч грн моральної шкоди, начебто завданої депутату Юрію Буту. Пан Бут був однією з перших «тітушок», коли після перемоги Януковича на виборах зрадив своїх виборців і перебіг до «Партії регіонів». Журналістка резонно назвала Бута «відщепенцем від коаліції». До Вищої ради правосуддя за 2019-2021 роки на суддю Усика надійшло аж 50 скарг.

Андрій Жук — суддя КАС ВС, який покривав суддів Майдану. Кандидат входив у колегію суддів Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді Владислави Гудим. Вона 19 лютого 2014 року без належних доказів дозволила взяти під варту двох учасників відомої ходи до Верховної Ради 18 лютого 2014, що закінчилась масовим побиттям. Промовистим також є той факт, що Жук у Facebook публічно підтримував ОАСК та вподобав їхній допис, коли ті намагались спростувати сюжет «Схем».

Алла Котелевець — суддя Харківського апеляційного суду. У 2012 році Вища кваліфікаційна комісія суддів направляла рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення з посади Котелевець, вбачаючи у її діях ознаки порушення присяги судді. У деклараціях «забувала» вказати два автомобілі. У 2014-2015 роках була членкинею Ради суддів України. Під час розгляду питання про обшуки, які були проведені органами правопорядку в ОАСКу, РСУ вирішила, що ці обшуки свідчать про «посягання на незалежність органів судової влади». Кандидатка публічно не висловлювала свою незгоду з таким рішенням Ради суддів.

Тетяна Бондаренко — суддя Миколаївського апеляційного суду, яка у деклараціях занижувала вартість своїх двох Lexus, не зазначала земельну ділянку та приховувала факти своїх адмінпорушень під час керування автомобілем. Брат судді — громадянин РФ, а сестра періодично здійснює туди поїздки.

Сценарій судової мафії

Висока ймовірність ситуації, за якої з’їзд суддів обере 2-3 членів ВРП та оголосить новий конкурс. Уже лунали такі пропозиції. Це означає, що судова мафія сподівається на новий конкурс, куди знову намагатиметься просунути своїх людей, які потенційно можуть пройти перевірку Етичної ради і бути призначеними. Наприклад, так вони намагалися зробити це під час цього конкурсу: ставленик Вовка, голова Ради суддів України, Богдан Моніч проходив співбесіду до ВРП. Після неї, напередодні оголошення результатів — зняв свою кандидатуру. Ймовірно, тому що його доброчесність та біографія викликає чимало питань, як в Етичної ради, так і в небайдужих громадян. Втім, суддівська мафія не заспокоїться, поки не отримає необхідну кількість місць, щоб домінувати у ВРП та приймати зручні для них рішення.

Ризики неповноважної ВРП та проваленої судової реформи

Неповноважна ВРП або переважна кількість недоброчесних суддів в ній означатиме провал судової реформи. Водночас вона поставить під загрозу нормальне функціонування судової влади.

Без повноважної ВРП не можна буде затримати ані суддів-колаборантів, ані суддів-корупціонерів (адже за законом, суддю можна затримати або на місці злочину, або з дозволу ВРП). А це питання, буквально, національної безпеки. Також не запуститься процес розгляду дисциплінарних скарг — суддів, які вчинятимуть проступки, не можна буде притягнути до відповідальності.

Саме від ВРП залежить, ким ми заповнимо дві тисячі вакансій суддів — доброчесними кандидатами чи черговою НЕчестю? Якщо ми не реформуємо цей орган зараз, то застрягнемо з теперішньою корумпованою судовою владою на десятиліття, якщо не більше. І знову Рада правосуддя діятиме за вказівками судової мафії, вигороджуватиме Павла Вовка та дозволятиме йому і подібним далі здійснювати правосуддя іменем України.