ВООЗ та війна в Україні: яких заходів вжила організація проти РФ

ВООЗ та війна в Україні: яких заходів вжила організація проти РФ

27 травня на сесії ВООЗ 88 країн підтримали резолюцію «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України, країн, що приймають та розміщують біженців, спричинена агресією Російської Федерації». 

Що означає ухвалення резолюції та яких заходів вжила організація внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну? 

«Свідомі» у співпраці з Українським центром охорони здоров’я проаналізували ефективність відповіді ВООЗ та введені санкції проти РФ, через скоєні нею воєнні злочини. 

Риторика ВООЗ щодо війни в Україні

Протягом тривалого часу Всесвітня організація охорони здоров’я обережно ставилася до питання війни в Україні, що зрештою перетворилося на «глибоку стурбованість». Лише через місяць повномасштабного вторгнення ВООЗ визнала, що Росія проводить воєнні дії в Україні.  

З 24 лютого 2022 року у своїй публічній комунікації ВООЗ уникає прямого засудження РФ як країни, що веде повномасштабну війну проти України. За три місяці лише в 16 публічних заявах у ВООЗ згадали Росію. Окрім того, організація уникає слова «війна». Натомість використовує «конфлікт», «криза», «атака», «ситуація». 

Така поведінка викликає здивування з огляду на те, що ВООЗ — політична організація, а у Конституції ВООЗ закріплена важливість миру. Росія є країною-членом ВООЗ, а проте порушує базові принципи та цінності організації, зберігаючи право голосу. 

Що вимагає Україна?

Україна неодноразово закликала ВООЗ до дій і засудження. Українська сторона намагається організувати спеціальне засідання ВООЗ, присвячене українському питанню. Кінцевою метою України є застосувати вимоги статті 7 Конституції ВООЗ та призупинити право голосу для РФ у ВООЗ.

Конституція ВООЗ не передбачає виключення країни з самої організації, а лише позбавляє права голосу. Крім того, стаття 7 надає можливість позбавляти «інших привілеїв та послуг, повʼязаних із членством у ВООЗ». Серед вимог, які ставить Україна:

  1. Виключити представника РФ, міністра охорони здоров’я Михаїла Мурашка, зі складу Виконавчого комітету ВООЗ.
  2. Перенести Європейський офіс ВООЗ з неінфекційних захворювань з Москви.
  3. Перерозподілити всі добровільні внески, зроблені РФ у ВООЗ у 2020-2021 роках, на реконструкцію системи охорони здоров’я в Україні.

Що зрештою зробили у ВООЗ?

Тривалий час організація замовчувала факт війни та не вводила жодних санкцій проти країни-агресора. Протягом 22-28 травня відбувалася 75 сесія Світової асамблеї здоровʼя ВООЗ, під час якої Україна очікувала дій та сподівалася на ухвалення необхідних рішень. 

На засіданні проголосували за резолюцію, що покладає відповідальність на Росію за руйнування системи охорони здоров’я України, а також закликає до припинення подальших воєнних дій. За недотримання ВООЗ погрожує використати відповідні статті Конституції, проте терміни виконання вимог становлять 7 місяців. 

Резолюцію підтримали 88 країн, 53 країни утрималися, 12 голосів було  «проти».

Росія та її союзники представили українську резолюцію як спробу політизувати питання і «перетворити ВООЗ у форум для зведення рахунків», паралельно презентуючи свій варіант документа, де РФ фактично скопіювала текст українського варіанту, прибравши звідти згадки про злочини проти людства. Російську резолюцію підтримали 15 країн.

Як резолюція працюватиме надалі і чого очікувати від ВООЗ?

За словами заступника міністра охорони здоров'я Олексія Яременка, Росія вбила тисячі цивільних, зруйнувала понад 100 закладів охорони здоров’я та пошкодила понад 500 об’єктів медичної інфраструктури. І, ймовірно, такі грубі порушення будуть продовжуватися.

У резолюції немає чітких сформованих санкцій, а основні вимоги України не прописані в документі. Йдеться передусім про втрату Росією права голосу у ВООЗ, а також відсторонення міністрів охорони здоровʼя РФ і Білорусі.

Резолюція умовна за характером, а термін виконання розтягнули на 7 місяців. За цей час Росія може надалі скоювати воєнні злочини та руйнувати систему охорони здоров’я України, уникаючи покарання. Це робить ухвалений документ більш вигідним для РФ, аніж для України.